В Ужгороді поговорили про страхування

Зібравши за "круглим столом" в Ужгородському прес-клубі представників страхових компаній, банків, автодилерів, туристичної організації, медицини та журналістів крайових видань, організатори прагнули якщо не знайти, то бодай обговорити можливі шляхи виходу з тупикової ситуації, в якій опинилися страхувальники. Через колізії законодавчого характеру та непослідовність уряду і депутатів не вдається зробити навіть те, що має бути само собою зрозумілим.Зупинимося тільки на двох проблемах із тих багатьох, про які йшлося. Перша — "цивілка". Рівень страхування власників транспортних засобів надзвичайно низький. Наразі, кажуть страховики, поліси ОСІДВ придбали тільки 5—6 % власників автівок. Така ж цифра й по Україні загалом. Причини такого становища дві: відсутність культури страхування у населення і неграмотність чиновників. Відмінивши штрафи за відсутність полісів, по суті, відстрочили до невизначеного часу так зване обов'язкове страхування. Безграмотні урядовці перекреслюють роки роботи страхових компаній — скаржилися їхні директори. А страхові фонди, за їхніми словами, це основа економіки всіх розвинутих ринкових країн. Питання, чи потрібне нам страхування, навіть не варто обговорювати — одноголосне стверджували всі керівники страхових компаній. Проблема в тому, як переконати людей у його необхідності. Директор страхової компанії "Еталон" Семен Словенка навів

дуже красномовний факт. Є випадки, коли, страхуючи на ЗО тисяч гривень машини, вартістю до півмільйона гривень, їхні власники не хочуть застрахувати власне життя на 100 гривень...

Друга згадана проблема — страхова медицина. Головний лікар Ужгородської центральної міської клінічної лікарні Іван Курах розповів, з якими труднощами просувається експеримент у цьому закладі. Страхова медицина, за його словами, першорядний пріоритет, бо тільки вона може допомогти вирішити проблему з ліками. "Нині лише реанімаційне ліжко забезпечене лікарськими препаратами, — розповів пан Курах. — Всім іншим хворим доводиться самим купувати всі ліки. Якщо б людина щомісяця відраховувала до каси 1 % своєї зарплати, то при потребі її повністю забезпечили б ліками. На початку застрахованому працівникові, який захворів, на ліки виходило 150 гривень, зараз — уже 450. Але однаково ми ледве борсаємося, адже не маємо ніякого сприяння міської влади".

Страховики додали, що поки з страхової медицини тричі братимуть податки, доти вона тільки животітиме. Хоча переваги її очевидні: є фінансовий стимул для лікарів і вищий рівень обслуговування для хворих. Та знову ж таки, як із "цивілкою", люди це не хочуть зрозуміти. Правда, уточнили, тільки поки хтось не захворіє...



Ярослав СВІТЛИК, "Новини Закарпаття".