Сепаратисти чи патріоти – роздуми про поводирів закарпатського русинства та їх патронів (продовже

асиміляція, українізація. Особенно тревожним є українізація церкви, найбулше греко-католицької. У школах наші діти не мавуть возможность учитися свою русинську історію, культуру, обичаї – тут тоже йде посилена українізація. Продовжують завозитися у наш край на руководящі посади люди із інших областей України, не позиравучи на то што таких кадру є доста із числа корінних національности што проживають у рідному краї" (з виступу на 9 Світовому Конгресі Русинів в Румунії).

В Русинії буде головним доктором, благо конкурентів з числа русинів у нього поки - що на горизонті нема.



Туряниця Іван – пинзіяш, проффесор, колишній голова Тимчасового уряду Пудкарпатської Русі, який будувався за принципом, "я, ты, он, она – вместе целая страна". Після слідства, живе в "еміграції" (на мадярах чи словаках) та чекає свого часу, коли сурми заграють. Чиї - без різниці, лиш би заграли. Ходить з поклоном до мадярів та просить: дайте форинти, багато форинтів, а я віддам клаптик "Сріберної Землі".

На Словаках дуже любить попити пиво з найбільшим "меджинародним" русином Павлом Магочієм та поговорити, де і скільки можна вкрасти грошей та як просльозити американтошських руснаків та розвести на "доляри".

За те, що "биват" (живе) за кордоном – мріє стати міністром "іностранним".



Шарга Михайло – досить поважний чоловік у віці із варіша, якому сняться лаври май великого ніж всі русинські сподвижники борця за історичну правду (читай проти возєднання з ненькою Україною). Не дивлячись на клятви у відданості Димитрію Сидору, любить інколи за "американтошські пеньонзи" отримані від Магочі та Чепи, налити такого бруду на русинського духівника (Сидора), що аж …аж… аж.

Під час проведення зборів русинів та членів організації Закарпатське народне об’єднання, в приватних бесідах з місцевими газдовами, М.Шарга, як Ленін з броньовика проголошує: вся влада русинам, але земля та мінеральна вода – любимим спонсорам. Так що, русини, хочете їсти - напийтеся води.

М.Шарга - голова обласного товариства "Знання", русин, "права та ліва рука" "товарища" капітана М.Бурака, за звичкою, яка залишилася з радянських часів, любить писати статі про любов до рідного краю в ідеологічному дусі. Незважаючи на це, люто ненавидить "совєтів" (читай росіян) за "освобождєніє" Пудкарпаття та думає, як повернути "время вспять". Думи мої думи горе мені з вами….. .

У Пудкарпатській Русинії, хоче очолити крісло "докус" головного глашатая (читай Геббельса).



Гецко Петр – наш фатюв з Іршавщини, однак за час свого навчання в Московії став імперським патріотом. Нині очолює організацію "Зайнятість" та "Русиніяінформ", засновник ряду сайтів в Інтернет - мережі. Дідове русини, з технікою на Ви, а він пише, пише і пише. Однак чомусь лиш під псевдонімами. Важко відвикнути, звичку важко викорінити !

Офіційно ніде не працює, рахується безробітним, однак живе дай боже. Можливо тяжко робить на лугоші…? Ні, дуже часто мінять російські рублі на ненависні гривні. Так само як і пензіяш Бурак, їздить до білокам’яної за подачками, які з часом треба буде відробити.

Він є єдиним молодим русином так, що чекає його крісло міністра молоді та спорту.



Бурак Микола - керівник Закарпатського народного об’єднання (Субкарпатія), колишній працівник служби зовнішньої розвідки Росії, після виходу на пенсію повернувся на Закарпаття, з тим, щоб будити русинів, як Герцен декабристів, а також отримувати преміальні за антинародну діяльність. Про русинів згадує лише тоді, коли дається команда "фас" та фірми, які він очолює не дають дивідендів (нічого, незабаром їх активізує перевірка податкової).

Невдовільнившись лаврами "куклукскланівця", який люто ненавидить тих хто прийшов чи планує прийти до нас із-за Карпат, марить стати на захист всіх знедолених слов’ян та для цього реанімувати русинську партію на яку падатимуть рубльові дощі.

Не забуває рідну Московію, щомісяця їздить в білокам’яну для отримання вказівок, як на словах допомогти русинам, особливо заробітчанам, яких як рабів експлуатують російські олігархи - малі та май великі.

Хоче очолити безпеку в ефемерній Пудкарпатській державі, о ..