ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Форвард: скептики отримають відповідь?

    28 марта 2024 четверг
    Аватар пользователя rokosovo
    Роберт Бровді - Хліб ІнвестбудПісля численних звинувачень, які прозвучали в мас-медіа з приводу непрозорих дій влади у сфері аграрної політики в цілому, і зернового ринку, зокрема, аграрний блок уряду ініціював довгоочікувані перші реальні кроки.Тобто раніше вони теж робилися. Йдеться і про створення державної зернової корпорації, і про підготовку внесення змін до законодавства України в частині підтримки вітчизняного сільгоспвиробника, і про вимушене обмеження експорту. Але усі ці дії більшості виробникам усе ніяк не могли принести швидкі та відчутні результати. На фоні ж безперервної хвилі негативу від зернотрейдерів, які передбачали повний занепад села, відсутність експорту та інші біди для України (якщо їх – зернотрейдерів, не залишать у спокої й не дозволять далі “обносити” село, як би їм хотілося), багато хто дійсно почав серйозно замислюватися про майбутнє. І ось перша з анонсованих програм запущена. Саме та, у можливість реалізації якої трейдери закликали не вірити. Програма форвардних закупівель. Відзначити потрібно і те, що започаткована вона саме “скандальним” підприємством “Хліб Інвестбуд”, яке, по суті, є комерційним крилом державної корпорації (ДПЗКУ). Для необізнаного, але зацікавленого даним питанням читача, відразу ж зробимо ремарку. Що таке взагалі система Форварда? Якщо коротко, то форвардні закупівлі – це всеосяжне вирішення проблем фінансового забезпечення сільгоспвиробників і гарантія реалізації врожаю. Тобто у період весняно-польових робіт селяни традиційно стикаються з величезною кількістю проблем абсолютно конкретного, фінансового характеру. Це і перетворює посівну, а потім і збиральну кампанії на “битву за врожай”. Брак грошей на техніку, запчастини, дизельне пальне, насіння та інше змушувало виробників іти або на уклін до чиновників і вимолювати (часто за відкат) форвардне фінансування з мінімальною інтервенційною фіксованою ціною, яка потім не змінювалася і після збору врожаю, або йти у банк і отримувати кредит під відсоток. І ось, оголошено про перехід на нові “рейки”. Передбачаючи численні запитання “експертів”, які годуються з «щедрих рук» транснаціональних корпорацій зернотрейдерів, відразу ж пояснимо, чому саме через “Хліб Інвестбуд” буде реалізовуватися вся система форвардних закупівель. Зрозуміло, така “дрібниця”, як норми законодавства в частині державних закупівель, недовірливих товаришів не задовольнить. Тому наводимо інші аргументи. Є специфіка формування державного інтервенційного фонду. “ХІБ”, фактично, є структурним підрозділом Державної продовольчо-зернової корпорації. І ця компанія, діючи як державний оператор, вже проводила подібні закупівлі і відповідає всім вимогам. Але головне, навіть не це. Угода з Аграрним фондом не передбачає жодних накруток, комісійних платежів і надбавок на операційні витрати. Тобто на чітко прописану суму, за фіксованою ціною, “ХІБ” повинен поставити абсолютно конкретний обсяг зерна. Про заробіток компанії не йдеться взагалі. У принципі, чудове поле для критики і питань з боку трейдерів. Перше вже так і напрошується: у патетичній позі хтось повинен запитати: “Невже ви вірите, громадяни, що тут немає ніяких схем відкату?” І на це питання, на жаль, відповідь можна дати тільки по закінченню хоча б одного сезону функціонування системи форварда. Однак, враховуючи досить потужне лобі зернотрейдерів, напевно, їм буде неважко, використовуючи, у першу чергу, КРУ, з’ясувати: куди і як йшли державні гроші. Тоді й повернемося до цього поки що не поставленого питання. Що стосується технології фінансування форвардних угод, то вона нескладна і, нарешті, вигідна виробнику. Усе фінансування буде здійснюватися трьома траншами. Перші 50% суми контракту виробник одержить відразу після підписання, таким чином, отримуючи такі необхідні навесні гроші. І матиме їх не у борг. Наступні 20% надійдуть вже перед жнивами. І це теж гарна підмога, оскільки, це другий період, коли зазвичай настає фінансове голодування на селі. І, нарешті, повний розрахунок відбувається після збору врожаю і його постачання. До того ж, ціна, а це дуже важливо, перераховується на момент поставки. Механізм зрозумілий, прозорий і, в принципі, дієвий. А те, що “ХІБ” діє як державна структура і підрозділ корпорації, дає можливість внести додаткові стимули та бонуси у цю систему. Сільгоспвиробники, які уклали форвардні угоди, будуть забезпечуватися мінеральними добривами та пально-мастильними матеріалами за цінами нижче ринкових. Дисконт може становити від 6 до 15 відсотків. А це – чистий заробіток для селянина. Надалі мова буде йти також і про запчастини, і про техніку. І все ж, незважаючи на, здавалося б, усі переваги вибудованої системи, знайдеться чимало її противників. Ні, не серед селян. Виробникові, якому гроші не потрібні, наявність системи чи її відсутність особливої погоди не зроблять. Але більшості вона буде дуже доречна. Основна хвиля обурення буде від трейдерів. Де у цій схемі їхні посередницькі послуги? Для них просто немає місця. Тому інформаційних битв буде ще чимало. І основний скептицизм буде пов’язаний із системою контролю. Розуміючи це, аграрний блок Уряду, ініціюючи систему форварду, передбачив і багаторівневу систему контролю. Весь процес подання заявок, проходження документів, укладання договорів буде забезпечуватися і контролюватися МінАПП, структурами Аграрного фонду і, безпосередньо, підрозділом корпорації “Хліб Інвестбуд”. Щотижня “ХІБ” буде звітувати перед Аграрним фондом і МінАПП про хід виконання форвардних угод, рух коштів і матеріальних цінностей. Враховуючи, що всі угоди будуть в обов’язковому порядку страхуватися, страхові компанії також матимуть доступ до інформації, щоб уникнути суб’єктивних ризиків. Нарешті будуть відкриті “гарячі лінії”, кожен сигнал про зловживання, бюрократичні зволікання або корупційні пропозиції, буде перевірятися. Реакція має бути миттєвою. На сьогоднішній день можна вже досить впевнено говорити, що система форвардних закупівель буде функціонувати. Чи буде вона працювати бездоганно – питання відкрите. Як відомо, усе нове у нашій країні приживається складно. Але з упевненістю можна стверджувати одне: без таких кроків, без якісної реформи зернової сфери, елементом якої є і система форвардних закупівель, українське село так і буде животіти у своєму напівколоніальному, напівкріпацькому стані.