В Українських Карпатах 26 видів отруйних грибів

З початком літа розпочинається “грибний” сезон. Любителі “тихого полювання” озброюються нехитрим реманентом і гайда в ліс за дарами природи, які мають високі харчові якості. Свіжі “біляки” корисніші за моркву й капусту, а сушені – корисніші яєць. Гриби багаті фосфором, кальцієм, йодом, марганцем. Світ грибів дуже різноманітний. На планеті фахівці нараховують до 2 тисячі шапкових грибів. У цю кількість входять й їстівні, і отруйні гриби. На наш стіл потрапляє не більше 60 видів. Проте навіть в них розібратися не дуже й просто.

Скажімо, з мухоморами проблем практично не виникає, тому що їх доволі легко відрізнити від їстівних грибів за яскраво-червоною шапочкою з білими пластівцями на поверхні. Та й летальність від отруєння ними невелика.

А от, скуштувавши інших “поганцями” (а їх в українських Карпатах нараховується 26 видів), можна і на той світ загриміти. Якщо поталанить вижити, то процес лікування буде довготривалим і тяжким.

Особливо треба побоюватися “грибів-двійників”. Це ті отруйні і неїстівні гриби, які дуже схожі на їстівні.

Двох грибів-недругів має й білий „цар” лісу. Це неїстівний гірчак і отруйний – чортів гриб. Гірчак сильно нагадує білий гриб. Але трубчастий шар у нього блідо- або брудно-рожевий (у “біляка” білий, жовтувато-білий, жовтий), м’якуш на зламі рожевіє (у справжнього білого гриба залишається білою), на смак цей гриб дуже гіркий.

Чортів гриб від білого відрізняється яскравим жовтувато-червоним та криваво-червоним кольором трубчастого шару шапки та густо цегляним кольором нижньої частини ніжки. На зрізі м’якуш спочатку червоніє, а потім синіє.

Але найнебезпечнішого двійника мають шампіньйони (печериці) й деякі види сироїжок. Це смертельно отруйна бліда поганка, яка в наших лісах зустрічається з липня по жовтень. Молоді екземпляри її дуже нагадують шампіньйони. Впізнати бліду поганку можна за клубневидним потовщенням і комірцем в нижній частині ніжки. Пластинки навіть у старої поганки завжди білі (на зламі чи зрізі залишаються також білими), а у печериць вони спочатку блідо-рожеві, потім рожеві, а коли дозрівають – чорно-бурі.

Менш отруйними, але також небезпечними є сторчки, які грибники часто плутають зі сморчками. На відміну від останніх у сторчків шапочка безформенна з хвилястою поверхнею, а її краї лише частково зростаються з короткою ніжкою. Ці гриби містять токсин монометілгідразін, який не зникає навіть під час тривалого кип’ятіння.

На щастя, Закарпаття не належить до тих регіонів, де грибами труяться часто, але й задніх не пасе. Тому до кошика краще не класти сумнівних грибів, тоді ваше життя й життя ваших рідних буде в безпеці.



Центр пропаганди Управління МНС України в Закарпатській області