ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Українці і русини Словаччини жадають мати відчуття, що за ними стоїть велика держава - Україна

    25 апреля 2024 четверг
    66 переглядів

    Близько 30 тисяч українців і русинів проживає у Словаччині. Вони мешкають, головним чином, у північно-східній частині країни та мають багату й різнобарвну культурну. Її своєрідність проявляється в побуті, спілкуванні, народних традиціях, піснях і танцях, літературі й мистецтві.

    Про побут та духовне життя наших співвітчизників у Словаччині розповів напередодні Всеукраїнського форуму інтелігенції голова Спілки українських письменників Словаччини Іван Яцканин.

    - Ви тривалий час творите в царині української літератури й книговидання. Якими є їхня роль у розвитку духовного життя українців Словаччини?

    - Сьогодні українська інтелігенція Словаччини дедалі більше усвідомлює роль духовної культури у своєму середовищі. Свого часу ми видавали авторів, про яких в Україні не можна було й згадувати - В. Винниченка, О.Олеся, Д. Фальківського, Н. Королеву. Щорічно виходило 12-14 назв книжок оригінальної української літератури Словаччини. А зараз радіємо, як діти, коли вдасться видати хоча б чотири твори. Натомість наперекір усім негараздам прагнемо підтримати духовне життя українців наснажуючим словом.

    - Можливо, співпраця з українськими видавництвами могла б полегшити ситуацію української громади в Словаччині?

    - Так, нещодавно ми розпочали конструктивне співробітництво із видавництвами Закарпатської області України. В ужгородському видавництві "Закарпаття" вийшла престижна антологія поезії та малої прози українських письменників Словаччини "Під синіми Бескидами". Інша організація - "TIMPANI" - надрукувала поезії Степана Гостиняка "З історії самооборони". Окремі твори наших авторів побачать світ у видавництві "Мистецька Лінія". А у Пряшеві (СР) щойно вийшла антологія сучасної поезії "З кузні часу" у перекладі зі словацької українського письменника Іллі Галайди.

    Це спонукає й до серйозної роботи щодо подальшого забезпечення українського книговидання. Для розвитку національної культури, духовності народу необхідно піднімати престиж української інтелігенції як в самій Україні, так і за її межами, створюючи для цього міцну соціальну базу. Це могло б знайти відображення і в Концепції гуманітарного розвитку України й, найважливіше, реалізовуватися на практиці.

    - В останні десятиріччя у Словаччині і в Україні проходять динамічні суспільні зміни, які торкаються, в тому числі, гуманітарної сфери. Як це позначається на духовному житті словацьких українців?

    - Нинішні суспільні зміни, в цілому, не завжди сприяють гуманітарному розвиткові українців як у Словаччині, так і в самій Україні. Візьмемо питання мови. Зі вступом Словаччини до Євросоюзу ми сподівалися, що у відповідності до європейських норм вільний розвиток і право використання української мови етнічними українцями буде забезпечуватися у належній мірі. Натомість у Словаччині дійшло до розділення єдиної національності на дві - українців і русинів, які щодо мови (і не тільки) стоять на протилежних позиціях. Це явище небезпечне, та у реальному житті може призвести до прискорення асиміляції. На цей процес також впливає і обстановка в Україні. Повноцінному розвитку національно-культурного життя не сприяють, наприклад, сепаратистські та розкольницькі настрої, які долинають до нас із сусіднього Закарпаття. Тому ми очікуємо від офіційного Києва чіткої позиції щодо подібних явищ не лише у Закарпатській області, але й у країнах, де споконвіку компактно на своїх автохтонних землях живуть українці. В цілому ж, відношення до української національної меншини в Словаччині слід розцінювати як певний барометр відносин між Словаччиною і Україною.

    - Маєте на увазі допомогу, гуманітарні зв'язки, духовний обмін з Україною?

    - Так, у тому числі й допомогу. Мої колеги по перу - словацькі та угорські письменники - іноді запитують: "А вам Україна якось допомагає?" Щоб уникнути прямої відповіді, кажу: "Сплачуємо податки у Словаччині, то від неї і чекаємо допомоги".

    У Словаччині ми маємо великий невикористаний потенціал і можливості популяризації України як сусідньої держави, а також української культури, літератури й мистецтва. Зокрема, це може полягати у посередництві в перекладі на словацьку мову українського красного письменства. Але потрібен і зворотній процес. Після виходу цікавої книжки, наприклад, у нас постає дилема, як же її донести до читача на великій Україні, щоб і у Харкові, Луганську, Донецьку та й самому Києві, знали, що існує українська література за межами Української держави. Але це треба здійснювати на міждержавному рівні, щоб ми не займалися, так би мовити, "партизанщиною". Це стосується й інших сфер культури й духовного обміну. Закордонні українці чекають від України не так фінансової допомоги, як моральної підтримки, жадають мати відчуття, що за ними стоїть велика держава - Україна.

    Степан Ваш, Укрінформ
    "Словацька" вистава "Наймичка" по Тарасу Шевченку зірвала овації київського глядача
    Заходи з нагоди 75-річчя Голодомору 1932-1933 років в Україні розпочалися у словацькому Пряшеві
    Погляд із Закарпаття: Українська література Словаччини — феномен звитяги й байдужості
    Дні української культури у словацькому Пряшеві

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору