Закарпаття. Весняний “урожай” вибухонебезпечних предметів

Збір “урожаю” вибухонебезпечних предметів, закладених ще за часів другої світової війни на Закарпатті продовжується. Як повідомив Василь Ковач з Центру пропаганди управління МНС України в Закарпатській області, сьогодні піротехнічний групі в/ч Д-0180 під керівництвом старшого лейтенанта Віталія Гільтайчука довелось побувати у селі Тарновці Ужгородського району аби вилучити гранату знайдену напередодні посеред рілля неподалік осель. Власник земельної ділянки, до того ж колишній військовий, під час сівби вгледів на поверхні дивний предмет земляного кольору, що нагадував гранату. За, майже, шість десятків років корпус гранати добряче проржавів, однак характерний рельєф, що й ліг в основу її назви, відомої як “лимонка” насторожив і водночас здивував чоловіка. Перш за все, радіус пораження у разі вибуху такої “знахідки” складає більше семи сотень метрів. Цілком зрозуміло, що у разі чого така граната може натворити багато біди. По друге чоловік обробляє технікою цю ділянку вже не перший рік й нічого подібного на ній не виявляв. Дивно як граната досі не потрапила під колеса чи плуг або борону.

Прибулі на місце піротехніки ідентифікували знайдений предмет як гранату Ф-1, а її стан класифікували як вкрай небезпечний. Профілактичний огляд, за допомогою міношукача, прилеглої території жодних результатів не дав. За винятком того що на обстеженій території, а це близько двох соток подібних, знайденому, сюрпризів більше немає. Принаймні на глибині до 40 сантиметрів бо саме таку глибину землі можна перевірити на вміст металів за допомогою досить таки застарілого приладу. Про новішій і досконаліший піротехнікам доводиться тільки мріяти, адже його вартість може складати близько п”яти тисяч гривень. За відсутності навіть достатньої кількості пального для їх роботи, що призводить інколи до вимушеного порушення правил транспортування небезпечних предметів, придбання дорогого приладу є мало ймовірним. Закінчивши обстеження та “упакувавши” гранату піротехнічна група збиралась поїхати для її знешкодження. Навкруги з два десятка селян порались на своїх ділянках, й. робота піротехніків, на перший погляд, зовсім не привертала їх уваги. У цій місцевості, особливо на весні, подібні знахідки трапляються досить часто. Тільки поточного місяця це була вже десята, й не остання знахідка. Й це стало зрозуміло усього через хвилину. До піротехнічної групи підійшов чоловік та повідомив про щойно знайдену гранату на його ділянці, усього в двох сотнях метрів звідти. Виявилось, що у останнього це не перший подібний випадок й минулого року , щоправда на іншому кінці поля він вже знаходив мінометну міну. Превентивна перевірка прилеглої територій, й цього разу результатів не дала. Можливо наступної весни земля знову вивергне на поверхню чергові сліди колишніх бойових дій. На думку фахівців подібне може виникати завдяки своєрідній якості місцевого грунту, який називають “м’яким”.

Після побаченого на власні очі стає зрозумілим, що кожне вилучення вибухонебезпечних предметів, особливо часів другої світової війни це свого роду подвиг. Однак, жоден з групи Віталія Гільтайчука, не відчуває себе героєм, а швидше ставиться до цього як до роботи. Проте, тільки зважитися на вибір такої професії, треба мати неабияке самовладання, що вже казати про те, щоб підступитися до предмету, який в будь-яку мить може вибухнути.