Держприкордонслужба про стан охорони суверенних прав України

У четвер в Києві в Адміністрації Державної прикордонної служби України відбулася міжвідомча нарада за темою "Про стан охорони суверенних прав України у її Виключній морській економічній зоні (ВМЕЗ) силами Морської охорони та заходи щодо її удосконалення" під головуванням Першого заступника Голови Державної прикордонної служби України – директора Департаменту охорони державного кордону генерал-полковника Павла ШИШОЛІНА. У нараді взяли участь представники Мінагрополітики, Міністерства з питань охорони навколишнього середовища, Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України. Із доповіддю перед присутніми виступив начальник Морської охорони – начальник управління Морської охорони Державної прикордонної служби України капітан 1 рангу Микола ЖИБАРЕВ. Відповідно до Закону України «Про Державну прикордонну службу України» одним з основних завдання Морської охорони визначено охорону суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов’язань у цій зоні; здійснення самостійно або разом із спеціально уповноваженими на те органами виконавчої влади і посадовими особами контролю у районах несення служби за збереженням природних ресурсів, додержанням правил промислової та іншої діяльності, охороною довкілля. Охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні сьогодні організована та здійснюється на постійній основі кораблями Морської охорони у взаємодії з постами технічного спостереження прикордонних застав, прикордонною авіацією, командирів кораблів та літаків ВМС ЗСУ, капітанів українських суден, що прямують через виключну (морську) економічну зону, інших джерел інформації, що мають дані про наявність рибопромислових суден у вказаній зоні та на підходах до неї.



Результати



Протягом 2004 року в економзоні виявлено та розпізнано 446 цілей, оглянуто 46 суден, з них 5 іноземних. За незаконний промисел затримано 4 українських та 2 болгарські шхуни, вилучено близько 6000 кг риби, відшкодування збитків становить 146,6 тисяч гривень.



Прогноз подальшого розвитку обстановки та проблемні питання:



– спроби незаконного промислу (вилову) цінних порід риб іноземними рибопромисловими суднами в сезон їх нересту;

– можливе залучення до протиправної діяльності власників українських рибопромислових суден, що ведуть промисел у В(М)ЕЗ України (перевантаження виловленої риби з українського на іноземне судно);

– з початку лютого і по травень активізується браконьєрський лов тралами, у тому числі використовуються металеві драги, заборонені міжнародним правом.

Іноземні браконьєри – тенденції

– значне зниження останніми роками браконьєрської діяльності іноземних суден у В(М)ЕЗ свідчить як про ефективність проведених Держприкордослужбою оперативно-службових та міжнародно-правових заходів, так і про велику ймовірність того, що правопорушниками знайдено альтернативні шляхи незаконного промислу, які залишаються поза контролем та впливом;

– дії браконьєрів стали обережними, використовуються певні заходи конспірації. Так, лов камбали–калкана здійснюють за допомогою сіток, обладнаних спеціальними буями. З цією метою правопорушники в нічний час заходять у В(М)ЕЗ України, встановлюють сітки та відходять на зовнішню кромку В(М)ЕЗ України, де чекають час, необхідний для лову риби.

– іноземні судновласники намагаються використовувати на своїх шхунах українських фахівців з досвідом промислової діяльності та знанням районів лову.





Основними елементами протиправної діяльності в територіальному морі України є:



– порушення державного кордону українськими рибопромисловими суднами (вихід за межі територіального моря);

– вихід малих плавзасобів без дозволу представників Держприкордонслужби України та відсутність відповідних документів (на плавзасіб, у членів екіпажу), порушення правил використання об’єктів тваринного світу;

– найбільш гострою проблемою є незаконний вилов риби в акваторії Азовського моря.

– найбільш поширеним правопорушенням є вихід у територіальне море малих плавзасобів без дозволу представників Держприкордонслужби та відповідних документів. Такі випадки здебільшого відбуваються під час нересту риби та сезону лову. У середньому за місяць таких правопорушень фіксується до 100 випадків.

– на здійснення своєї діяльності рибопромислові організації отримують відповідні дозволи та квоти на вилов риби, які видаються на підприємство, а не на плавзасіб, тому підрахунок виловленої риби здійснюється не по кожному промисловому судну, а взагалі по підприємству, що дозволяє занижувати кількість виловленої риби.



Висновок:



Тільки спільними зусиллями Держприкордонслужби, Міністерства транспорту, Міністерства аграрної політики, інших міністерств та відомств, які здійснюють свою діяльність на морі, можливо навести порядок на морі. І завдяки координації діяльності різнорідних сил і засобів, створенню системи та організації її функціонування, здійснити ефективний контроль за морським простором України і, врешті-решт, забезпечити виконання одного з головних завдань Держприкордонслужби – надійної охорони державного кордону і Виключної морської економічної зони України. Прикордонники виступили з ініціативою розробити державну програму “Браконьєрство–стоп”.



Відділ з питань взаємодії з ЗМІ та зв’язків із громадськістю Державної прикордонної служби України