Бендер на прізвище Жолтані
19 апреля 2024 пятница
29.07.2010 (19:42)
Микола Жолтані – особа відома і має досить своєрідну репутацію серед мешканців Ужгорода. З одного боку – приватний підприємець, який має пряме відношення до розгалуженої мережі цілодобових магазинів «Зіна». З іншого боку – сумнівний діяч, шахрай, а також посміховисько усього міста. До речі, автор цих рядків жодною мірою не намагається образити або принизити пана Жолтані, називаючи його шахраєм. Це давно зробила замість нас українська Феміда, про що йтиме мова нижче.Існує категорія людей, яких у народі прийнято називати авантюристами. Звичайно, ця риса багатьом дала змогу увійти до історії людства. Так було відкрито Америку, людина вперше зазирнула у глибини космосу, зроблено багато великих відкриттів на благо цивілізації. Однак, є категорія людей, які, маючи авантюристські нахили, через брак моралі перетворились на банальних аферистів, яких в Україні називають просто: шахраї. Саме такий прототип надихнув літературних класиків Ільфа і Петрова на створенняі персонажа, чий образ став класичним прикладом талановитого шахрайства.
Порушуючи закони жанру, почнемо з кінця, тобто сьогодення. Вартий уваги так званий «біл-бордовий» скандал за участі Миколи Жолтані, епопея з якими триває і донині. Не встиг ще навіть трохи вщухнути скандал із лідером гурту «Океан Ельзи» Святославом Вакарчуком, а підприємець «Зіни» вже знову звертає на себе увагу. Цього разу ужгородцям випала нагода насолодитись плакатом із світлиною Жолтані та гаслом «Потрібно працювати!».
Чи то лаври столичного мера Леоніда Черновецького не дають спокою місцевому «Колі-космосу», як вже стали називати нашого молодика, чи з якихось інших, власних, причин, але маємо що маємо – імідж клоуна Микола Жолтані в очах ужгородців собі вже заробив. І хоча до офіційного висунення кандидатур на посаду мера Ужгорода ще далеченько, чутки про те, що Жолтані мітить на посаду «градоначальника», вже розповзлись по всіх місцевих ЗМІ.
Однак повернемось до наших баранів, а точніше – до біл-бордів. Вже саме по собі гасло «Потрібно працювати!» поруч з фотографією Миколи Жолтані натякає на якісь конкретні дії з його боку. Проте, на жаль, рекламний плакат не повідомляє жителів міста, про які конкретно дії може йти мова. До того ж, невідомо кому рекомендується працювати – самому пану Миколі, жителям міста чи інопланетним прибульцям галактики «Альфа-Центавра». Лаконізм – не завжди кращий метод, і це лише підтверджує агітаційний шедевр амбітного бізнесмена.
На жаль, пам’ятаючи прикре минуле пана Жолтані, хотілось би сподіватись, що рекомендацію працювати він дає сам собі, тому що працювати йому потрібно не лише над своєю «підмоченою» репутацією серед ужгородців, а й над своїм світоглядом щодо того, як потрібно чесно заробляти.
А минуле у Миколи Жолтані дуже «барвисте». Вже у 19 років йому вдалось обдурити понад півтори тисячі чоловік. Ми вже писали про те, як починав свою кар’єру молодий підприємець. У своїй книзі «Украинский лохотрон» колишній полковник міліції та спеціаліст по розслідуванню шахрайств Микола Рощін окремо згадує сумнозвісну лотерею «Грай та вигравай», яку під ім’ям концерну «Мерседес Бенц» запустив, ніхто інший як, тоді ще зовсім юний Микола Жолтані. Суть лотереї дуже проста – жителям Закарпатського регіону потрапляли до рук бланки із пропозицією долучитися до акції. Усі, котрі заповнили та надіслали ці бланки отримали у відповідь повідомлення, про те, що вони виграли цінний приз і для того, щоб його нібито отримати, потрібно заплатити по 7 гривень і 50 копійок на певний рахунок в акціонерному банку «Аваль» міста Ужгорода. Звісно, ніякого призу ніхто так і не отримав, а аферу було викрито. І уявіть собі, як здивувались працівники правоохоронних органів, коли виявилось, що за шахрайством стоїть молодий 19-річний місцевий хлопець Миколка Жолтані, який при цьому щиро здивувався людській дріб’язковості, через яку вони звернулись в міліцію. Адже, за його словами, 7 з половиною гривень не варті таких потуг. Тоді Миколі Жолтані вдалось легко «відмазатись» - два роки умовно. Проте афера 1998 року залишила дуже неприємний осад у багатьох закарпатців.
У молодому віці часто трапляються випадки, коли людина оступилась і пішла «кривою» стежкою - і на цьому можна було б завершити перелік усіх гріхів потенційного кандидата на посаду мера. Але в квітні цього року раптом сплив ще один факт порушення закону паном Жолтані. Тоді було викрито лазню, власник якої нелегально споживав водопостачання та електроенергію міста у комерційних цілях. І власником цієї лазні був… здогадайтеся хто? Правильно, Микола Жолтані, тодішній нібито пастор одного з ужгородських незалежних релігійних угрупувань.
Тож, як бачимо, гасло «Потрібно працювати!» може мати подвійне значення. Будемо сподіватись, що біл-борд натякає на те, що треба працювати самому Миколі Жолтані, аби закарпатці забули про його шахрайські витівки в минулому. І зовсім не хотілось би, щоб працювали закарпатці на благо кишені великого комбінатора міста Ужгорода. Тому що якщо закарпатський Остап Бендер піде в мери – буде нам всім ой як не солодко. То ж будьмо пильними, щоб не стати жертвами нового «лохотрону» зарозумілого молодика.
Вікторія Маринич
Микола Жолтані – особа відома і має досить своєрідну репутацію серед мешканців Ужгорода. З одного боку – приватний підприємець, який має пряме відношення до розгалуженої мережі цілодобових магазинів «Зіна». З іншого боку – сумнівний діяч, шахрай, а також посміховисько усього міста. До речі, автор цих рядків жодною мірою не намагається образити або принизити пана Жолтані, називаючи його шахраєм. Це давно зробила замість нас українська Феміда, про що йтиме мова нижче.Існує категорія людей, яких у народі прийнято називати авантюристами. Звичайно, ця риса багатьом дала змогу увійти до історії людства. Так було відкрито Америку, людина вперше зазирнула у глибини космосу, зроблено багато великих відкриттів на благо цивілізації. Однак, є категорія людей, які, маючи авантюристські нахили, через брак моралі перетворились на банальних аферистів, яких в Україні називають просто: шахраї. Саме такий прототип надихнув літературних класиків Ільфа і Петрова на створенняі персонажа, чий образ став класичним прикладом талановитого шахрайства.
Порушуючи закони жанру, почнемо з кінця, тобто сьогодення. Вартий уваги так званий «біл-бордовий» скандал за участі Миколи Жолтані, епопея з якими триває і донині. Не встиг ще навіть трохи вщухнути скандал із лідером гурту «Океан Ельзи» Святославом Вакарчуком, а підприємець «Зіни» вже знову звертає на себе увагу. Цього разу ужгородцям випала нагода насолодитись плакатом із світлиною Жолтані та гаслом «Потрібно працювати!».
Чи то лаври столичного мера Леоніда Черновецького не дають спокою місцевому «Колі-космосу», як вже стали називати нашого молодика, чи з якихось інших, власних, причин, але маємо що маємо – імідж клоуна Микола Жолтані в очах ужгородців собі вже заробив. І хоча до офіційного висунення кандидатур на посаду мера Ужгорода ще далеченько, чутки про те, що Жолтані мітить на посаду «градоначальника», вже розповзлись по всіх місцевих ЗМІ.
Однак повернемось до наших баранів, а точніше – до біл-бордів. Вже саме по собі гасло «Потрібно працювати!» поруч з фотографією Миколи Жолтані натякає на якісь конкретні дії з його боку. Проте, на жаль, рекламний плакат не повідомляє жителів міста, про які конкретно дії може йти мова. До того ж, невідомо кому рекомендується працювати – самому пану Миколі, жителям міста чи інопланетним прибульцям галактики «Альфа-Центавра». Лаконізм – не завжди кращий метод, і це лише підтверджує агітаційний шедевр амбітного бізнесмена.
На жаль, пам’ятаючи прикре минуле пана Жолтані, хотілось би сподіватись, що рекомендацію працювати він дає сам собі, тому що працювати йому потрібно не лише над своєю «підмоченою» репутацією серед ужгородців, а й над своїм світоглядом щодо того, як потрібно чесно заробляти.
А минуле у Миколи Жолтані дуже «барвисте». Вже у 19 років йому вдалось обдурити понад півтори тисячі чоловік. Ми вже писали про те, як починав свою кар’єру молодий підприємець. У своїй книзі «Украинский лохотрон» колишній полковник міліції та спеціаліст по розслідуванню шахрайств Микола Рощін окремо згадує сумнозвісну лотерею «Грай та вигравай», яку під ім’ям концерну «Мерседес Бенц» запустив, ніхто інший як, тоді ще зовсім юний Микола Жолтані. Суть лотереї дуже проста – жителям Закарпатського регіону потрапляли до рук бланки із пропозицією долучитися до акції. Усі, котрі заповнили та надіслали ці бланки отримали у відповідь повідомлення, про те, що вони виграли цінний приз і для того, щоб його нібито отримати, потрібно заплатити по 7 гривень і 50 копійок на певний рахунок в акціонерному банку «Аваль» міста Ужгорода. Звісно, ніякого призу ніхто так і не отримав, а аферу було викрито. І уявіть собі, як здивувались працівники правоохоронних органів, коли виявилось, що за шахрайством стоїть молодий 19-річний місцевий хлопець Миколка Жолтані, який при цьому щиро здивувався людській дріб’язковості, через яку вони звернулись в міліцію. Адже, за його словами, 7 з половиною гривень не варті таких потуг. Тоді Миколі Жолтані вдалось легко «відмазатись» - два роки умовно. Проте афера 1998 року залишила дуже неприємний осад у багатьох закарпатців.
У молодому віці часто трапляються випадки, коли людина оступилась і пішла «кривою» стежкою - і на цьому можна було б завершити перелік усіх гріхів потенційного кандидата на посаду мера. Але в квітні цього року раптом сплив ще один факт порушення закону паном Жолтані. Тоді було викрито лазню, власник якої нелегально споживав водопостачання та електроенергію міста у комерційних цілях. І власником цієї лазні був… здогадайтеся хто? Правильно, Микола Жолтані, тодішній нібито пастор одного з ужгородських незалежних релігійних угрупувань.
Тож, як бачимо, гасло «Потрібно працювати!» може мати подвійне значення. Будемо сподіватись, що біл-борд натякає на те, що треба працювати самому Миколі Жолтані, аби закарпатці забули про його шахрайські витівки в минулому. І зовсім не хотілось би, щоб працювали закарпатці на благо кишені великого комбінатора міста Ужгорода. Тому що якщо закарпатський Остап Бендер піде в мери – буде нам всім ой як не солодко. То ж будьмо пильними, щоб не стати жертвами нового «лохотрону» зарозумілого молодика.
Вікторія Маринич