Хуст. Нанківська ікона Божої Матері занесена в святці Православної Церкви

На останній сесії Священного Синоду Української Православної Церкви було прийнято рішення про занесення в святці Нанківської ікони Богородиці – місцевошанованої святині Закарпатської області. Образ був явлений у селі Нанково Хустського району, у місцевості "Полянка", в 1690 році. Згідно народного передання, господар поля, де з’явилась ікона, пожалів ділянку землі для побудови на цьому місці монастиря, або каплиці в честь Пресвятої Діви. Ікону поставили на підводу, запрягли волів, але ті стояли, мов вкопані, бо були затримані Божою силою. Ікона не хотіла покидати вибране місце. Запрягли ще декілька пар волів, яких підганяли батогами, i якось було влучено батогом по святому образу. Від цього удару на нижній частині лику Богородиці з’явився шрам, а з очей Богоматері потекли сльози. Через це ікону стали називати "Просльозивша". За таке зневаження до святині рід господарів поля був покараний. Будучи найбільш великою родиною в Нанкові, він повністю виродився. Ікона ж залишила своє вибране мiсцe, просуваючись по долині річки Хустець. Існує передання, що в тому напрямку, в якому рухалась ікона, на тому благословенному шляху виростали нарциси (i по нині біля Хусту існує унікальне природне нарцисове поле, аналогічне якому є лише в Японії). Про те, куди був відвезений i де зараз знаходиться оригінал Нанківської ікони - невідомо. У часи Закарпаття входило до складу Австро-Угорської імпepiї, тож існують думки, що ікону могли вивезти до столиці держави – Відня, або ж до Риму. Нанківчани-старожили твердять, що оригінал зберігається в місті Mapio-Повч (Угорщина). Нині в Нанківській Свято-Духівській церкві зберігається список зі святої ікони, а на місці де було явлення святого образу, забило джерело, де нині упорядковано колодязь. Вже більше трьох століть вода в криниці ніколи не висихає, навіть в найзасушливіші часи. Вода в цьому колодязі вважається чудодійною. Хто вживає її з вірою, той виліковується від душевних i тілесних недуг. Відомі випадки зцілень перед Нанківською іконою Пресвятої Богородиці та від води зі Святого Джерела. Житель села Нанково Олексій Довбака, після молитов перед Нанківською іконою, в 2002 році повністю зцілився від паралічу. тепер його щодня вранці і ввечері можна побачити біля джерела, на місці явлення святого образу. Жителька села Нанково Василина Бабусь довший час страждала від виразок на руках. не допомагали їй ніякі медичні препарати. вона отримала зцілення після того як помазала руки єлеєм від лампади, що горить перед Нанківською іконою. Це сталося в 2003 році.