Чи залежить здоров’я населення від поліпшення фінансування медицини?

Здавалося б, таке питання навіть ставити не варто, бо відповідь воно може дати однозначну: поліпшення фінансування галузі медицини може лише сприяти здоров’ю людей завдяки якіснішому наданню послуг з обстеження хворих, доступу до обстежень, забезпеченню хворих медикаментами тощо. На жаль, як засвідчує один з останніх аудитів, проведених обласними контролерами-ревізорами, логічні висновки не завжди співпадають з реаліями. Це засвідчив проведений у ІІ півріччі 2004 року фахівцями КРУ в Закарпатській області аудит ефективності використання органами місцевого самоврядування бюджетних коштів та державного майна на надання соціальних гарантій у сфері охорони здоров’я за період 2001—2003 років. Отже, насамперед контролери з’ясували, що за період 2001-2003 років бюджетні вкладення в охорону здоров’я Закарпатської області за всіма джерелами фінансування зросли на 54 %, досягнувши у 2003 році 161,9 млн. грн. Такий показник, певна річ, не може не тішити, та й досліджуваних районах справи значно поліпшилися: видатки в Ужгородському районі збільшилися на 48 %, у Перечинському на 71 відсоток.

Поряд з цим, як повідомили "UA-Reporter.com" у прес-службі КРУ в Закарпатській області в досліджуваних районах стан здоров’я населення лише погіршувався: рівень захворюваності населення на соціально небезпечні хвороби збільшувався, а на Перечинщині навіть рівень смертності виявився найвищим по області (17,7 проміле). На певні роздуми наштовхує й той факт, що основними причинами смертей й надалі залишаються захворювання, що за вчасної діагностики, належного догляду та профілактики (що значною мірою залежить від закладів охорони здоров’я) могли би не призводити до летальних кінців. Тобто, йдеться про смерті від серцево-судинних хвороб (54 % з загальної кількості смертей), новоутворень (11,9 %), хвороб органів травлення тощо.

При збільшенні обсягів фінансування закладів охорони здоров’я, погіршення стану здоров’я мешканців області та досліджуваних районів і збільшення показників захворюваності населення зумовило необхідність проведення аудиторського дослідження, метою якого було з’ясувати причини такого становища.

На думку аудиторської групи, таке становище спричинено кількома основними причинами.

Насамперед потрібно говорити про те, що заклади охорони здоров’я все ще незадовільно фінансово забезпечені, що негативно впливає на якість надання медичних послуг населенню. Так, фінансування галузі охорони здоров’я за період 2001-2003 років у досліджених районах було забезпечено в середньому на рівні 60 % від реальної потреби закладів. Медикаментозне забезпечення одного ліжкодня в середньому становить всього 29,3 % від реальної потреби. Забезпеченість харчуванням за 2001-2003 роки на один ліжкодень була ще меншою — 26 відсотків від потреби.

Кошти, що спрямовуються органами місцевого самоврядування на заклади охорони здоров’я, є недостатніми, що негативно впливає на стан матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я. Так, в досліджених районах обладнання медичних установ у переважній більшості застаріле, зношеність перевищує просто катастрофічний показник — 77 %, а терміни використання обладнання сягають 11—13 років.

З іншого боку, аналіз структури видатків за період 2001-2003 років засвідчив, що в досліджуваних районах при збільшенні фінансуванні галузі структура видатків не змінюється. Тобто. Збільшення фінансування відбулося, однак пішли ці кошти виключно на збільшену оплату праці працівників охорони здоров’я за цей період

Наступною причиною незадовільного стану галузі охорони здоров’я контролери-ревізори називають відсутність нормативів фінансування охорони здоров’я на одного жителя як на рівні області, так і досліджених районів, що сприяє розпорошенню та нерівномірному розподілу коштів між закладами. Так, у мережі установ у досліджуваному Перечинському районі функціонують дві лікарні – Перечинська районна лікарня на 168 ліжок та Тур’я-Реметівська дільнича лікарня на 10 ліжок.

Утримання лікарні з малою кількістю ліжок, такої як в селі Тур’я-Ремети Перечинського району, в якому проживає 3,3 тисячі населення і яка розташована на відстані 12 км від райцентру, не є ефективним та сприяє розпорошенню коштів між закладами. Так, у 2003 році на утримання Тур’я-Реметівської лікарні з поліклінічним відділенням витрачено 136,9 тис. грн., що становить 13,7 тис. грн. на 1 стаціонарне ліжко в рік. При цьому вартісне забезпечення ліжком одного жителя (3,3 тис. жит.) становить 4,15 грн., що на 3,70 грн. більше, ніж у Перечинській районній лікарні.

Третьою причиною є недоопрацювання з боку органів місцевого самоврядування, які не проводять належної роботи з пошуку додаткових джерел фінансування галузі охорони здоров’я. Йдеться про те, що не на повну потужність використовуються можливості наповнення бюджетів, зокрема через сферу земельних відносин та надання різноманітних платних послуг. За результатами дослідження працівниками КРУ встановлено, що за період 2001—2003 років, розрахункові втрати місцевого бюджету по Перечинському та Ужгородському районах, в наслідок надання пільг по земельному податку та комунальному податку, становлять 105,65 тис. грн.

Недостатній контроль з боку органів місцевого самоврядування за законним та цільовим використанням бюджетних коштів, певна річ, аж ніяк не сприяє фінансовому оздоровленню галузі. Так, проведеними контрольно- ревізійними заходами органами ДКРС у досліджуваних бюджетах районів виявлено фінансових порушень, що призвели до незаконних та нецільових видатків на суму 186,91 тис. грн., втрати фінансових ресурсів сягають 49,7 тис. грн., інші порушення фінансової дисципліни перевищують суму в 202 тис. грн.

І, безперечно, не можна оминути того факту, що заходи районних програм охорони здоров’я є узагальненими, носять невизначений характер і не відображають результативних показників, яких необхідно досягти при їх виконанні. Це, відповідно, не орієнтує заклади на кінцевий результат роботи — поліпшення стану здоров’я населення. Заходи досліджуваних програм нечіткі, розпливчасті, не несуть конкретного змісту, у них відсутні терміни виконання, не визначені результативні показники, тому ефективність використання вкладання коштів, місцевих бюджетів на суму 316 тис. грн. реально відслідкувати неможливо.

За результатами аудиту управлінню охорони здоров’я Закарпатської обласної державної адміністрації, органам місцевого самоврядування Перечинського та Ужгородського районів, надано пропозиції щодо підвищення ефективності використання коштів в сфері охорони здоров’я, розроблення нормативів фінансування на одного жителя району та області, поліпшення роботи з пошуку додаткових джерел фінансування охорони здоров’я.