ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

У закарпатському Солотвино є всі можливості для впровадження дерматореабілітаційного напряму

    25 ноября 2020 среда

    Стратегія розвитку дерматовенерологічної служби, яку розроблено й затверджено в Україні, передбачає перехід на європейські принципи діяльності. Вона охоплює страхову модель роботи, розвиток високотехнологічного рівня діагностики, лікування з акцентом на амбулаторний компонент, який сьогодні домінує у цій галузі в усьому світі. Поступово впроваджуватимуться схеми використання бюджетних коштів, які передбачають скорочення кількості стаціонарних ліжок і за рахунок вивільнення коштів - підвищення рівня діагностичної бази, можливостей інструментального та амбулаторного лікування хворих. У цих умовах, на думку головного дерматовенеролога Міністерства охорони здоров'я України Юрія АНДРАШКА, надзвичайно важливу роль відіграє реабілітація хворих.— Юрію Володимировичу, ще донедавна у роботі дерматовенерологічної служби саме дерматології приділялося не дуже багато уваги. Останніми роками спостерігається певне вирівнювання ситуації. Яку роль відіграє лікування захворювань шкіри в роботі служби тепер?



    - Існує понад 3000 шкірних синдромів, із них 300 - постійно у нас на контролі, адже шкіра людини є своєрідним дзеркалом організму. Вона оберігає організм від впливу подразників навколишнього світу. Часто саме шкіра відображує порушення в діяльності внутрішніх органів і систем людини. І нерідко "кричить" лікареві: "Дивися, в мене проблеми з імунною чи серцево-судинною системою..!" Тому мені боляче, коли деякі чиновники розглядають нашу спеціальність через призму кількох хвороб, що передаються статевим шляхом. Адже ми можемо стати прикладом для будь-якої європейської країни щодо методів лікування цілої низки дерматологічних захворювань. Та для цього потрібно переглянути наші схеми лікування, побачити те, що "лежить під носом", і активно його застосовувати.



    - На останньому з'їзді дерматовенерологів України було прийнято концепцію розвитку служби, яка передбачає чимало змін. На що орієнтуються лікарі, впроваджуючи ці нововведення під час лікування захворювань шкіри?



    - Ми орієнтуємося на кінцевий результат - індекс якості життя хворих, який має бути дуже високим. Тому реформування служби повинно йти шляхом використання тих інструментальних і медикаментозних технологій, які є високоефективними і максимально комфортними для хворих. Безперечно, у разі важких форм хвороби лікування має бути забезпечене в стаціонарних умовах. А як доповнення й логічне продовження необхідно активно застосовувати реабілітаційні методи лікування. Саме завдяки їм можна забезпечити максимальну подовженість ремісії. Нині немає потреби "відлежувати", приміром, у разі псоріазу, 30 днів у стаціонарному відділенні, якщо хворого так само можна пролікувати в амбулаторних умовах.

    Хочу зазначити: особливості дерматологічних захворювань такі, що у разі забезпечення тривалої ремісії більшості хронічних захворювань шкіри, які рецидивують, ми не можемо гарантувати пацієнтові повного одужання. Ми тільки можемо зробити ці ремісії максимально пролонгованими і забезпечити хворому високий індекс якості життя. Саме тому в дерматології особливе і дуже важливе місце посідає дерматологічна реабілітація. А для реабілітації найліпшими засобами, безперечно, є цілющі природні чинники навколишнього середовища. У цьому сенсі Закарпаття - унікальний край. Унікальний не лише тим, що за своїми кліматичними особливостями схожий на Швейцарію. Ми маємо такі родовища корисних копалин, такі природні чинники, аналогічні яким уже давно використовують у світі для лікування захворювань шкіри.



    - Відомо, що застосування бальнеологічного чинника в реабілітації було темою Вашої докторської дисертації...



    - Закарпатськими вченими розроблено наукову концепцію використання природних чинників у дерматореабілітації. Одним із важливих напрямів цієї концепції є фотобальнеологічна реабілітація. Цю модель створено цілою когортою закарпатських учених. У її розробці брали участь науковці різних галузей: фізики, хіміки, мікробіологи, медики (як дерматологи, так і курортологи). Свого часу цю тему й обрав я для написання докторської дисертації. І мені надзвичайно пощастило, оскільки я мав змогу, працюючи в УжНУ, використати напрацювання, насамперед, учених фізичного факультету, де свого часу було створено потужну школу й лабораторію біотехнологій. Саме завдяки цьому вдалося науково обґрунтувати ефективність бальнеологічних методів лікування із застосуванням природних чинників озера Кунігунда (смт Солотвино Тячівського району), яке завжди було Меккою для хворих на псоріаз, нейродерматит, атопічний дерматит та інші захворювання шкіри.

    Виявилося, що, окрім класичних бальнеологічних властивостей грязей та ропної води, потужний лікувальний ефект створюють унікальні мікроорганізми - галофільні бактерії, що живуть в озері. В умовах ропної ситуації вони справляють на шкіру людини специфічний фотосенсибілізувальний вплив. Після змивання з тіла грязі чи ропи ці бактерії залишаються на шкірі і в умовах опромінення ультрафіолетовими променями дають специфічний фотохіміоефект, який полягає в нормалізації запальних процесів шкіри. Саме завдяки впливу галофільних бактерій, приміром, у хворих на псоріаз, регенераційні процеси шкіри уповільнюються і ці люди відчувають значне поліпшення свого стану.

    Унаслідок цих напрацювань на Закарпатті було вироблено систему реабілітації хворих і створено бальнеологічне відділення на базі НВО "Реабілітація", де цей метод активно застосовують. Така система лікування працює в області вже майже 7 років. Ми пролікували близько 400 пацієнтів у Солотвині в літній період і у бальнеологічному відділенні НВО "Реабілітація".

    З часом бальнеологічні методи реабілітації викликали резонанс у країні. Річ у тім, що НВО "Реабілітація" є лікувальним закладом Міністерства охорони здоров'я України і сюди приїжджають пацієнти з різних регіонів із захворюваннями верхніх дихальних шляхів. Ті з них, у кого були супутні дерматологічні захворювання, після лікування відчували значне й тривале полегшення. Тому до нас почали звертатися з проханням про надання допомоги саме у разі дерматологічних хвороб. Це стало однією з передумов прийняття рішення про розширення застосування цього методу. Йдеться про створення дерматореабілітаційного напряму в дерматовенерології Закарпаття. Завдяки цьому ми зможемо ширше використовувати ці методи у лікуванні мешканців Закарпаття, а згодом і всієї України. Можливе й створення аналогічних моделей реабілітаційних лікувальних закладів чи відділень при дерматовенерологічних закладах інших областей України.

    Зазначу, що, зважаючи на зниження концентрації ропи в Солотвинському озері та його обміління, ці напрацювання стають надзвичайно актуальними. Ми навчилися створювати так звані преформовані чинники. Використовуючи грязі Солотвина і сіль, яку добувають у шахтах, закарпатські лікарі створюють грязеві ванни і грязеві аплікації, які вже на місці збагачують галофільними бактеріями. Окрім того, застосовуємо фототерапію, тобто опромінення шкіри певним спектром ультрафіолетових променів.

    До речі, нещодавно в європейській пресі з'явилося чимало публікацій про реабілітаційний ефект грязі та ропи Мертвого моря. Вчені Інституту електронної фізики НАН України провели гамма-спектральний аналіз ропи із Солотвинського озера і порівняли її з ропою Мертвого моря. Результати вразили: у Солотвинській ропі повністю відсутнє техногенне і радіаційне забруднення, а за своїм складом вона майже ідентична з ропою Мертвого моря. Погодьтеся, застосовувати Солотвинську ропу і грязі значно дешевше, аніж возити її з Близького Сходу.



    - Бальнеотерапія може стати альтернативою стаціонарного лікування?



    - Значною мірою це так. Нещодавно на засіданні головних спеціалістів у Чернівцях всі учасники зійшлися на думці про необхідність скорочення кількості стаціонарних ліжок у дерматовенерологічних диспансерах. Але натомість слід запровадити методи лікування, які нам уже добре відомі і використовуються у низці регіонів. Реабілітаційні методи як компоненти амбулаторного лікування мають велике значення.



    - З огляду на вищесказане, логічно змінювати й саму структуру закладів. Чи не відбудеться в наших стаціонарних відділеннях кардинальних змін?



    - Не виключаю, що сама структура функціонування дерматовенерологічних закладів може бути серйозно переглянута. Логічно розподілити потоки хворих і децентралізувати стаціонари. Реабілітаційне лікування позитивно впливає на стан хворого: не пов'язуючи своє перебування у специфічному закладі, людина має можливість поєднати лікування з відпочинком. Наприклад, у НВО "Реабілітація" умови набагато комфортніші, аніж у будь-якій лікарні. Окрім того, специфіка терміна "реабілітація" спонукає хворого звернутися до фахівця. У нас величезна черга. Щоб відновити здоров'я, люди записуються на кілька місяців наперед. Тому існує нагальна необхідність створення дерматореабілітаційного відділення чи навіть цілого напряму в роботі дерматологічної служби області як метамоделі для всієї країни з можливим відпрацюванням технологій уже в організаційній площині. Нещодавно ми обговорювали цю проблему з начальником управління охорони здоров'я і зійшлися на думці, що наша область може бути піонером у цьому напрямі. Ми маємо можливість на прикладі Закарпаття показати, як дерматореабілітація може бути впроваджена в країні.



    - Де Ви бачите такий заклад?



    - Це питання не є принциповим. Технологія, яку ми розробили, дає можливість не прив'язувати заклад до певного місця. Ми з однаковим ефектом можемо допомагати хворим і в Солотвині, і в Ужгороді, і будь-де.



    У Франції, де дерматологічна наука та методи лікування захворювань шкіри є одними з найпередовіших у світі:

    - 82% населення вважають ефективним бальнеореабілітаційне лікування захворювань шкіри;

    - 87% вважають його альтернативою медикаментозного лікування хронічних дерматозів;

    - 94% переконані в ефективності бальнеологічної терапії;

    - 17% здорових мешканців регулярно відвідують бальнеологічні курорти.



    Наталія ЛЯХ, власкор "Ваше здоров’я".

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору