Щоб не гірше, ніж у Європі!..

Свого часу один з великих сказав, що в Росії є дві біди: погані дороги і дурні. Якщо ж подивитися пильніше, то і в нас цього “добра” вистачає. Однак зупинимося на першому. Бо стан доріг хвилює як пішоходів, так і водіїв. А в обласному центрі ями, вибоїни, які в осінню негоду дають про себе знати, відшукати зовсім не важко.

У самісінькому центрі Ужгорода: площа Корятовича, біля корпусу хімічного факультету Ужгородського національного університету...

До зими вже рукою подати, а навпроти 16-поверхівки, зі сторони “Козака” щось риють та риють. Навіть до зупинки важко під’їхати. На Капушанській недавно дорожнє полотно забажали підняти. Кажуть, готувалися до приїзду Ющенка, який так і не відбувся. а тому, роздерибанивши дорогу, так усе й залиши... Від авторинку в Кін-чеші, щоб добратися до видавництва “Закарпаття”, треба бути справжнім асом. Бо то не дорога, а суцільне “ой” та “ай”, особливо на відрізку, що впирається у вулицю Гагаріна. Тут без особливих труднощів можна погубити колеса, а то й втопитися в калабані.

Не радує нічим і дорога, що веде від вул.Гагаріна в бік полі-клініки № 2. Ям тут як зірок на нічному небі. Не один водій, влетівши в якусь, “незлим тихим” згадує дорожню службу міста та задається питанням, куди та на які ж такі потреби ідуть його грошики від дорожніх зборів.

А повернімо у мікрорайон “Шахта”. Там не тільки знайдете ями та вибоїни, а й часто-густо відкриті люки, що вкрай небезпечно як для людей, так і для авто. Ще гірша картина на “Радванці”. Ходити та їздити по ній – одне “задоволення”. Не надто є чим похвалитися й мікрорайону “Доманинці”. Під час дощів половина проїжджої частини центральної дороги (про бічні й говорити нічого) перетворюються на таку собі річку, якою змушені курсувати, мов катери, і легковики, і маршрутні таксі. А скільки нервів з’їдає і пасажирам, і водіям відсутність конкретно визначених та облаштованих автозупинок! Люди, мов ховраки. Стоять по обочинах дороги та зупиняють маршрутки, де тільки можуть. Багатьох водіїв це дратує. Однак у них є вибір: можуть зупинитися, а можуть вдати, що нічого не бачили. Правда, за ці ігнорування, та ігнорування висадити їх “перед мостом”, “коло кичері”, “біля цього дерева”, пасажири тим водіям часто-густо “цирки” влаштовують. Записують номери машин, погрожують “накапати, де потрібно”. А дорожня служба міста тут ніби й ні при чому. Але ж саме вона відає такими питаннями, як справність дорожнього полотна, облаштування дорожніх автозупинок. То якщо ми вже так націлилися у Європу, то мусимо зі всім цим безладом закінчувати. Дороги приводити в порядок не тому, що “має приїхати президент”, а тому, що ми ними користуємося, що за їхнім станом іноземні гості судять про нас самих, як про господарів міста, нашої області, та й, зрештою, про головних газдів держави.

То ж зі святом вас, працівники дорожньої служби! Пийте свій келих шампанського – і за роботу. За наведення порядку на малих та великих судинах міста; трасах, вулицях, провулках. Щоб були вони у нас не гірші, ніж у тій хваленій Європі, до якої так прагнемо, а гріхи (оті огріхи на дорогах, та й не тільки!) нас туди ніяк не пускають.