В Ужгороді горів дачний масив

Природа таки потрохи скидає з себе зимове покривало... „Народ” масово виходить на вулицю. Сільські мешканці починають поратися на присадибних ділянках та подвір’ях приватних будинків. А міські - облагороджують дачі. Вони, зазвичай, збираючи та спалюючи сухі гілки, листя та сміття, особливо не переймаються, що така “чиста” справа має вірогідність закінчитися чорною сажею згарища. Особливо, коли “червоний півень” навідується на обійстя на пару з вітром, тоді їх “бенкетування” може призвести до непередбачуваних наслідків, а там вже як Бог дасть. Адже залишене без нагляду вогнище, при наявності вітру та ще й легкозаймистих матеріалів, за лічені хвилини може стати господарем у помешканні. Добре, коли вдасться вчасно повідомити пожежників і ті зможуть негайно “розібратися” з нахабною трійкою, а у гіршому випадку – залишаться власники при бубнових інтересах. А про пошкоджені фруктові сади та виноградники і говорити не варто, коли через необережне поводження з вогнем під час весняно-літнього пожежонебезпечного періоду частішають і випадки опікового травматизму. Саме при спалюванні сміття в дачному масиві “Шахта”, що в обласному центрі Закарпаття м.Ужгороді, минулої суботи отримав опіки кінцівок рук і обличчя 58-річний господар. Мало того, що потерпілому доведеться поправляти своє здоров’я в опіковому центрі Ужгорода, але вогонь до приїзду професійних пожежників встиг “поживитися” 58-ми кв. м даху дачного будинку на нехитрим домашнім крамом – усього на 5 тисяч 500 гривень.

Того ж дня через спалювання сміття одна з ужгородських родин не дорахувалася 0,5 м куб. дров, саме на них і перекинувся ненаситний вогонь. Усього лише за одну суботу оперативно-рятувальна служба області зафіксувала три пожежі, що стали наслідком необдуманого впорядкування власних територій та їх очищення від різноманітного сміття й опалого листя.

Отож, щоб такого не трапилося слід пам’ятати, що палити зібраний мотлох треба на відкритій місцевості за 15 метрів (і не ближче) від будь-якого обійстя.

Про багаття взагалі краще забути, якщо поруч із лісосмугою знаходяться чагарники. Саме останні дуже добре загоряються від спалювання сухотрав’я і несуть значну загрозу розповсюдження полум’я на лісові масиви. А такі пожежі – це не лише загублена флора і фауна, заподіяна шкода здоров’ю громадян, але й неабиякі збитки для лісогосподарства.

Не треба забувати, що випалювання трави і сухостою згубно впливає на навколишнє середовище. Вчені вже довели, що випалювання трави та сухостою далеко не сприяє підвищенню родючості землі та відповідно збільшення врожайності, а саме цим мотивом керуються дачники та керівники сільськогосподарських підприємств, коли підносять сірника до трави. Навпаки спалюється верхній, найродючіший шар землі, знищується вся його мікрофлора, що створює гумус і на відновлення якої потрібно два-три роки.

Окрім приватних господарств проблема забезпечення пожежної безпеки впродовж весняно-літнього пожежонебезпечного періоду не менш актуальною є і для підприємств, організацій та установ. Тому керівникам усіх рівнів необхідно вжити вичерпних заходів, аби забезпечити належний рівень пожежної безпеки. Тим паче, що більшість пожеж виникає саме внаслідок низької якості протипожежних інструктажів і занять з протипожежного мінімуму. Часто з боку адміністрації об’єктів відсутній належний контроль за випадками застосування відкритого вогню на території підприємств, її захаращення горючими матеріалами.

А для тих, на кого засоби морального впливу не діють, можливо допоможуть матеріальні санкції. В грудні минулого року до статті 77-1 адмінкодексу України були прийняті зміни щодо відповідальності за самовільного випалювання рослинності або її залишків. Зокрема, за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отож, перед тим, як починати прибирання території підприємства чи приватного обійстя варто ще раз подумати про можливі негативні наслідки, і якщо виникають найменші сумніви щодо безпеки, то краще багаття не розкладати, тоді ні здоров’я, ні кишеня не постраждає.



Прес-служба УМНС України в Закарпатській області.