ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

У сусідній Львівщині перепоховано близьких митрополита Шептицького

    21 января 2021 четверг

    У рідному селі митрополита Андрея — Прилбичах — у родинній каплиці перепоховали його брата Леона з дружиною Ядвігою та отцем Маріушом-Домініком Скібневським. У вересні 1939 року подружжя Шептицьких разом з отцем у їхньому ж будинку розстріляли енкаведисти. І лише через 65 років, після відновлення та впорядкування каплиці Шептицьких, їхні рештки змогли поховати в родинній усипальні.

    Різні події понад півстолітньої давнини, пов'язані з видатною родиною, згадують односельчани Шептицьких. Старожили пам'ятають і молодого митрополита, і те, як родинну каплицю перетворили на звичайну комору, як знищили маєток сім'ї, а членів родини вбили. Катерина Олександрович була дев'ятирічною дівчинкою, коли до їхнього села прийшли енкаведисти. Жінка згадує, що кілька чоловіків тоді жили в будинку її батьків.

    Зранку енкаведисти прийшли й розповіли про те, як розстріляли Шептицьких і польського священика. Власне від них мала Катерина почула про смерть подружжя, підслухавши розмову своєї мами із чоловіками: "Приходять і кажуть: "Ми вже зробили, побили!" Мама каже: "Кого побили?" -- "А поміщика і поміщицю, і попа польського!" -- "Що ж ви то зробили? Аби вас Бог скарав тяжко!"

    Після цього прилбичани таємно поховали розстріляних Шептицьких та отця Скібневського. Довгі роки могила подружжя Шептицьких була на сільському кладовищі. Віднайти занедбану могилу вдалося лише на початку дев'яностих. А перепоховати родичів митрополита Андрея до каплиці Шептицьких змогли лише тепер, адже й саму каплицю, в якій за радянських часів зробили склад міндобрив, не так давно почали реставрувати. Власне родинна каплиця, єдина вціліла в Прилбичах, - пам'ятка про Шептицьких. Відтепер - більш як через півстоліття - усіх померлих членів родини Шептицьких поховано разом у родинній спочивальні.

    Поступ

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Рейтинг: 
    Письмо редактору