Сторони конфлікту «жорстко стоять» на своїх умовах

Рішення Верховного Суду, згідно з яким 26 грудня відбудеться «третій тур» президентських виборів, показало шлях виходу з політичної кризи. Однак діалог сторін конфлікту і після вердикту ВС, схоже, не зрушив із «точки замерзання». На вчора ситуація була практично патова, оскільки учасники переговорів висували взаємовиключні вимоги.

Президент України Леонід Кучма, відкриваючи учора в Кончi-Заспі під Києвом нараду з економічним блоком уряду, наголосив, що політична криза в Україні «стрімко розвивається». «Як Президент я робив і роблю все можливе, щоб кризу було розв’язано якнайшвидше без застосування сили», — зазначив глава держави. Л.Кучма заявив, що для зняття політичного напруження в суспільстві готовий іти на компроміс і підписати просто в сесійній залі Верховної Ради пакет змін до закону про вибори президента і до Конституції України. Тільки після прийняття закону про політичну реформу має, за словами Президента, розпочатися формування нового складу уряду.



Як уже повідомлялося, про затвердження поправок до закону про президентські вибори «в пакеті» з політреформою і формування на цих принципах уряду, серед іншого, домовилися учасники другого раунду багатосторонніх переговорів, що відбуваються в Києві. Однак у суботу Верховна Рада не змогла схвалити цей «пакет», оскільки фракція «Наша Україна» відмовилася за нього голосувати. У результаті «зависло» й питання про зміну складу Центральної виборчої комісії, з подачі опозиції внесене до запропонованого парламентом алгоритму врегулювання ситуації.

«Я готовий іти на компроміс, однак досі не маю пропозицій з боку Верховної Ради стосовно членів ЦВК», — тим часом заявляє Президент. «Підтверджую свою готовність до компромісу, а для цього потрібна тільки добра воля, а не мова ультиматумів», — зазначив також Л. Кучма. Водночас він наголошує, що для його звернення до парламенту з пропозицією про зміну складу Центрвиборчкому «потрібні законні підстави». А стаття 30 закону про ЦВК, де йдеться про причини, через які можна змінити її склад, таких підстав, за словами глави держави, не дає.

До речі, вчора на погоджувальній раді лідерів груп і фракцій спікер Володимир Литвин повідомив, що заміну пропонується підшукати лише двом членам нинішнього складу ЦВК — голові Сергію Ківалову і Миколі Рибачуку.

На тій самій погоджувальній раді з’ясувалося, що в понеділок «Наша Україна» до висунутих нею раніше умов додала ще кілька, зокрема, відправити у відставку міністра внутрішніх справ, генерального прокурора і голів Донецької, Луганської, Харківської, Закарпатської та Сумської областей. За словами Віктора Пинзеника, фракція готова підтримати «пакетне» голосування законопроектів про внесення змін до закону про вибори і до Конституції, але лише після призначення «тимчасового уряду».

В інтерв’ю американській газеті «Нью-Йорк таймс», опублікованому учора ж, Леонід Кучма звинуватив Віктора Ющенка в затягненні виборчої кризи в країні шляхом невиконання даної міжнародним спостерігачам обіцянки внести перед «третім туром» виборів зміни до Основного Закону України. Відповідальність за нинішню кризу Президент поклав на обох кандидатів, а також на... США та Європу, які, мовляв, «тиснуть» на Україну.

Тим часом учора суб’єкти багатостороннього переговорного процесу з урегулювання політичної кризи в Україні, які брали участь у перших двох раундах переговорів, знову з’їхалися до Києва. «Круглий стіл» з участю спікера Держдуми Росії Бориса Гризлова, президентів Литви та Польщі Валдаса Адамкуса й Олександра Квасневського, Верховного представника ЄС iз питань зовнішньої політики та політики безпеки Хав’єра Солани та генсека ОБСЄ Яна Кубіша, а також кандидатів у президенти Віктора Ющенка та Віктора Януковича відбувся у заміській резиденції Леоніда Кучми. Чи виявиться третій раунд ефективнішим, ніж два попередніх? На цьому етапі підстав для оптимізму, м’яко кажучи, обмаль. Скільки ще раундів переговорів за участю міжнародних посередників знадобиться сторонам протистояння, щоб домовитися не тільки домовлятися, а й робити конкретні кроки з повернення до нормального життя? Щоб «страшилки» про «четвертий», «п’ятий» і т.д. тури президентських виборів, які вже ходять у народі, не стали реальністю? Щоб виборча президентська кампанія, до речі, знову поновлена, нарешті закінчилася — причому бажано без «жертв і руйнувань»? Поки що вітчизняний політикум не може дати відповіді на ці запитання.

День