Сепаратисти чи патріоти – роздуми про поводирів закарпатського русинства та їх патронів
Закарпатська земля – для корінних мешканців "Срібної Землі" - русинів, іногородніх - депортувати, багатства краю – на благо пересічного мешканця краю, відрахування за транзит газу, нафти, електроенергії – все простому русину. Ці та ще більш захмарні обіцянки лунають з вуст русинських глашатаїв нашої держави, близького та далекого зарубіжжя.
Яка мотивація їх дій та в чиїх інтересах вони надривають свій голос - задають запитання думаючі закарпатці - громадяни незалежної України. Невже є патріоти на закарпатській землі, які не думають про свій "жеб" та не прагнуть добратися до владного корита? Можливо і є, але їх мало, і вони мовчать, прагнучи чесною працею зберегти та примножити багатства рідного краю.
Досить влучно пише про лжепатріотів русинський письменник Володимир Фединишинець "… не треба брати огляд на самодурство міні- лідерів. Бо єдному ся снять даремні талярі, другий творить русинські малоефективні міні центри…Інший пише молитву за Україну, а православним кадилом помахує у бік Кремля – мавзолею. Іще котрийсь за прикладом Української народної ради пробує творити русинську. Але то не є найгірше. Мож би било і угорську, словацьку, румунську, швабську, жидівську…".
Сидор Димитрій – голова Сойму підкарпатських русинів, священик, журналіст, українофоб, який називає себе русином. В Інтернет – мережі можна знайти дуже багато цікавого про московського батюшку – підполковник колишнього КДБ СРСР, полковник – ФСБ чи іншої бе-бе-бе Росії, член масонської ложі, який в інтересах останніх (краще б братів росіян) проводить діяльність спрямовану на відокремлення Закарпаття від України з тим, щоб в подальшому передати її в руки міжнародного масонства. Заяви про історичну любов і єдність з Російською Федерацією - це є чиста брехня, яка здійснюється ним виключно задля залучення коштів …. ні не будівництва Православного Собору, а власної хати (вже третьої) по вул. Володимирській, що в обласному центрі. Знаючі люди кажуть, що він отримав від Росії, русинів Північної Америки та Європи, 9 мільйонів еврів, з яких 3 мільйони відкат, 3 – витратив на власні потреби та всього 3 – на будівництво Собору. Ледь не забув – батюшка купив також апартаменти в м.Празі.
За організацію приїзду Посла Росії в Україні Черномирдіна В.С. в область та публічну "челобитну" (послані попередні донесення про "бідарства" русинів в рахунок не беруться) до батюшки царя - президента В. Путіна, вже перехована відповідна сума з багатьма нулями на рахунок о. Димитрія в "Мосгорбанку".
Про те, скільки отримав "лаве" отець Димитрій за Декларацію та анти – русинську провокацію в Москві, страшно подумати. Однак, нехай йому буде на хосен та використає брудні гроші на богоугодні діла.
Батюшка дуже професійно вміє зіграти на протиріччях та мати з цього неабиякий матеріальний зиск. Так, незважаючи на те, що де – юре, керівником т.зв. Координаційної Ради Русинів Закарпаття є депутат, голова НРРЗ Євген Жупан, де – факто - Д.Сидор. Останній підступно штовхає Є.Жупана на здійснення кардинальних дій – проголошення незалежної держави (за прикладом Косово), створення військових формувань з числа молодих русинів, русинської партії тощо. При цьому Сидор Д.Д. як справжній єзуїт, намагається зіграти на його людських почуттях та кинути Закарпаття у вир дестабілізації та хаосу в інтересах однієї з масонських лож США.
В ефемерній Пудкарпатській державі бачить себе президентом (священик Августин Волошин був президентом, а о. Димитрій чим гірший?) та по сумісництву патріархом Помісної православної церкви Пудкарпатії.
Жупан Євген – депутат, номінальний керівник Народної Ради Русинів Закарпаття. Чим "дохтори" не такі, чому і вони не можуть використати русинство собі та власній "файті на хосен". Чесний і порядний "фатюв", який дуже хоче перебрати лаври від "май шустрого" та головного русина Пудкарпаття Сидора Дмитра. Грає так, як треба і тільки тому хто більше платить. Дуже любить похвалитися знайомством із знаними в українській державі краянами, однак стоїть йому поїхати за кордон, як починає заявляти перед могучими русинами американтошами, що йде "великими темпами асиміля Іван Русин