Про порядок забезпечення житлом місцевими органами влади колишніх військовослужбовців

До редакції газети "Народна арміґ" надходить чимало листів від її читачів. Запитання - найрізноманітніші. Більшість з них стосуються нагальних питань. З проханням допомогти дописувачам розібратися в актуальних проблемах редакція звернулась до заступника директора Департаменту гуманітарного, соціального
розвитку та інформаційної політики Міністерства оборони України - начальника управління соціального розвитку полковника Олександра САСЬКА.- Костюк В'ячеслав з Бердичева, який прослужив у Закарпатті в 128-й механізованій дивізії прапорщиком 10 років і звільнився у зв'язку зі

скороченням військової частини, просить пояснити порядок забезпечення житлом місцевими органами влади колишніх військовослужбовців.



— Відповідно до статті 8 Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються з військової служби у зв'язку з заходами реформування Збройних Сил України та членів їх сімей", цей прапорщик має право на пільги по житловому забезпеченню.

Другий момент - відповідно до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у редакції 2004 року дійсно передбачено, що військовослужбовці, у яких вислуга менше 20 років, мають право на отримання тільки службового житла. Однак ця норма набула чинності лише

з 1 січня 2005 року. Відповідно всі військовослужбовці, котрі стали на квартирну чергу до 1 січня 2005 року, мають право на забезпечення постійним житлом незалежно від вислуги. Тобто норма Закону не має зворотної дії у часі.

Третій момент - відповідно до Положення про порядок забезпечення житлом військовослужбовців, яке затверджено наказом Міністра оборони України №20 від 1995 року, військовослужбовці, що звільняються, мають право залишитися на черзі

у військових частинах, де вони проходили військову службу.

Тобто, прапорщик В'ячеслав Костюк звільнився у Мукачеві з механізованої дивізії і він міг там залишитися на черзі тим роком, коли його взяли на квартирний облік. Якщо він, як в цій ситуації, після звільнення переїхав до міста Бердичева, то втрачає право на забезпечення житлом в Мукачеві, але набуває право на забезпечення житлом за рахунок Міністерства оборони України у

Бердичеві.

Для цього звільненому військовослужбовцеві необхідно стати на квартирну чергу при військовому комісаріаті за новим місцем проживання. За пред'явлення всіх необхідних документів його поставлять на чергу тим числом, яким він був поставлений на квартирний облік в Мукачеві, але не раніше 20 лютого 1995 року -

з моменту вступу в дію двадцятого наказу МО України. Таким чином десять років черги зараховуються.

Проте він спробував отримати житло від місцевої влади. Дійсно, кожний з нас має право звернутися до місцевих органів влади і стати на чергу за місцем реєстрації та чекати, коли там дадуть житло. Але в такому випадку колишній

військовослужбовець втрачає десять років черги - стає в чергу у міськвиконкомі тим числом, коли він прибув до нового місця проживання, а не коли його взяли на квартирний облік у військовій частині.

Я раджу В'ячеславу Костюку забрати документи від міського голови та стати на чергу у військкоматі. Відповідно до чинного законодавства, громадяни мають право, у зв'язку з реформуванням ЗС України, протягом трьох років позачергово

забезпечуватися житлом.

З цього приводу зауважу, що у кожному місті є своя черга пільговиків, які також мають право на позачергове забезпечення житлом від міської влади.



- Нині не менш болюче питання - пенсійне забезпечення військовослужбовців. Багато пенсіонерів й зараз звертаються до суду з позовами на перерахування пенсій. Суди такі позови часом задовольняють. Сивочолі ветерани просять дати пояснення щодо нарахування пенсій відповідно до діючого законодавства. Адже з 1

січня 2005 року почала діяти стаття 39 Закону України "Про Державний бюджетУкраїни на 2005 рік".



— Це справді наболіла проблема. "Генеалогічні корні" диспропорції проросли ще у 2001 році. До 1999 року пенсія нараховувалася залежно від вислуги, військового звання тощо всім однаково.

У 1999 році було прийнято рішення про введення військовослужбовцям сорокавідсоткової надбавки до посадового окладу. Її стали враховувати при

обчисленні пенсій тим, хто звільнявся після введення цієї надбавки. Тому з 1 вересня того року виникла певна нерівність у пенсійному забезпеченні. Хто звільнився раніше цієї дати - надбавки не отримав. Перший стрибок відбувся, але

пенсіонери не звернули на це уваги. У травні 2000 року зросли посадові оклади і оклади за військове звання. Відповідно й перерахували пенсії.

Наступним кроком, який привів до збільшення диспропорції у системі обрахування пенсій, було прийняття 12-ї Постанови Кабінету Міністрів України у 2000 році, яка вимагала цю сорокавідсоткову надбавку й інші додаткові види грошового забезпечення обраховувати не на місяць звільнення військовослужбовця, а за останні 24 місяці служби.

Більш того, згідно з 63-ю статтею Постанови, при збільшенні грошового забезпечення діючого військовослужбовця здійснюється перерахунок пенсій

військовим пенсіонерам. Але пунктом 2-м 12-ї Постанови визначилося, що тим, хто звільнився раніше прийняття цієї Постанови, надбавку не враховувати.

Поряд з цим у 2002-2003 роках було прийнято два Укази Президента України, які запровадили так звану стовідсоткову надбавку від грошового забезпечення військовослужбовцям і дев'яностовідсоткову надбавку за безперервну військову службу у Збройних Силах України. З того часу спостерігається відчутна різниця у

пенсіях.

Ще з 2001 року Міністерство оборони України з іншими силовими структурами шукали варіанти усунення цієї проблеми. Так, полковник, який свого часу водив полки на Берлін, отримував пенсію в чотири рази меншу, ніж полковник, якій

звільнився у наш час. Це питання почали розв'язувати поетапно.

У 2002 році вперше були внесені зміни до пенсійного забезпечення військовослужбовців і на 10% збільшили базовий розмір грошового забезпечення, з якого розраховуються пенсії. У 2003 році підвищили пенсії ще на десять відсотків, а в минулому році - з 1 вересня 2004 року - збільшили ще на 20%.

Таким чином загальне збільшення базового грошового забезпечення, з якого розраховуються пенсії тим, хто не мав додаткових видів грошового забезпечення, зросло на 40%.

Поряд з тим у 2004 році Верховній Раді України запропонували на розгляд п'ять законопроектів, які таким чи іншим чином стосувалися усунення цієї пенсійної диспропорції. Пройшов законопроект депутата Рудковського, і 15 червня минулого

року Верховна Рада України прийняла Закон України 1769-ІV "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб". Стаття 43-я цього Закону нині виписана таким чином, що пенсії обраховуються зі всіх видів грошового забезпечення - основних і додаткових, які військовослужбовець отримував за останьою штатною посадою.



— Чому саме за останньою й як, в такому разі, нараховується пенсія тим, хто під час служби взагалі не мав додаткових видів грошового забезпечення?



— Тому що сьогодні скорочується багато військових частин. Військовослужбовець перед звільненням останні 3-4 місяці може бути за штатом або лише допущений до виконання будь-яких посадових обов'язків. Відповідно, у цей час багато втрачає

у грошовому забезпеченні, і це могло б негативно вплинути на нарахування пенсії - вона істотно б зменшилася.

А коли пенсії нараховуються за останньою штатною посадою, дотримується принцип соціальної справедливості: що людина досягла в процесі служби, відповідно такій і рівень гарантується в пенсійному забезпеченні. Причому враховуються всі види грошового забезпечення - премії, надбавки тощо.



Прийнятий в червні минулого року Закон України 1769-ІV "Про внесення змін до статті 43... "набрав чинності з 1 січня 2005 року. Його вартість для нашої держави достатньо велика - біля 7 мільярдів гривень. Тому під впливом

фінансових органів прийняли рішення - з урахуванням 43-ї статті з 1 січня 2005

року пенсію перерахують всім без винятку, але виплачуватимуть з цієї ж дати у половинному розмірі. Фактично пенсії зросли на десять відсотків, бо на 40% їх збільшили раніше. У когось більше, у когось менше, але в цих межах. А з 1 січня 2006 року виплачуватимуть пенсії повністю - стовідсотково.

Поряд з тим минулого року, після прийняття цього Закону, багато пенсіонерів звернулися до суду й виграли позови, за якими Міністерству оборони України потрібно виплатити 110 мільйонів гривень. Перерахунок пенсій особам, які звернулися до суду, здійснили в повному обсязі за тією посадою, за якою сьогодні військовослужбовець отримує гроші. Навіть тим, хто звільнився у 70-х

роках минулого століття, повністю обрахували пенсію з їх останніх посад відповідно до сучасних посадових окладів зі всіма надбавками - 100%, 90%, 33% тощо. Тобто через суд вони подолали 12-ту Постанову Кабміну, згідно з якою надбавки не враховувались.

Звертаються до суду і нині. Але обставини змінилися - з нового року включилися в дію прикінцеві положення Закону України 1769-ІV "Про внесення змін до статті 43...". І зараз його обійти неможливо навіть через судовий позов. Законом визначено: пенсії перераховувати, але виплачувати їх в половинному розмірі.

Тому судове рішення може дати нинішнім позивачам тільки одне - отримати компенсацію за два останні роки (2003-2004), яка не була ними отримана.

Втім, за пропозицією Міністерства фінансів в Державний бюджет 2005 року запроваджена 39-та стаття. Адже всі види додаткового грошового забезпечення при перерахунку пенсій запропонували брати не в повному обсязі, а в половинному.

Тобто з червня минулого року перерахували пенсії відповідно до "Закону Рудковського" не зі ста відсотків додаткових видів грошового забезпечення, а тільки з п'ятдесяти. Цим "забрали" у кожного військового пенсіонера біля 300 гривень.

Це знову мало негативну реакцію військових пенсіонерів - пішли звернення до різних інстанцій, розпочалися акції протесту. Верховна Рада України 2 лютого цього року своєю постановою відмінила 39-ту статтю бюджету. Нині, щоправда,

вона ще не підписана Президентом України, тому не припинила своєї дії, й пенсії виплачують відповідно до 39-ї статті.

І ще один момент - у грудні минулого року депутатами прийнятий ще один Закон

України "Про внесення змін до деяких Законів України", яким змінили прикінцеві положення Закону України 1769-ІV "Про внесення змін до статті 43..." й визначили, що ветеранам Великої Вітчизняної війни та війни з імперіалістичною

Японією з 1 січня 2005 року пенсії перераховуються і виплачуються в повному обсязі. Тобто не 50%, а 100%. Сивочолим ветеранам вже ніколи чекати - наймолодшому фронтовику нині 78 років. Також прикінцевими положеннями визначені

ще деякі категорії ветеранів, яких залишилося одиниці.



— Проте диспропорція у пенсіях, на кшталт тієї, що нині, може виникати й надалі. Чи можливо подолати цю проблему раз і назавжди?



— Кардинальним шляхом розв'язання цієї проблеми ми бачимо у зміні структури грошового забезпечення. Тобто вона мусить бути складена таким чином, що військовослужбовець більшу частину грошового забезпечення повинен отримувати за основний вид своєї діяльності. Мається на увазі посадовий оклад, оклад за військове звання й процентна надбавка за вислугу років. Цим стимулюються три речі. По-перше - людина прагне до того, щоб змінити свій статус у посаді, тобто

прагне до кар'єрного зростання. По-друге - ріст у військовому званні. Таким чином загалом стимулюється безперервна служба: більше служиш - більше отримуєш.

Ми наполягали на тому, що додаткові види грошового забезпечення теж мусять заохочувати людину докладати зусилля для покращення й якіснішого виконання посадових обов'язків. Наприклад, якщо офіцер може використовувати у своїй діяльності іноземну мову, то за її знання давайте будемо йому за це доплачувати. Якщо льотчик - то нехай за перший клас отримує додаткову грошову винагороду більше, ніж за другий. Десантник за стрибки нехай отримує тощо.

Тобто ці додаткові надбавки спонукали б до якісного виконання службових обов'язків.

Взагалі загальноприйняті підходи до грошового забезпечення - основні види грошового утримання до щомісячних додаткових мають бути у співвідношенні як 70 на 30 відсотків. Якщо б ми досягли цього, то усунули б і дисбаланс у пенсіях - автоматично вирівняли б грошове забезпечення ветеранів. Але так склалося, що на

сьогоднішній день структура грошового забезпечення будь-якого військовослужбовця становить: тридцять відсотків - основні види та 70 - додаткові.



— Багато питань виникає у офіцерів, мічманів, прапорщиків та військовослужбовців за контрактом ЗС України з приводу телеграми Міністра

оборони України від 5 січня 2005 року, якою зменшено їх грошове забезпечення.



— Це розпорядження не порушує жодних правових норм. Указом Президента України визначено, що Міністру оборони України надано право виплачувати в межах фонду грошового забезпечення надбавки за безперервну військову службу. За інформацією, яка надійшла від начальника Головного фінансового Управління МО України генерал-лейтенанта Івана Марка, фонд грошового забезпечення не дозволяє

в повному обсязі здійснити ці виплати.

Нещодавно збільшили грошове забезпечення лише солдатам та сержантам. Воно стосується, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України, тільки строковиків. На військовослужбовців за контрактом нинішня Постанова щодо збільшення грошового забезпечення не розповсюджується.



Юзеф ВЕНСКОВИЧ, "Народна армія"