ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Тут працюють справжны оптимісти!

    20 мая 2019 понедельник
    Аватар пользователя uzhgorod

    Мабуть, немає такої людини, яка б у своєму житті не користувалася послугами бібліотеки. Адже у ній – цілий скарб, надбаний великими умами світу. Сьогодні її працівники відзначають своє професійне свято — Всеукраїнський день бібліотек. З якими думками і настроями зустріли його цьогоріч в бібліотеці-філіалі №2 м. Ужгорода, прошу розповісти її завідувача Марію ФОРКУЦУ.— Марія Михайлівно, на жаль, культура в Україні завжди фінансувалася за залишковим принципом. Чи змінилося щось тепер?



    — Якщо чесно, то мало. Пан Ясінський, що відає культурою нашої області, недавно зізнався, що на важливих форумах після основних питань розглядають “різне”. Проблеми культури – лише після нього... Думаю, що це про все говорить.



    — Мабуть, за таких обставин не раз хотілося махнути рукою та залишити бібліотеку?



    — Така думка жодного разу ні в кого з наших працівників навіть не промайнула. Ми, напевно, та категорія людей, яка не любить грошей. Задовольняємося тим, що дають. Не галасуємо на мітингах, аби нам підвищували зарплати. Раді з того, що тепер платню нам трохи підняли, ввели деякі надбавки. Словом, тут працюють справжні оптимісти.



    — Ваша бібліотека досить велика. Багато читачів маєте?



    — Понад 6 тисяч. Вийшло так, що в нашому районі довго не було бібліотеки для дорослих. Керівники міста чомусь так і не спромоглися піти далі розмов про її потребу. Тому у 90-х роках ми вирішили ризикнути – відкрити у своїй бібліотеці, яка мала статус дитячої, відділ обслуговування дорослих читачів. Цим і була знята проблема. Тепер ми називаємо наш заклад бібліотекою сімейного читання. Адже сюди приходять із дитячих садочків, шкіл, вузів. Не забувають до нас дороги і пенсіонери.



    — Маріє Михайлівно, яка у вас ситуація з літературою? Чи вистачає її?



    — Тих часів, коли до нас вантажівками завозили книги, уже ніколи не вернути. Однак ми намагаємося, аби хоч по одному екземпляру для читального залу у нас було. Використовуємо і газетні вирізки. Це дуже нам допомагає.



    — Що читають Ваші відвідувачі?



    — Тепер велика мода на українську літературу. Адже українських авторів вивчають і в школі, і у вищих навчальних закладах. Читачів цікавить історія нашої держави, культура, побут, звичаї. Щось ми маємо, щось вишукуємо у газетах. Не лінуємось по базарах ходити і дивитися те, що виносять на продаж люди. Часом наштовхуємось на такі книжки, яким ціни нема. Словом, крутимося, як тільки можемо.



    — Бачу у бібліотеці є чимало періодики...



    — Із нею у нас проблем нема. Ми беремо із задоволення газети від усіх партійних організацій, які їх нам приносять. Приймаємо навіть “Сторожову башту” від віруючих, бо там частенько є цікаві наукові публікації. Читач має змогу вибирати на свій смак і розсуд, що проглянути. Щось і підписуємо, хоча на підписку у нас коштів дуже мало. Непогано виручає нас і Регіональна молодіжна екологічна громадська організація “Екосфера”. Вона забезпечує нас літературою екологічного напрямку і в такій кількості, що ми ділимося нею і з іншими бібліотеками. Добру справу роблять її члени. Вони видали журнали про Закарпаття “Екосфера”, “Шепіт лісу”, “Громада”, листки “Ужгород-місто-сад” (сім випусків).



    — Начувана, що проводите у своєму закладі різні зустрічі...



    — Проводимо. Адже це – дуже потрібна справа. Нікому не відмовляємо. Були у нас зустрічі з воїнами-афганцями, з ветеранами великої Вітчизняної війни. Гарний захід був цього річ до дня захисту дітей. Дуже нам у цьому плані допомагає депутат міської ради Надія Петрішко. Цікавиться нашим закладом і мер Ужгорода Віктор Погорєлов.



    — Робити такі добрі справи і в такому обсязі під силу лише злагодженому, дружному колективу однодумців...



    — А наш колектив, який налічує 7 осіб, саме таким і є. Всі працюють, віддаючись справі сповна. Навіть у неділю є у нас і молоді, і такі, що віддали роботі у цій системі десятки років. Це і Надія Демедчук, і Лідія Супрун, і Алла Петришак. Не погрішу проти істини, коли скажу, що наш колектив – найкращий серед бібліотек міста.



    — Пані Маріє, вчора бібліотекарі відсвяткували свій професійний день. Хай з невеличким запізненням, але щоб Ви хотіли їм побажати як людина, яка чверть віку віддала цій благородній справі?



    — Найперше - здоров’я. А ще – творчих пошуків, молодості душі і сердечного тепла, якого б вистачало і на дітей і на дорослих. А ще, користуючись нагодою, хочу привітати з їх професійним святом усіх вчителів міста – сівачів доброго, мудрого і вічного. Адже ми тісно з ними співпрацюємо (гімназія, школи №8, 12, 15, 19, садочки). Заодно виношу подяку всім нашим доброчинцям, котрі протягом року дарували нам книги, розуміючи важливість такого вчинку. Без допомоги нам було б дуже важко. Хай всім нам буде тепло і затишно і хай всіх нас об’єднує одна велика і незгасна любов до її величності Книги.



    — Приєднуємось до цих побажань і бажаємо усім наснаги та впевненості в завтрашньому дні. Щиро дякую за розповідь.



    Розмовляла Надія Маїк.

    Рейтинг: 
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору