Хто "каламутить воду" в закарпатському Хусті?

Того осіннього дня міліція закарпатського міста Хуст одержала виклик з... приймальні мерії. НП в сусідньому від правоохоронців будинку поставила усіх на ноги. Що там — бандитський напад на міського голову? Спроба перевороту? В приймальні правоохоронці побачили чималий натовп, в оточенні якого знаходилися працівники міськради. "Бандитами" виявилися десятки підприємців, депутатів міста та інших хустян. Як письмово пояснив голова Михайло Джанда, прибулі сюди громадяни вчиняли в приміщенні протиправні дії, не давали можливості працювати, вигукували погрози і т.д.Поки міліція з'ясовує суть інциденту, інша сторона звернулася до представника Держкомпідприємництва в Закарпатській області Олександра Гладовського та до журналістів області. Конфлікт між підприємцями і хустським мером, судячи з усього, зайшов надто глибоко.

— Ми вже не знаємо, що робити далі, — розповідає підприємець Володимир Шимоня. — Сьогодні єдина перепона у тому, щоб вести свою справу — Джанда. Свого часу я викупив недобудовану АЗС, спорудив її за всіма технологічними вимогами, державна комісія дала добро на ЇЇ експлуатацію, залишилося тільки одержати згоду міського голови, але він цього не робить. Жодних серйозних заперечень не ставить, бо їх просто немає. Постійно обзиває нас бандитами і на жодну хоч трохи конструктивну розмову ие йде. Аргументи, що буде працевлаштоване 8 чоловік, що АЗС даватиме місту постійні надходження, для нього нічого не важать. Додаткові надходження місто мало б від продажу землі, на якій розташована АЗС, але й продати землю хустський мер не хоче. Чому він так поводиться, я й сам до кінця не розумію.

Логіку поведінки Джанди не може зрозуміти і підприємець Людвіг Імре. Три роки тому він викупив спорожнілий кінотеатр, в якому відкрив кав'ярню, швейний цех з пошиву чоловічих костюмів. Сьогодні він має можливість винести цех за стіни кінотеатру, розширити кількість робочих місць, а саме приміщення реконструювати за цільовим призначенням, тобто відкрити кінотеатр — сучасний комплекс, на зразок таких, як у Мукачеві та Ужгороді. Але для цього потрібно винести швейний цех за межі кінотеатру. Проект добудови уже затверджено всіма інстанціями, залишилося тільки завізувати документи у міського голови, але пан Джанда уперто не дає згоди.

На зустріч із журналістами прийшов і перший заступник голови Хустської РДА Юрій Бобер. Річ у тім, що багато хустян приходять саме в районну держадміністрацію, просять вирішити проблеми в місті, Особисті проблеми. А як їх вирішити, коли місто має окреме підпорядкування?

— Я щиро хотів допомогти Михайлові Михайловичу в його роботі. Адже ми знаходимось навіть, так би мовити, в одному політичному таборі і від результатів конкретної роботи залежить ставлення людей до політичної сили. На жаль, при всьому бажанні наші стосунки так і не склалися. Логіку хустського голови важко зрозуміти. Останньою краплею був випадок із будівництвом АЗС. Місцем його розташування було обрано територію, яка впритул прилягає до місця спорудження навчального закладу однієї релігійної громади. Вірники звернулися з проханням виділити під заправку інший майданчик. Та й самі власники АЗС були з цим згодні. Проте Михайло Михайлович таки затвердив розташування станції біля релігійної установи.

Ці приклади, за словами підприємців, далеко непоодинокі. Мабуть, на жоден орган місцевого самоврядування немає стільки судових позовів, скільки їх подано на голову Хуста. Цифру підприємці назвати не могли, але колишній завідуючий юридичним відділом міськради Віталій Лалакулич навів досить показові приклади:

— Будучи завідуючим юридичним відділом міськради, я представляв на судових засіданнях міськраду і часто опинявся у дуже непростій ситуації Було очевидно, що закон — на стороні підприємців, і я намагався умовити голову піти на переговори, вийти з ситуації цивілізованим шляхом. Але голова на це не йшов. Щодо кількості позовів... Як юрист я працював у міськраді й до приходу Джанди. І якщо раніше упродовж місяця було 10— 15 судових засідань за участю міської влади, то за останній час розглядалися по 3—4 позови проти міськради за один день!

Коментуючи ситуацію в Хусті, представник Держккомпідприємництва на Закарпатті Олександр Гладовський повідомив, що звернень про тиск на підприємців у цьому регіоні у 5-7 разів більше, ніж у сусідніх — Тячівському й Іршавському районах.

Проте не будемо поспішати з висновками, не вислухавши й іншу сторону.

Відповідаючи на журналістське запитання, Михайло Джанда не назвав кількості позовів проти нього як мера, але нагадав про кілька тисяч зареєстрованих у Хусті підприємців та фізичних осіб, які займаються підприємництвом. Зрозуміло що й виникають проблемні ситуації. Втім конкретну, цифру він-таки назвав — "п’ять". Саме стільки підприємців у Хусті, за його словами, "каламутять воду". Щодо конкретних випадків. Дозвіл на експлуатацію АЗС Володимиру Шимоні він не підписує, оскільки той, мовляв, не надав взагалі ніяких документів згідно з приписом міськради. І взагалі Шимоня заборгував місту 99 тисяч гривень, а на будівництво АЗС слід запрошувати легальні будівельні фірми, які сплачують податки, а не нікому не відомих "тіньовиків". Щодо ситуації з кінотеатром, то аргументи майже ті ж самі: жодних документів не надано, спорудження добудови під швейний цех не відповідає ні екологічним, ні технологічним нормам. І взагалі Людвіг Імре тільки відтягує час, коли закінчиться термін вимоги про збереження профілю викупленого підприємства (тобто кінотеатру). І тоді місто залишиться без важливої культурницької установи.

Аргументи голови примусили прискіпливіше поставитися до слів підприємців і попросити документи, які б підтверджували їхню правоту.

Володимир Шимоня з готовністю подав товстезну папку документів. Поклавши поряд перелік вимог міськради, які повинен був виконати підприємець, ми почали перевіряти їх виконання, підтверджене відповідними документами. По суті всі пункти приписів справді виконані, за винятком хіба що одного: попередній власник, який починав будівництво, не мав документа про те, куди подів верхній (родючий) шар грунту з будівельного майданчика. Хоча, зазначає Володимир Шимоня, очевидно, грунт пішов на облаштування навколишніх клумб.

Щодо "боргу перед міським бюджетом у 99 тисяч гривень... Як пояснив підприємець, між ним та міською владою було підписано договір про оренду землі. Згідно з цим договором, підприємець сплачував обумовлену орендну плату. Однак орендодавець на договір абсолютно не зважає: в односторонньому порядку підняв орендну плату більш ніж утричі. Шимоня із таким тарифом, звичайно, не погодився і продовжує сплачувати оренду згідно з договором і ні копійки більше. Звідси й "борг".

У повному порядку виявилися документи Людвіга Імре. Абсолютно всі дозволи, всіх служб, в тому числі й екологів, одержано. Якби було порушено якісь вимоги, хто б поставив свій підпис? Смішною називає Імре Людвіг заяву пана Джанди про те, що підприємець не хоче відновити функціонування кінотеатру. Адже в облаштування кінозалу вже вкладено величезну суму (Людвіг Імре спеціально запросив журналістів у приміщення, де триває реконструкція). Кожного разу голова висуває нові безпідставні застереження і в результаті відтягується і відкриття кінотеатру, і будівництво нового швейного цеху. Мотивацію пана Джанди неможливо зрозуміти.

Що ж далі? Знову численні суди аж до найвищої інстанції? Але все це займає чимало часу, упродовж якого не відкриваються робочі місця, не поступають нові надходження в бюджет. А там уже недалеко й вибори. Мабуть, таки доведеться чекати до березня. Тільки тоді стане зрозуміло, що відбувається зараз у Хусті — якесь дивне керування містом чи локальний конфлікт з кількома підприємцями, що "каламутять воду".



Василь Горват, м.Хуст.