КОЛИ Валентин вийде З КОМИ?

Увага! Ви можете допомогти дитині, що потерпіла від недбалості педагогів.
ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" МФО 312226
№ рахунку 26203010058043 "для Валентина".В останній день червня 10-річний Валентин Бікетов разом з іншими вихованцями літнього табору при Ужгородській гімназії відвідав шкільний басейн. Спочатку хлопчик забавлявся з іншими дітьми на мілині, як наказав інструктор із плавання. Через деякий час діти помітили Валика на дні басейну. Зі слів начальника табору Людмили Білак та фізрука Малеша, дитину відразу витягли з води, надали першу допомогу та викликали “швидку”. Лікарів зі служби швидкої медичної допомоги, яка чомусь не відповідала на дзвінки з мобільного телефону, довелося чекати 10-15 хвилин, після чого приблизно стільки ж часу – “реанімобіль”, на якому хлопчика, який так і не прийшов до тями, відвезли до реанімаційного відділення дитячої лікарні.

Дізнавшись про трагедію, я відразу зателефонувала до міського відділу освіти. Заступник начальника міського відділу освіти Богдан Кіштулинець не був стурбованим, як я цього очікувала (адже нещасний випадок стався на території навчального закладу). Він розповів, що хлопчик був під водою недовго, і його лікування проходить успішно. Пан Богдан повідомив також, що триває службове розслідування, з боку педагогів нема жодних порушень, тому стверджувати, що у трагедії є їхня провина, не можна. Ці слова подіяли як “солодкий” заспокійливий засіб, але задля певності я зателефонувала до лікарні. Лікар-реаніматолог повідомив тривожну інформацію: стан хлопчика важкий, він перебуває в комі, тому його подальшу долю прогнозувати важко.

Мене вразила невідповідність настроїв міськвно та лікарів. Інтуїція підказала, що тут керує байдужа чиновницька рука, тому цей трагічний випадок вимагає розслідування.

У коридорах гімназії гасали дітлахи, а в спортзалі урочисто нагороджували переможців якогось конкурсу. Дівчинка, яку я зустріла перед входом до школи, розповіла, що Валик їй “майже друг”, тому вона дуже шкодує, що з ним таке трапилося. “Скажи, будь ласка, а тренер із плавання був на той час у басейні?” – спитала я. Дівчинка замислилася і сказала: “Ні, якраз тоді його викликала директор”.

Інструктора басейну Малеша я знайшла в спортзалі. Він не відразу зміг зібратися з думками, щоб розповісти свою версію трагедії, тому я поцікавилася: “Як могло статися, що дитина стільки часу була під водою, і її ніхто не помітив?“ Інструктор заперечив: “Дитина не була довго під водою, не більше двох-трьох хвилин, адже трагедія сталася через п’ять хвилин після того, як діти зайшли у воду. Усі норми техніки безпеки було дотримано, була доріжка, яка розділяє глибоку воду та мілину. Я чув від дітей, що Валик хотів комусь показати, що він уміє плавати й не боїться глибокої води. Лихо трапилося якраз на переході з мілини на глибину. Чи він підсковзнувся, чи випадково захлинувся – я не знаю, адже важко слідкувати відразу за трьома десятками дітей. Я був тоді на бортику басейну, якраз напроти місця, де потонув Валик, і помітив, що діти дивно себе поводять. Я відразу скочив у воду й витягнув дитину на берег. Вода в басейні була непрозорою: влітку вона зелена, зацвітає, її не фільтрують через проблеми з гарячим водопостачанням, тому, на жаль, дна басейну здалеку не видно”.

Розмова з керівництвом табору не вдалася, бо мені заявили: “Ви що, прийшли сюди шукати “стрілочників”?” Забігаючи наперед, зазначу, що в міському відділі освіти вину педагогів категорично заперечують, натомість шукають привід, щоб звинуватити в трагедії самого хлопчика та його рідних. Спочатку стверджували, що дитина нібито страждала на судоми, тому за станом здоров’я не повинна була знаходитись у воді. Але лікарі, які видали дитині довідку в табір про те, що вона здорова, заперечують звинувачення вчителів. Відгородитися від хлопчика, який знаходиться в комі, освітяни намагаються, звинувачуючи 10-річну дитину в неслухняності та... незначних успіхах у навчанні. У відділі освіти винесли усний вердикт: “Хлопець учився на “6” за дванадцятибальною системою оцінювання, і це багато про що говорить”. Коли я зауважила, що подібні звинувачення стосовно дитини, яка знаходиться в комі з вини педагогів, є недоречними і, щонайменше, нетактовними, у міськвно відповіли: “У вас свої інтереси, у нас – свої”. У мене виникло враження, що чиновники від освіти не встановлюють істинну причину нещасного випадку, а роблять все для того, щоб педагоги та керівництво гімназії уникнули покарання.

Між іншим, діти нічого поганого про Валика сказати не могли, навпаки, гарно відгукувалися про свого товариша. Лише одна дівчинка раптом заявила: ”Валик проявив себе з негативного боку”. “Звідки ти це знаєш?” – здивувалася я, почувши таке офіційне висловлювання з вуст маленької дівчинки. “Ми чули, як учителі так говорили, коли писали пояснювальні записки”, – відповіла товаришка хлопця.

“Діти просто спіткнулися об Валика, який лежав на дні басейну”

Батьки Валика давно розлучилися, тому хлопчиком опікуються мати та родичі по материній лінії. Ще минулого тижня Оксана Бікетова з Валиковим хресним батьком Володимиром Луцаком ходили до директора гімназії Василя Гіндрюка з проханням допомогти в лікуванні хлопчика. У відповідь отримали відмову, мовляв, трагедія сталася не з вини гімназії, а табору. Володимир Луцак розповідає: “Коли я побачив позицію керівництва гімназії, зрозумів, що допомоги тут не дочекаємося. Тому ми вирішили діяти через прокуратуру. Дитина може бути в комі ще довго. На які кошти утримувати хлопчика весь цей час?” Рідні стверджують, що їм навіть не дали прочитати пояснення вчителів, не познайомили з вихователями табору, не показали басейн, де сталася трагедія.

“Мені розповіли, що діти просто спіткнулися об Валика, – розповідає згорьована мама. – Я не розумію, як могло таке статися, адже син не вперше був у басейні, раніше він часто ходив купатися з дітьми на річку, під час першої зміни табору при 6-й школі – у басейн ЗОШ № 12, і все було добре. Валик уміє триматися на воді, тому він просто так не міг захлинутися. Я впевнена, якби в той час у басейні був хтось з дорослих, він би не допустив трагедії”.

Валик народився з катарактою обох очей, лікарі казали, що він ніколи не буде бачити. Але матері вдалося подолати хворобу сина. Хлопчик постійно носив окуляри. “Півроку тому він їх розбив, а придбати нові я не мала змоги. Мені пообіцяли допомогти батьки колишнього чоловіка, але окуляри до цього часу лежать в оптиці, і Валик обходився якось без них”, – скаржиться жінка, якій тільки завдяки опіці родичів вдається хоч якось забезпечувати синове життя.

“Ми вперше зіткнулися з таким важким випадком утоплення, тому нам важко прогнозувати розвиток хвороби”

Черговий лікар-реаніматолог Ужгородської міської дитячої клінічної лікарні Андрій Рутковський, який приймав Валика з рук “швидкої”, розповів, що хлопчик при поступленні в лікарню був у критичному стані. Комп’ютерна томографія показала, що мозок хлопчика внаслідок удару не постраждав, череп також не ушкоджений, дитина реагує на біль та самостійно ковтає. Оксана Передрій, головний лікар Ужгородської міської дитячої клінічної лікарні, пояснила, що до моменту первинної реанімації організм Валик зазнав кисневого голодування, а змін в організмі можна очікувати не раніше, ніж через місяць-півтора. Але запевнила, що він отримує необхідні догляд та лікування: “Лікування хлопчика коштує близько ста гривень на добу, але в таких випадках ми не рахуємо грошей. Сподіваємося, що з часом стан хлопчика стабілізується, припиняться судоми, і ми зможемо перевести його з реанімації в інше відділення, де за ним зможуть доглядати рідні. Раніше ми не зустрічалися з такими важкими випадками, тому важко робити якісь прогнози”.

Лікарі стверджують: “Діти на воді – це аварійна ситуація”. Андрій Рутковський порівнює значення інструктора в дитячому басейні з роллю водія в автобусі, який везе дітей. На таких автобусах вивішено табличку: “Обережно, діти!”, а спереду та ззаду його супроводжують працівники ДАІ. Як водій не зводить очей з дороги, так й інструктор повинен постійно спостерігати за дітьми в басейні. Як у гімназії, яка вважається найпрестижнішою школою в місті, допустили таку жахливу недбалість? Чому відразу після трагедії у шкільному басейні спустили воду? Чи не тому, що вода в ньому була настільки брудною, що діти та інструктор з бортика не могли розгледіти на дні дитину, що тонула? Скільки часу хлопчик пробув під водою, адже другий тиждень він не виходить з коми? Є запитання і до санепідемстанції, представники якої, до речі, в день трагедії робили перевірку в гімназії. Певно, з часом перелік питань розшириться, і стануть відомими нові обставини трагедії.

А зараз від імені батьків міста хочеться звернутися до міської влади. Скажіть, панове, хіба не жахливий той факт, що інструктора, начальника табору “Мультивітамін” та інших педагогів, які несуть відповідальність за дитей, дотепер навіть не усунули від виконання службових обов’язків? Що це – знову недбале ставлення до своїх обов’язків відповідних служб?

Зараз Валику необхідне повноцінне зондове харчування, але безробітна мати не має можливості купувати спеціальну їжу в аптеках. Зважаючи на те, що наші лікарі вперше лікують дитину, яка так довго була в стані кисневого голодування, необхідна консультація висококваліфікованих спеціалістів з-за меж області.



Мирослава КОЧІШ