ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

ЧОМУ ПРОБЛЕМА СПІВВІДНОШЕННЯ ДОХОДІВ ГРОМАДЯН Є ГОЛОВНИМ ПИТАННЯМ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ

    19 апреля 2024 пятница
    Аватар пользователя Гость

    Демократія – це баланс інтересів, і в першу чергу економічних. Існує об’єктивний макроекономічний показник, що характеризує цей баланс інтересів – співвідношення доходів 20% найбагатших громадян країни і 20% найбідніших її громадян. Тобто, мова йде про те, у скільки разів доходи 20% найбагатших громадян перевищують доходи 20% найбідніших громадян країни. В країнах Євросоюзу середній показник співвідношення доходів становить 4,8 до 1-го. у Швеції 3,5 до 1-го, в Португалії 7,3 до 1-го. Для порівняння, у Мексиці співвідношення доходів є на рівні 14 до 1-го, в Бразилії 24 до 1-го в Гондурасі 38 до 1-го. Не важко помітити, що в країнах, які у нас асоціюються з високими стандартами життя і високими стандартами демократії, різниця в доходах між багатими і бідними суттєво відрізняється від тої, яка є в Гондурасі.

    Справжня демократія – це форма правління домінуючого середнього класу. Саме домінування середнього класу забезпечує високі стандарти життя і високі стандарти демократії.

    Відстоювання ідеї справедливого розподілу доходів не має нічого спільного з ідеями комунізму. В „комуністичному” Китаї співвідношення доходів 20% найбагатших і 20% найбідніших є на рівні 7 до1-го, а в „капіталістичній” Японії – 4 до 1-го.

    Слід відзначити, що на початку XX-го століття в Європі цей показник коливався в межах 18 до 1-го … 20 до 1-го. Після більшовицького перевороту 1917 року, на Заході зрозуміли яку загрозу для суспільства становить така велика різниця в доходах громадян, і ситуація почала змінюватись. Вирішувати проблему справедливого співвідношення доходів на протязі цілого століття, для України - неприйнятно.

    Провідні західні фахівці вважають, що співвідношення 10 до 1-го є критичним. В разі його перевищення, країна уже не може повноцінно розвиватися, бо розвиток країни – це розвиток її громадян. Для того аби людина розвивалась, в неї необхідно інвестувати гроші. Без інвестицій в людину немає розвитку ні окремої особистості, ні країни загалом.

    Французький письменник Антуан де Сенкт-Екзюпері, спостерігаючи за сім’ями заробітчан-емігрантів, висловив думку, що страшною є не бідність цих людей сама по собі. Страшно коли через цю бідність у комусь з дітей може померти Моцарт. Співвідношення доходів громадян – це не лише співвідношення грошей в кишенях, це ще й співвідношення можливостей самореалізації. Чим більший відсоток людей в країні мають можливості для самореалізації, тим кращими будуть перспективи цієї країни.

    Для сприйняття розумної ідеї, зовсім не обов’язково робити культ з її автора. Слова Йосипа Сталіна про те, що кадри вирішують все, в Японії сприймають як аксіому. Для того, аби кадри могли вирішувати все, вони повинні володіти відповідним рівнем кваліфікації, що в свою чергу, без інвестицій в людину є неможливим. Стратегічний запас Японії – це її кадри. Чи володіли б японці тим рівнем кваліфікації який вони мають сьогодні, якби співвідношення доходів 20% найбагатших японців до доходів 20% найбідніших становило не 4 до 1-го а 40 до 1-го.

    У свій час Сполучені Штати жили з гаслом „що є вигідним для Форда, то є вигідним і для Америки”. А для Форда, треба віддати йому належне, було вигідно аби автомобілі, які виготовлялись на його заводах, були доступними за ціною для робітників, які ті автомобілі виготовляли. Таким чином, Форд, сам для себе, створював ринок збуту власної продукції. Без платоспроможного покупця, повноцінний внутрішній ринок є неможливим. Без повноцінного внутрішнього ринку неможливий повноцінний розвиток країни. Гроші, які бізнес сьогодні інвестує у платоспроможного покупця, завтра платоспроможним покупцем будуть проінвестовані в розвиток бізнесу. А тому співвідношення доходів, що не виходить за межі розумного, є вигідним не лише для бідний, але й для багатих, при умові, що багаті не планують в майбутньому втекти з країни разом зі своїми грошима.

    В Україні не існує офіційної статистики про величину такого показника, як співвідношення доходів громадян. На думку оптимістично налаштованих експертів, цей показник становить 15 до 1-го. Песимісти говорять про співвідношення 40 до 1-го. Іншими словами, за рівнем Володимир Ільків