ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Закарпаття: Чи братимуть туристи в "облогу" Невицький замок?

    21 января 2021 четверг

    У Невицькому замку, що на Закарпатті, провадяться археологічні розкопки, якими керує Олександр ДЗЕМБАС. Кінцевою метою наукової роботи є "оживлення" замку. Тобто, мова йде не про створення фантастичного колориту чи стилізацію, аби дух перехоплювало від екзотики, а про справді наукове відтворення епохи — аж до столового посуду на столі. Цікаво, що нового в цій справі? Про це — в інтерв’ю з Олександром ДЗЕМБАСОМ.

    — Невицький замок — це унікальна пам'ятка! Я просто переконаний у її великих перспективах як майбутнього музею. Ми впевнені, що будували її найкращі архітектори середньовіччя. Чого вартий тільки факт наявності замкового водопроводу з природним тиском води. Його, до речі, можна відновити! Уявіть собі, замок, що розташований на вершині стрімкої гори.був оточений ровами, які заповнювались водою.



    — У давнину й справді люди тулилися до тих місць, де була вода. Замки, мабуть, не виняток?



    — Звичайно, бо навіть для того, аби його звести, води треба було чимало. Але з часом джерельця просто поглиналися будівництвом і пересихали. Тоді населення мусило нагально вирішувати важливу проблему водопостачання і, мив у казці, тут є три шляхи. Це спорудження резервуарів для збору дощової води, будівництво колодязів або ж підведення води з джерел десь поза замковими мурами. Невицький замок випробував всі названі засоби. Спочатку тут спорудили колодязь-резервуар. Але вода швидко псувалася, і під час облоги люди потерпали без неякісної води. Тому згодом, коли спорудили зовнішній замковий рів, була зроблена спроба підведення води під природним тиском. Вода заповнювала рів і забезпечувала захисників замку. Але ворог міг розвідати джерело і просто перекрити воду. Це і не вигадка, і не припущення. Про цю ситуацію довідуємося з документа, в якому говориться, що в 1602 році замок взяли облогою саме завдяки тому, що перекрили до нього водопостачання. Отож після цього господарі збудували колодязь у центральному замковому дворику, він зберігся і до наших днів. Глибина його поки не відома, археологічне його ще не досліджували.

    Нас вразив витончений скляний посуд, його тут знайдено у великій кількості, але, на жаль, в основному це — дрібні уламки. Скло, до речі, використовувалось не тільки як посуд, але і для створення мозаїчних віконних вітражів. Із часом за допомогою цих фрагментів можна буде реконструювати ці надзвичайно естетично ефектні вироби, і досить складні за технологією виготовлення.



    — Епоха, що давно минула, оживає, коли сучасник може уявити, які пахощі доносилися із середньовічних кухонь. Можна вже сказати щось про їжу, яку полюбляли в Невицькому замку?



    — Саме така інформація зосереджена... у звичайних кістках тварин, їх вивчення, співвідношення та різновид свійських та диких тварин, що вживались в їжу в певні часи існування замку, з часом дадуть можливість "реконструювати" страви, які полюбляли на Замковій горі.



    — Жіночий світ — вбрання, уподобання, прикраси — це явище надзвичайно цікаве і для археолога. Чим позначена присутність жінки в Невицькому замку?



    — Для археологів дуже цікавою знахідкою стали два персні. Перший знайдено в пласті ХV-XVI ст., другий — в шарі XIII—XIV ст. Обидва вражають художньою досконалістю, в один перстень вставлено камені гірського кришталю, а другий — з печаткою у вигляді подвійного хреста, що із часом трасформувався у словацький герб. А надворі ж було тільки XIV століття! Такі знахідки могли би стати предметом гордості будь-якого музею світу. Ці персні знайдені разом із монетою Карпа Роберта, угорського короля (початок того ж XIV століття).



    — Ну, від жінки, напевно, треба одразу переходити до зброї...



    — Нами зібрана велика кількість уламків зброї. Знайдено окремі деталі лицарських лат, а отже, володарі замку мали високий соціальний статус. Уціліли гарматні ядра з каменю, за якими можна визначити, котрі гармати застосовували у середньовіччя, а за архітектурними особливостями — і їх кількість. У замку залишилися окремі бійниці, вони й засвідчуватимуть кількість гармат. Ми знайшли також фрагмент булави, яка мала не бойовий характер, а слугувала символом влади.



    — А чи може нинішня влада впоратися із проблемами середньовічними?



    — Ми вже наголошували, що кожна пам'ятка повинна мати свого конкретного господаря, який би прийняв жорсткі орендно-охоронні зобов'язання. У цьому напрямі управлінням охорони культурної спадщини облдержадміністрації дещо зроблено. Середнянський, Хустський, Чинадіївський замки отримали своїх опікунів. Але це управління внаслідок дивної реорганізації ліквідували. Його функції передано управлінню культури ОДА, яке й так перевантажене іншими важливими питаннями. В інших регіонах, де і пам'яток набагато менше, ніж на Закарпатті, управління охорони культурної спадщини місцевих ОДА тільки створюються! До речі, я був запрошений для участі в роботі "круглого стола" з питань охорони пам'яток замкової архітектури Поділля. Мене дуже вразив підхід до такої складної проблеми на Хмельниччині.

    Там зібрали навколо цього разом усіх, хто дотичний до даного питання — депутатів Верховної Ради, керівників усіх зацікавлених владних структур, науковців, представників музеїв, громадських об'єднань, директорів заповідників.



    — Їх зацікавив ваш досвід з організації волонтерських загонів для проведення робіт на пам'ятках?



    — Цей рух, напевно, треба підтримувати на державному рівні. Закарпаття має багато цікавих архітектурних та археологічних об'єктів, які разом із природою і створюють просто казкові умови туристичної інфраструктури. Але повинна бути розроблена довгострокова комплексна поетапна програма щодо пам'яток замкової архітектури Закарпаття, І тут необхідно придивлятися до стану та особливостей, які притаманні тільки даному об'єкту. І така програма повинна мати державне фінансове забезпечення. Та немає в світі жодної пам'ятки архітектури, яка би досліджувалась і була реставрована на самоокупності. А прибуток у майбутньому отримає не пам'ятка, а регіон і держава в цілому, адже туристи витрачатимуть гроші в наших готелях, ресторанах, закладах відпочинку...

    До певного позитиву відносимо ініційоване створення Державної археологічної служби краю. Адже взялась за її організацію людина енергійна і знаюча — О.Г.Бандровський, можливо, якийсь вузол болючих питань охорони істо-рико-культурної спадщини буде розв'язано, а не розрубано.



    Розмовляла Мар'яна НЕЙМЕТІ.



    Р.S. А для читачів зауважимо, що невдовзі вийде книга про Невицький замок О. Дзембаса у співавторстві з Й. Кобалем, і її видання стало можливим лише завдяки міжнародній підтримці угорського фонду "Єврокліп". Книжка орієнтована і на закордонного туриста, і на науковця, адже вона виходить українською, угорською та англійською мовами з опублікуванням оригінальних документів на латині.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору