ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Дивні справи твої, Господи!

    29 марта 2024 пятница
    Аватар пользователя dragan
    Селище Лінчин, Березнівського району стало Центром паломництва в Україні. Сюди прочани їдуть цілими сім’ями, навіть з віддалених куточків нашої країни. Адже там у лісі мічцеві жителі бачать... образ Спасителя. Біля цього святого місця стоять довжелезні колони автомобілів паломників з усієї України! Нещодавно люди бачили явлення образу Божої Матері на Прикарпатті. Міркували, що це, мабуть, якийсь знак, попередження. Невдовзі тим краєм виникла повінь – зруйнувала тисячі будинків, мостів... Чого очікувати від явлення Спасителя жителям Рівненщини? Дехто з острахом повертається додому, помітивши між свічками та пожовклих берізок не лише лик Ісуса Христа, а й пророчі слова. Комусь здалось «суд», комусь – «2012», дехто над деревами прочитав слова «покайтеся!». Першою звернула увагу на образ поміж дерев Поліна Черниш. Після 17 -ої години вечора вийшла зустрічати свою корівку, що поверталася з пасовиська, і мимоволі зачарувалася осінніми барвами, якими сяяло узлісся. – «Господи, ще ж недавно зелено було, наче влітку, а вже листя жовте на деревах», – подумала, і ще пильніше глянула вгору, – пригадує Поліна Андріївна. – Аж раптом серце защеміло – серед того листя виднівся лик Спасителя. Перехрестилася й повернулася додому. Про те, що бачила, нікому не сказала. Бо хто ж повірить? На світанку на узліссі виднівся той самий образ. Жінка побачила школярів, які поспішали на навчання, і попросила їх пильніше глянути на ті берези. Діти також побачили серед листя лик Ісуса Христа. Переповіли учителям... За два тижні звістка про цю подію облетіла всю Україну! З навколишніх сіл люди йшли пішки. А з віддаленіших їхали возами, велосипедами, кіньми... Почали з’їжджатися у Лінчин з різних областей. Особливо людно тут було минулими вихідними – якби вишикувати автомашини в одну колону, вона б сягнула кількох кілометрів… Як переповідають старожили; під час Великої вітчизняної війни на цьому місці вагітній жінці розпороли живіт. На тому місці, де нині знаходиться лик Спасителя, трагічно загинуло у різні роки декілька людей. – У сорокових роках минулого століття, під час війни, неподалік у лісі стояв гарнізон, – говорить директор школи Марія Деркач. – Один солдат пішов у наше село просити в діда Сидора хліба та води. За це командир розстріляв хлопця на місці. Солдатика поховали у селі. Коли прокладали дорогу, поховання зруйнували, бо воно лежало на шляху. Люди кістки познаходили й перепоховали на узліссі під березою. Дехто з паломників розповідає, що поряд з ликом Спасителя бачить і образ солдата... Сталася тут ще одна трагедія. Жили два сусіди. Один «пішов у ліси», став бандерівцем, другий відмовився, бо вагітна дружина мала народжувати. Час був страшний – що казати. Невдовзі між ними виникла сварка. Не тямлячи себе від люті «бандерівець» аби помститися сусідові вхопив ножа, і розрізав його дружині живіт. Поки породілля стікала кров’ю, нелюд повісив на дереві ненароджене дитя... Паломники усіх тих страхіть не знають. Кожен намагається тлумачити диво по-своєму. Одні пророчить «великі переміни у державі», інші – «страшні біди», хтось говорить про «суд Господній»... І лише один Бог знає, що це є насправді. Місцеві священики переконані, що подібні чудеса – свідчення недоброго. Бо зневірені сучасні люди, як колись фарисеї, не сприймають того, що Господь дає їм зрозуміти, і вимагають в Іісуса Христа дива. Народ прагне видовищ! Отже, наша Віра настільки слабка, що Господь Бог вимушений показувати те, що нас би здивувало, зміцнило Віру, Надію та Любов! Олександр ДРАГАН, редактор газети «Слово Боже – УПЦ». Рівненська область