У закарпатських Холмцях відгуляли День села

Аби привітати сельчан із Днем села, що й казати, у Холмці з Києва завітала «звезда» Вєрка Сердючка й, досхочу натанцювавшись із місцевими парубками, махнула в Гельсінки на Євробачення. Та це не останній сюрприз, що очікував цього дня на холмчан. Про свято у Холмцях якимось дивом прочули і байкери й гучною юрбою нагрянули в село.

«День нашого села, — розповіла сільський голова Холмців Марія Хамник, — співпав з угорським Днем матері та Днем Перемоги. Тож ми й приготували відповідний репертуар святкування».

Першими привітати селян зі святом приїхали заступник голови районної ради Степан Мацко та депутат районної ради Бейла Сані. А потім до пізнього вечора лунала музика й лились угорські та українські пісні.

Уперше історична згадка про село Холмці, зі слів Марії Хамник, датується 902 роком під назвою Великий Холмец. До села було приєднано село Глибока, що знаходилось за лісом. До речі, стара назва Глибокого — Малий Холмец. За часів угорського короля Арпада, 1286 року село на пагорбі називалось Корлат Гелмец — на честь сім'ї, яка заснувала його. Цей пагорб нині називають Малою горою. Великий Гелмец славився у першу чергу своїми славетними на всю Європу виноробами. Холмецьким вином смакували угорські, німецькі, французькі королі, навіть російський цар Петро І.

Та цього року увесь виноград, чи не вперше в історії, через різкий заморозок загинув.

1286 року місцеві селяни на цьому пагорбі мали реформатську церкву. 1417 року вже разом з угорцями проживали й русини. А найбагатшими поміщиками 1545 року були Корлат Пасло та Вейкей Ференц. 1729 року родин русинів у селі побільшало. 1788 року реформаторську церкву було перенесено на долину, де унікальна історична споруда знаходиться й нині.

Символікою села були два грона винограду й гілка жолудя, а наверху, як благословення - угорська корона. Між іншим, розповідає Марія Михайлівна, єдина історична згадка, що збереглась, — це печатка пошти 1837 року, діаметром 29 міліметрів, на якій відображена ця символіка.

Та перш, аніж розпочати святкування, сільський голова урочисто привітала найстарішу жительку села Варвару Юріївну Сембер, якій незабаром виповниться 100 років. Вона дуже добре пам'ятає історію цього села. Варвара Юріївна родом із села Руські Комарівці.

За часів Чехословаччини Холмці були у складі Угорщини, а сусіднє село Руські Комарівці — до Чехословаччини. Колишній державний кордон нині є межами між двома селами. Тож, зрозуміло, найдорогими гостями на святі були сільський голова Руських Комарівців Віталій Білак та ціла група аматорських артистів цього села. Восени 1944 року 24 місцевих угорців живцем були спалені у фашистських концтаборах, 15 — загинуло на війні, 13 угорців і русинів зникли безвісти. У селі діє організація КМКС - культурне товариство угорців Закарпаття.

Незмінним головою її — бібліотекар Марія Михайлівна Шепела. А 29 жовтня минулого року відновлену історичну символіку освятили й благословили священики трьох конфесій — реформатської, римо-като-лицькоїта греко-католицької. Ця символіка, на думку багатьох експертів, ще міцніше об'єднала навіки обидві національності села — угорців й українців. Що й казати, історія у Холмців — славна. Про неї — і не тільки, за келихом-другим, смачним бограшем приємно згадували як місцеві виноградарі, так і гості.



Іван ЖИРОШ, Філіп ЖИРОШ, "Вісті Ужгородщини"