Закарпатська влада видає бажане за дійсне?

Протягом лютого-квітня цього року у промисловості краю, як повідомляє прес-служба Закарпатської облдержадміністрації, зросли обсяги виробництва та реалізації продукції. Поліпшилось кредитування аграрного сектора, що дозволило краще, ніж у попередні роки, забезпечити підготовку сільгосптоваровиробників до весняно-польових робіт. Зросло виробництво молока та яєць, намітились тенденції до стабілізації поголів’я великої рогатої худоби. Проте — це твердження закарпатської влади, а закарпатські сільгоспвиробники на місцях — прямопротилежної думки. Також, за повідомлення прес-служби ОДА, в області збільшено обсяги прямих іноземних інвестицій, перевезень вантажів автотранспортом, зріс товарообіг у роздрібній торгівлі, обсяг послуг, реалізованих споживачам. Вживались заходи щодо підвищення рівня оплати за спожиті енергоносії та попередження необгрунтованого зростання цін.

У січні-березні забезпечено прибутковий фінансовий результат економіки області, зросли надходження до бюджетів усіх рівнів. Разом з тим трансформаційні процеси, які відбуваються в економіці країни, зміна пріоритетів та реформування управління економіки об’єктивно позначились на показниках економічного та соціального розвитку області. Як наслідок, уповільнилися темпи виробництва промислової продукції, що зумовлено, у першу чергу, скасуванням пільг на діючі інвестиційні проекти в рамках спеціальних режимів інвестування. У містах Мукачево та Хуст, на Великоберезнянщині, Виноградівщині, Міжгірщині, Мукачівщині та в таких видах діяльності, як виробництво будівельних матеріалів, у поліграфічній промисловості та видавничій справі, легкій промисловості, допущено спад промислового виробництва. Із 306 суб’єктів щомісячного обліку 40,8 відсотка знизили обсяги виробництва у порівнянні до відповідного періоду минулого року.

Кількість збиткових підприємств за цей період збільшилася. Протягом січня-березня збитково працювало кожне п’яте підприємство, кожне одинадцяте — не отримувало прибутку. Стала збитковою фінансова діяльність суб’єктів господарювання Тячівщини та Свалявщини, міст Ужгорода і Хуста.

При стабільному зростанні зарплати її рівень продовжує залишатися нижчим від середнього показника у країні. На Іршавщині, Свалявщині, Тячівщині та Мукачівщині він був нижчим за прожитковий мінімум для працездатної особи на 5,2-12,1 відсотка. У половині адміністративно-територіальних одиниць більше половини працівників отримують зарплату меншу від законодавчо встановленого прожиткового мінімуму.

Керівників відповідних місцевих органів самоврядування та управлінь у найкоротші строки зобов’язано виправити ситуацію. Постає питання: “Чи виправлять?” Інформаційно прикрашаючи “зростання” обсягів виробництва та реалізації продукції, “поліпшення” кредитування аграрного сектора, “покращення” забезпечення підготовки сільгосптоваровиробників до весняно-польових робіт, “зростання” виробництва молока і яєць та “стабілізації” поголів’я великої рогатої худоби, влада, скоріше за все, замулить очі хіба Кабміну чи Президенту. Однак закарпатський селянин чітко знає одне: якщо і є якісь покращення та зростання, то не з допомоги обласного керівництва, а — завдяки власній тяжкій праці. Виходить, влада видає бажане за дійсне?



Тарас Шевченко