Зони виживання. У травні спеціальних економічних зон поменшає.
Свобода для чи свобода від?
Хоча влада не оголошувала, які критерії й показники відіграватимуть вирішальну роль в ухваленні рішень, про це неважко здогадатися. Як розповів "Поступу" начальник відділу інвестиційної політики Львівської облдержадміністрації Дмитро Сидор, звіти про діяльність СЕЗ і ТРП готують щомісяця й за підсумками року. Аналізують такі дані: суму залучених інвестицій, структуру освоєних інвестицій, суму отриманих пільг, кількість виробленої продукції, реалізованої продукції, кількість створених і збережених робочих місць, кількість сплачених податків. Робити з цього висновки, бачачи динаміку, неважко.
Однак, найімовірніше, на цьому не зупиняться. Адже СЕЗи потрапили в немилість не в останню чергу через непрозорість їхньої діяльності та підозри в широкомасштабних порушеннях податкових та митних законів. Власне, віце-прем'єр Анатолій Кінах у лютому сказав, що "чесних-добрих-працьовитих-прибуткових" ніхто не ліквідовуватиме, держава лише хоче позбутися шахраїв. Валерій Хорошковський 2003 року, будучи міністром економіки, звітував перед парламентом: "Україна створила щось на зразок офшорів. Більше половини усіх інвестицій у зони -- це всього лише перекачування капіталів".
Небезпека суб'єктивізму
І тут виникають запитання до влади, які хвилюють і громадськість, і підприємців. Чи це все, на що звертатимуть увагу? Показовою є заява директора одеської СЕЗ "Порто-Франко" Віталія Ведутова, який сказав: "Якщо Ющенко ображений на Донецьк, то нема чого закривати СЕЗ "Закарпаття" чи "Порто-Франко". Справді, чому чесні інвестори мають потерпати через дешеві й неякісні "лапки Буша", які занурили в депресію українських виробників? Адже попри високий професіоналізм та гідність нашої влади, усе-таки розмитість згадуваних вище критеріїв дозволяє розвернутися суб'єктивізму.
Відомо, зокрема, що Президент Віктор Ющенко не є прихильником СЕЗів ще з часу свого прем'єрства. Притчею во язиціх стала його лютнева фраза про те, що "їх у нас більше, ніж у Китаї. Хоча в Китаї перша СЕЗ з'явилася ще на початку 1980-х"... Президентові СЕЗи як більмо на оці ще й тому, що він чільник ідеї мегашвидкого входження до Світової організації торгівлі. Специфіка організації -- рівні умови для бізнесу у всіх країнах-членах. Тобто або Україна в СОТ, або СЕЗи в Україні.
Галицька порядність як інстинкт самозбереження
До речі, найімовірніше, втішний сценарій розгортатиметься на Львівщині, де маємо СЕЗ "Яворів" та курортополіс "Трускавець". Дмитро Сидор поінформував, що за результатами перевірки діяльності за 2004 рік, усе виглядає досить оптимістично і навіть краще, ніж торік: "Яворів" зберіг позиції лідера, а "Трускавець" прорвався до трійки найуспішніших". До слова, Петро Олійник, новий господар області, не проти, щоб їх залишили. Зокрема він говорив: "Я вважаю, що Яворівська СЕЗ повинна залишитися". За його словами, "на сьогодні СЕЗ має багато повноважень, які, наприклад, дозволяють завозити в Україну через Яворівщину товари, які навіть не виготовляються в СЕЗ, а це шкодить і Яворівщині, і національному товаровиробнику в цілому", тому уряд повинен просто обмежити її повноваження. Те саме було б добре зробити і з курортополісом "Трускавець", тим паче, що мер Трускавця Лев Грицак скаржиться, що через пільги для курортополісу йому не вдається виконувати на належному рівні бюджет міста.
КОМЕНТАР
Олександр БЛІНОВ
старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень
Створення певних режимів пільгування є недоцільним, оскільки пільг в Україні дуже багато. Це створює простір для корупції та хабарництва. Тому і бізнес, і новий уряд прагнуть вирівняти податкове й адміністративне поле, не створюючи пільг, не створюючи нових і зменшуючи кількість чинних вільних економічних зон та зон пріоритетного розвитку. Замість цього має бути розширено податкову базу, спрощено процедуру сплати податків, їх адміністрування в межах усієї країни.
Щодо СЕЗ, то їх мають закривати виключно за зобов'язаннями уряду і згідно з чинним законодавством. Тому не можна забирати пільги, які розраховані, наприклад, до 2008 чи 2020 року. Зони мають допрацювати, якщо ми хочемо мати добрий інвестиційний клімат.
Загалом скасування СЕЗ працюватиме позитивно на інвестиційний імідж України. Є тільки запитання: як виконати інвестиційне зобов'язання. Кожна ліквідація зони буде супроводжуватися перевіркою контрактів та інвестиційних зобов'язань. На мою думку, уряду варто тримати свої зобов'язання до найближчого періоду, на якому вони обіцяли надавати гарантії (пільги).
Сумнівно, що держава відшкодує інвестиції, вкладені в підприємства, які "піднімають" у зонах і підлягатимуть ліквідації через брак грошей. Тому, на мою думку, державі треба підтримувати такий пільговий режим, який вона надала, але тільки до кінця обумовленого терміну існування зони.
Маркіян ДАЦИШИН
заступник директора Інституту реформ
Найімовірніше, закриють ті СЕЗ чи ТПР, в яких не розпочато практичної діяльності. Проблема державної політики у цій сфері полягає в тому, що немає чітко визначених критеріїв успішності функціонування СЕЗ і ТПР. У нас є індивідуальний підхід до оцінки результатів функціонування кожної СЕЗ чи ТПР, що створює широкі можливості для суб'єктивного підходу. Очевидно, що в інтересах українського суспільства є зробити неупереджений аналіз впливу СЕЗ і ТПР на вітчизняну економіку. Уряд не може виступати суб'єктом такого аналізу, оскільки є зацікавленою особою.
Ідея СЕЗ як інструменту залучення інвестицій за останні 5 років була настільки профанована, що навряд чи серйозний іноземний інвестор розглядає можливість реєстрації у рамках СЕЗ. Тому для інвестиційного клімату України важливим буде не стільки сам факт закриття СЕЗ, а те, чи відбудеться це "розлучення" цивілізовано. Маю на увазі те, як буде потрактовано ті 750 інвестпроектів, які реалізують в українських СЕЗ та ТПР.
Що ж стосується проблеми зловживання податковими пільгами, то її спричинили не стільки СЕЗ, скільки більш комплексні прогалини в законодавстві. Тому ліквідація СЕЗ не призведе до автоматичного вирішення згаданих проблем.
[a href="http://postup.brama.com"]postup.brama.com[/a]