Два Шветово Конґреси Русинох длужни робиц вєдно
16 апреля 2024 вторник
20.08.2010 (09:13)
У шветлу одлуки Медзинародного Суду Правди у Гаґу о законносци делкарациї о нєзависносци Косова замодлєл сом предсидателя Влади самопреглашеней Републики Подкарпатска Рус Петра Ґецка и предсидателя Шветового Конґреса Подкарпатских Русинох Василия Джуґана же би ми одвитовали на даскельо питаня. Обидвоме ше одволали та тераз маце нагоду пречитац їх одвити и роздумованя.
Мирослав Силадї: Медзинародни Суд Правди у Гагу дал свойо думанє же Декларация о независносци Косова нє потупює Медзинародне право. Модлїм Вас, п. Петре, за оцену тей одлуки и яки вплїв тота одлука може мац на терашнї статус Русинох Подкарпатя? Петр Ґецко: Ришенє Медзинародного суду ОЗН о оддзельованю Косова од Сербиї источасно означує подполне превипитованє ришеньох Другей шветовей войни и шлєбодне врацанє гранїцох и статуса Републики Подкарпатска Рус хтори бул претаргнути з боку СССР-а 1944-45. року. Суд ОЗН фактично поховал ОЕБС, думаю єксперти на http://news.km.ru/sud_oon_fakticheski_poxoronil_ob . Зоз тим ришеньом Медзинародни суд отворел дзвери и за превипитованє других одлукох после Другей шветовей войни коло гранїцох бувшого СССР-а. Случела ше принципиєлна пременка. Суд ОЗН потвердзел право русинскей нациї и право їх представительох на преглашенє нєзависносци. Тото ришенє Суда ОЗН указало на нєзаконносц вишлїдзованя русинских активистох з боку українскей специялней служби (СБУ) пре преглашенє самоуправи 25 октобра 2008. року. Судзенє по тим дїлу претворело ше до процесу процив русинскей нациї. Познєйше тужба преформулована и обрацена лєм процив о. Димитрия Сидора же би ше скрили потупйованя України пред медзинародну заєднїцу. Мирослав Силадї: Яки одгук або реакциї у Києве виволала одлука МСП у Гагу? Петр Ґецко: Українски политиколоґове поволали Києв же би иґноровали ришенє Медзинародного суду ОЗН по питаню Косова и вообще то нє споминац бо то преседан и може буц початок виглєдованя їх потупеньох спрам русинскей нациї. Мирослав Силадї: Яки одгук або реакциї у народу Подкарпатя виволала одлука МСП у Гагу? Петр Ґецко: На подкарпатю ришенє суда ОЗН врацело виру русином и представительом русинскей нациї же ше одлука на референдуму о врацаню досовєтского статусу Републики Подкарпатска Рус од 01. децембра 1991. року и преглашенє Републики Подкарпатска Рус од 25. октобра 2008. року вецей нєможе скривац, же ше муши витвориц досовєтски статус РПР. Мирослав Силадї: Хтори шлїдуюци крочаї Влади Републики Подкарпатска Рус? Петр Ґецко: Маме єден и главни циль и задаток – Медзинародне припознанє державносци досовєтскей Републики Подкарпатска Рус. На концу, дошло и до пременкох, першествено вязане за пременки руководства у жемох сушедох териториї русинох на юг од Карпатох, на приклад пременки у Мадярскей. Русинска идеолоґия нє супротставена цильом анї мадярох анї румунох. Вона процивчежа українскому национализму хтори галичанє сцу укоренїц у нашим реґиону. Мирослав Силадї: Дзекуєм на одвитох *************************** Почитивани панє Джуґан модлїм Вас же би сце читачом сайта Руснак Инфо дали одвити на даскельо питаня. Мирослав Силадї: Медзинародни Суд Правди у Гагу дал свойо думанє же Декларация о независносци Косова нє потупює Медзинародне право. Модлїм Вас за оцену тей одлуки и яки вплїв тота одлука може мац на терашнї статус Русинох Подкарпатя? Василий Джуґан: Ми стали и стоїме на становиску же територия русинох на юг од Карпатох, де-юре досовєтска держава Република подкарпатска Рус, сцела постац состойна часц новей держави України. Києв, у своїм намаганю постац член ЕУ, закониту драгу русинох – виражену на референдуму 1991. року загамовал своїм тайним планом мирох за ришенє проблему русини-українци од 1996. року и дрилєл русинох на бок Европи, на нашо историйне место, цо вец українска служба безпечносци (СБУ) окарактеровала як сепаратизем. Мирослав Силадї: Котри шлїдуюци крочаї Шветового Конґреса Подкарпатских Русинох по питаню одлуки Суда у Гаґу? Василий Джуґан: Робиц на мирним медзинародним припознаню досовєтскей державносци на основи референдуму од 1991. року и преглашеня статусу РПР од 2008. року. Специялни служби дзвигли на ноги шицких своїх аґентох у русинским руху же би на шицки способи вименєли ришеня 2 Европского Конґресу Подкарпатских Русинох. О тим дал вияву и Євґений Жупан, хторму було поручене же би отримал 3. Европски Конґрес, гоч уж отримани 5. а рихта ше шести. Мирослав Силадї: Яки контакти Шветови Конґрес Подкарпатских Русинох ма зоз Шветовим Конґресом Русинох/Руснацох/Лемкох и його новим предсидательом Дюром Папуґом? Василий Джуґан: Контакти успоставени, медзитим, полну роботу блокирує Микола Бобинец (зоз Подкарпатя) и на тот способ завадза же би ше успоставело полне сотруднїцтво. Вон мало роби, нєма авторитет при русинох Подкарпатскей Руси а представя нас (без нас) у Шветовей Ради РРЛ лєм у обласци култури, та ше питаме же чом вец дава политични вияви. За 20 роки Шветовей Ради Русинох главне политичне питанє подкарпатских русинох ше нє ришело, бо по статуту ШРР, то лєм културна орґанизация а нє политична, цо Шветову Раду претворело до “дружтва за отримованє русинских фестивалох”, а реално го претворело до гамовачки русинского руху. Указало ше же члени тей орґанизациї, окрем фестивалох, вжали себе право приношиц и политични одлуки нє на адресу Києва, хтори верши етноцид русинох, алє процив жертвох репреси, подкарпатских русинох хтори ше на закони способи намагаю витвориц свойо права и шлєбоди. Баш то нас и примушело формовац Шветови Конґрес Подкарпатских Русинох, хтори ше занїма з политичним питаньом подкарпатских русинох як державотворней нациї од 1918-1919. року. Ми цесно сотрудзуєме з Европским Конґресом Подкарпатских Русинох. Свойочасово Шветова Рада РРЛ обвинєла нас, подкарпатских русинох, за сепаратизем пре нашо намаганя и потримовку резултатом референдуму од 1991. року и нашо жаданє буц Автономия у составе України. Но ми їх за то нє осудзуєме – то їх право, як цо и нашо, подкарпатских русинох, право поступац так як ми чувствуєме же нужне. Нашо Европски Конґреси Подкарпатских Русинох обєдинєли шицких подкарпатских русинох у жеми и гевтих хтори пре материялни стан були примушени пойсц до других жемох. Нашо Конґреси можу успишно ришовац и ришую русински проблеми у Подкарпатскей Руси на медзинародним уровню. Ми порихтани и жадаме сотруднїцтво на ровноправних основох алє инициятива за сотруднїцтво муши почац з боку Шветового Конґреса Русинох/Руснацох/Лемкох. Два питаня поставим и я вам, европским русином – Цо ше нєдобре случи русином Европи кед ми, подкарпатски русини, врациме законски досовєтски статус своєй Републики? Нєжаданє Шветовей Ради РРЛ и Дюри Папуґи же би вєдно робели и координовали усиловносци нє идзе на хасен русином алє їх нєприятельох. И друге питанє – Хто формуловал позицию иґнорованя интересох подкарпатских русинох Подкарпатскей Руси? Пре цо, дахто з вас, обвинює нас пре наш стратеґийни циль – формалне припознанє, з боку України, факта постояня русинскей нациї? Русини як народ з правом на самоопредзелєнє припознати од цалого швета ище 1919-1920. року. Обласна Рада Закарпатя припознала русинох, алє то нїч нє пременєло судьбу русинох. Нам нужни нови подняца за витворйованє нашого цилю. Мирослав Силадї: Дзекуєм на одвитох 12.08.2010. http://rusnak.info/intervju-gecko-i-dzugan-12082010.htm
Мирослав Силадї: Медзинародни Суд Правди у Гагу дал свойо думанє же Декларация о независносци Косова нє потупює Медзинародне право. Модлїм Вас, п. Петре, за оцену тей одлуки и яки вплїв тота одлука може мац на терашнї статус Русинох Подкарпатя? Петр Ґецко: Ришенє Медзинародного суду ОЗН о оддзельованю Косова од Сербиї источасно означує подполне превипитованє ришеньох Другей шветовей войни и шлєбодне врацанє гранїцох и статуса Републики Подкарпатска Рус хтори бул претаргнути з боку СССР-а 1944-45. року. Суд ОЗН фактично поховал ОЕБС, думаю єксперти на http://news.km.ru/sud_oon_fakticheski_poxoronil_ob . Зоз тим ришеньом Медзинародни суд отворел дзвери и за превипитованє других одлукох после Другей шветовей войни коло гранїцох бувшого СССР-а. Случела ше принципиєлна пременка. Суд ОЗН потвердзел право русинскей нациї и право їх представительох на преглашенє нєзависносци. Тото ришенє Суда ОЗН указало на нєзаконносц вишлїдзованя русинских активистох з боку українскей специялней служби (СБУ) пре преглашенє самоуправи 25 октобра 2008. року. Судзенє по тим дїлу претворело ше до процесу процив русинскей нациї. Познєйше тужба преформулована и обрацена лєм процив о. Димитрия Сидора же би ше скрили потупйованя України пред медзинародну заєднїцу. Мирослав Силадї: Яки одгук або реакциї у Києве виволала одлука МСП у Гагу? Петр Ґецко: Українски политиколоґове поволали Києв же би иґноровали ришенє Медзинародного суду ОЗН по питаню Косова и вообще то нє споминац бо то преседан и може буц початок виглєдованя їх потупеньох спрам русинскей нациї. Мирослав Силадї: Яки одгук або реакциї у народу Подкарпатя виволала одлука МСП у Гагу? Петр Ґецко: На подкарпатю ришенє суда ОЗН врацело виру русином и представительом русинскей нациї же ше одлука на референдуму о врацаню досовєтского статусу Републики Подкарпатска Рус од 01. децембра 1991. року и преглашенє Републики Подкарпатска Рус од 25. октобра 2008. року вецей нєможе скривац, же ше муши витвориц досовєтски статус РПР. Мирослав Силадї: Хтори шлїдуюци крочаї Влади Републики Подкарпатска Рус? Петр Ґецко: Маме єден и главни циль и задаток – Медзинародне припознанє державносци досовєтскей Републики Подкарпатска Рус. На концу, дошло и до пременкох, першествено вязане за пременки руководства у жемох сушедох териториї русинох на юг од Карпатох, на приклад пременки у Мадярскей. Русинска идеолоґия нє супротставена цильом анї мадярох анї румунох. Вона процивчежа українскому национализму хтори галичанє сцу укоренїц у нашим реґиону. Мирослав Силадї: Дзекуєм на одвитох *************************** Почитивани панє Джуґан модлїм Вас же би сце читачом сайта Руснак Инфо дали одвити на даскельо питаня. Мирослав Силадї: Медзинародни Суд Правди у Гагу дал свойо думанє же Декларация о независносци Косова нє потупює Медзинародне право. Модлїм Вас за оцену тей одлуки и яки вплїв тота одлука може мац на терашнї статус Русинох Подкарпатя? Василий Джуґан: Ми стали и стоїме на становиску же територия русинох на юг од Карпатох, де-юре досовєтска держава Република подкарпатска Рус, сцела постац состойна часц новей держави України. Києв, у своїм намаганю постац член ЕУ, закониту драгу русинох – виражену на референдуму 1991. року загамовал своїм тайним планом мирох за ришенє проблему русини-українци од 1996. року и дрилєл русинох на бок Европи, на нашо историйне место, цо вец українска служба безпечносци (СБУ) окарактеровала як сепаратизем. Мирослав Силадї: Котри шлїдуюци крочаї Шветового Конґреса Подкарпатских Русинох по питаню одлуки Суда у Гаґу? Василий Джуґан: Робиц на мирним медзинародним припознаню досовєтскей державносци на основи референдуму од 1991. року и преглашеня статусу РПР од 2008. року. Специялни служби дзвигли на ноги шицких своїх аґентох у русинским руху же би на шицки способи вименєли ришеня 2 Европского Конґресу Подкарпатских Русинох. О тим дал вияву и Євґений Жупан, хторму було поручене же би отримал 3. Европски Конґрес, гоч уж отримани 5. а рихта ше шести. Мирослав Силадї: Яки контакти Шветови Конґрес Подкарпатских Русинох ма зоз Шветовим Конґресом Русинох/Руснацох/Лемкох и його новим предсидательом Дюром Папуґом? Василий Джуґан: Контакти успоставени, медзитим, полну роботу блокирує Микола Бобинец (зоз Подкарпатя) и на тот способ завадза же би ше успоставело полне сотруднїцтво. Вон мало роби, нєма авторитет при русинох Подкарпатскей Руси а представя нас (без нас) у Шветовей Ради РРЛ лєм у обласци култури, та ше питаме же чом вец дава политични вияви. За 20 роки Шветовей Ради Русинох главне политичне питанє подкарпатских русинох ше нє ришело, бо по статуту ШРР, то лєм културна орґанизация а нє политична, цо Шветову Раду претворело до “дружтва за отримованє русинских фестивалох”, а реално го претворело до гамовачки русинского руху. Указало ше же члени тей орґанизациї, окрем фестивалох, вжали себе право приношиц и политични одлуки нє на адресу Києва, хтори верши етноцид русинох, алє процив жертвох репреси, подкарпатских русинох хтори ше на закони способи намагаю витвориц свойо права и шлєбоди. Баш то нас и примушело формовац Шветови Конґрес Подкарпатских Русинох, хтори ше занїма з политичним питаньом подкарпатских русинох як державотворней нациї од 1918-1919. року. Ми цесно сотрудзуєме з Европским Конґресом Подкарпатских Русинох. Свойочасово Шветова Рада РРЛ обвинєла нас, подкарпатских русинох, за сепаратизем пре нашо намаганя и потримовку резултатом референдуму од 1991. року и нашо жаданє буц Автономия у составе України. Но ми їх за то нє осудзуєме – то їх право, як цо и нашо, подкарпатских русинох, право поступац так як ми чувствуєме же нужне. Нашо Европски Конґреси Подкарпатских Русинох обєдинєли шицких подкарпатских русинох у жеми и гевтих хтори пре материялни стан були примушени пойсц до других жемох. Нашо Конґреси можу успишно ришовац и ришую русински проблеми у Подкарпатскей Руси на медзинародним уровню. Ми порихтани и жадаме сотруднїцтво на ровноправних основох алє инициятива за сотруднїцтво муши почац з боку Шветового Конґреса Русинох/Руснацох/Лемкох. Два питаня поставим и я вам, европским русином – Цо ше нєдобре случи русином Европи кед ми, подкарпатски русини, врациме законски досовєтски статус своєй Републики? Нєжаданє Шветовей Ради РРЛ и Дюри Папуґи же би вєдно робели и координовали усиловносци нє идзе на хасен русином алє їх нєприятельох. И друге питанє – Хто формуловал позицию иґнорованя интересох подкарпатских русинох Подкарпатскей Руси? Пре цо, дахто з вас, обвинює нас пре наш стратеґийни циль – формалне припознанє, з боку України, факта постояня русинскей нациї? Русини як народ з правом на самоопредзелєнє припознати од цалого швета ище 1919-1920. року. Обласна Рада Закарпатя припознала русинох, алє то нїч нє пременєло судьбу русинох. Нам нужни нови подняца за витворйованє нашого цилю. Мирослав Силадї: Дзекуєм на одвитох 12.08.2010. http://rusnak.info/intervju-gecko-i-dzugan-12082010.htm