ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Берегово, город над Верке

    17 октября 2021 воскресенье
    Аватар пользователя Украинский исторический канал

    На сторінках російськомовної ужгородської газети «Карпаторусский голос» № 146 за 14 липня 1934 року була надрукована ґрунтовна стаття про місто над Верке, часів Чехословацької Республіки. Автор сховався за криптонім «В. Залужанин». До слова, цей період в історії Берегова, як на мене, недостатньо висвітлений. Хоча за двадцять років свого прибування в нашому місті, чехословацька влада, збудувала: трьох поверховий хірургічно-акушерський корпус з сучасним на той час обладнанням; тютюнову переробну фабрику, де виготовляли навіть сигари, стилізовані під кубинські; житлові будинки для чиновників, зараз приміщення обласної психлікарні. Крім того, розквартирований на території колишнього майолікового заводу, 10-й гусарський полк, передислокований в наше місто в травні 1921 року, опікувався, колись знаменитим в Європі, елітним Берегівським іподромом. Словом, залишила по собі добру пам'ять. Хоча не все так було однозначно, автор, а це сучасник тих часів, подає свій матеріал досить суб’єктивно, особливо щодо каналу-річки Верке. Але є там дуже цікаві ментальні спостереження й коментарі, які теж, будуть сприйняті неоднозначно. Отож:

    «При въезде в Берегово всюду имеются надписи: Община – город Берегово». Но вне это самая община довольно большая и, что самое главное, сравнительно с другими населенными пунктами община, отмечается чистотой. Есть в городе 3-4 опрятных улиц: Главная, Астельская и Русская, на которой живет староста общины (*).

    Некогда столица Бережской жупы, в последнее время Берегово теряет свое центральное значение. Остались только бывшие официальные здания …

    В центре Берегова есть так называемый базар, но он отличается от прочих базаров тем, что по средам и четвергам в жаркие дни на нем сходится такая толчея и так сгущается атмосфера, что горожане задухаются и посылают его к самому черту. Нельзя ничего благостного сказать и о канале-речке «Верке», на которой водятся пиявки и, вероятно, те организмы, которые создали славу Берегову в связи с наличием «береговской малярии».Питьевую воду достать в Берегове трудно, пейте лучше вино - отличное, местное вино можно только пожалеть, что Прага в значительной мере пользуется заграничными винами и не использует с береговских винных складов (**).

    Сама Верке продолжительное время закрыта (***). Говорят, что она чистая или лучше сказать – канализируется или буде канализироваться. Но так как у Берегова денег нет, то и канализация протянется 2-3 года или разве, что министр Бенеш снова посетит нас. Конечно, береговчане обходятся прекрасно и без «Верке» как и без автономии.

    Берегово хороший городок и скучноватый. Беда в том, что мало в нем общественности. Это, вероятно, потому, что до переворота жили северо-венгерские аристократы и государственные тузы. Теперь мадьяры ушли, а тузы никак не могут привыкнуть к новому положению. Мадьяры живут широко, не без мечтательности. Зато евреи изменили мадьярам и решительно пошли по новому пути служения новой государственности. Конечно, и в связи с этим переходом есть препятствия местного характера, но евреи не сдаются и служат новой идее искренно и самоотверженно. В Берегове уже есть евреи, признающие себя чехословаками. Насколько к новому режиму и положению не в состоянии была приспособиться старая мадьярская аристократия (не народ), столько это могли сделать евреи.

    Пройдете по Берегову, и тогда не скажете, что этот город принадлежит автономной Подкарпатской Руси. На вывесках на первом месте чешские надписи, а затем следующие мадьярские. Только на нескольких новых вывесках удостоился и русский язык. Зато на правительственных зданиях всюду имеется русская надпись… Государственные надписи и названия улиц на втором месте имеют русский текст по всем правилам общерусской грамматики…

    Чехов в Берегове много, число их все время увеличивается, но Берегово все еще хранит чисто мадьярский облик. Евреи могут вам ответить и по-чешски и по-русски, но сами пользуются мадьярским языком. Повторю, город мадьярский, при наличии русских школ и при наличии такого количества чешских школ…

    В последнее время в Берегово жило много служащих словаков, в городе есть банки «Словацкий банк», «Дунайский банк», «Словацкий кредитный банк», которые должны снабжать словацких людей кредитами. Есть и чешский «Легио-банк» (***)…

    Нельзя сказать, что русских в Берегове мало, их есть достаточно, но они не представляют компактной массы. Русины делятся на русских, на украинцев, которыми идейно руководят галицкие выходцы и огромная масса говорящих по мадьярски и только при переписи по традиции записывающих себя русскими.

    В былые времена можно было и в Берегове заметить признаки возможной автономии Подкарпатской Руси.В 1920-1921 годах береговские адвокаты еще верили в автономию и имели печати и бланки с русским текстом, но 15 лет подготовки к автономии уничтожили и эти случайные внешние признаки.

    Есть в Берегове 3 церкви Христианского вероисповедования и еврейские синагоги (****). Христианские вероисповедания уравновешены, судя по посещаемости храмов. Евреев же, по-видимому, больше чем в Мукачеве…

    Вот такое Берегово…».

    Коментарі

    (*) Очільник Берегова з 1928 р. по 1938 р. Енев Ортутай проживав на сучасній вулиці Т. Шевченка під № 32, в будинку, якій належав греко-католицькій громаді міста, біля їх храму. Нарешті, є нагода, виправити свою помилку, вказавши іншу адресу на цієї ж вулиці, чим скористалася неадекватна людина з довідкою, пообіцявши притягнути мене за це до суду. Отож, й таке на моєму дослідницькому шляху було. Ставлю на цьому крапку!

    (**) В часи керівництва Береговим греко-католицьким священиком о. Єнева Ортутая річка Верке, була «одягнута» в 1933-34 роках у тесане каміння на всій протяжності міста. Всі роботи по впорядкуванню каналу виконані під керівництвом інженера управління водних ресурсів Калмана Бенди. За словами берегівчанина Петра Омбоді це будівництво, скоріше мало економічне, а не екологічне підґрунтя. В Чехословаччині розпочалася економічна криза, скорочувалося промислове виробництво, багато людей опинилося на межі виживання. Не оминула вона й Берегово. Ці роботи розпочалися у 1933 році, на них були задіяні тисячі людей, орендувався і власний гужовий транспорт, якім підвозили каміння та землю. Відтак, люди були врятовані від голоду та злиднів.

    (***) Берегівське відділення «Легіо-банку» орендувало приміщення, в будинку (на знімку), якій належав реформатській громаді (збудований у 1929 році). Банк сплачував по вкладах 5-8 % річних, надавав с суди на 8-16 % та кредити ломбардам, торговим фірмам, землевласникам, виступав в якості акціонера та власника багатьох промислових підприємств і фінансових установ небанківського типу.

    (****) Велика Берегівська синагога побудована у неомавританському стилі та освячена в жовтні 1883 року, про що повідомила комітатська газета «Берег». До слова, вона була однією із найгарніших будівель нашого міста в ХІХ столітті. Цікавий склад населення Берегсасу за 13 років до її будівництва: реформатів – 2814; римо-католиків – 1531; греко-католиків – 718; євреїв – 1177. Усього – 6270 осіб. Велика синагога, як культова споруда використалася до 1959 року. Щодо малої синагоги, то її збудували в 1922-24 роках.

    Післямова

    Якщо спільнота не знає правдивого свого минулого, то вона тупцює на місці або проходить до омріяного майбутнього уже пройдений тернистий шлях. Це аксіома!

    Валерій Разгулов, історик-архівіст-краєзнавець

    Берегово, город над Верке

    Рейтинг: