ХОХМАЧІ ВІД “СВОБОДИ”, АБО НАВІЩО У ПОЛІТИЦІ МРІЙНИКИ?

Промайнули майже новорічні свята і знову, змінивши оселедець на “тризуб”, стрімглав рванули українські патріоти до залишених на свята рубежів. Хто – до Верховної ради, хто – в народ, а хто – суд, аби той дозволив трішечки по-піаритися на вихідних, бо, виявляється, таки був привід. Чим погана робоча зустріч міністрів закордонних справ України і Росії в Чернівцях? На тому й порішили, попри винесену заздалегідь судову заборону на масові заходи поблизу Чернівецького національного університету, у затишних залах якого й позасідали в неділю Леонід Кожара із Сергієм Лавровим та чисельними фахівцями з обох сторін: треба ж колись попрацювати спільно? Проте, галасливий супровід “свободівців”, невтішне “Слава Україні” (ще слава Богу, що не “бий жидів та москалів”) таки дещо напружило й без того навантажений невирішеними питаннями хід переговорів. Неможна сказати, що внаслідок реву “свободівських” псевдо-патріотів у когось з дипломатів закололо серце, здригнулася рука, або запаморочилися думки, однак, боляче вдарити по іміджу своєї країни перед закордонними гостями (а, Москва, нагадую, вже давно “закордон”) своєю дикунською поведінкою послідовникам Олега Тягнибока, гадаю, в черговий раз вдалося. Однак, цього “свободівцям” виявилося замало: треба було відволікти ще й журналістів на невдало спровоковану бійку з правоохоронцями, в якій, подейкують, постраждав цілий народний депутат України Руслан Зелик. Слід нагадати, що Руслан Зелик ще у минулому році ославився в кримінальній справі, що була порушена ухвалою Городенківського районного суду по ст. 125 Кримінального кодексу України як приватне обвинувачення за фактом заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження 66-річному пенсіонерові органів внутрішніх справ. Тобто боротися з міліцією в пана Руслана стає вже звичкою, вельми згубною для наслідування. Як стверджують у русі “Чесно”, пан Зелик “наніс йому один удар по голові стеблом трави осоки”, а приводом до цього став ставок, що нібито незаконно хтось орендував, проте, з огляду на глибоку повагу “свободівців” до влади, на оприлюднення рішення суду щодо ставка на захист позиції нещодавно обраного “слуги народу” й годі чекати. Та і взагалі, інформацію від руху “Чесно” слід, м’яко кажучи, додатково перевіряти, бо хто зна на чиєму вони боці? До кого в опозиції: до влади, до правоохоронців, чи до здорового глузду, який каже, що підіймати руку на стариків і дітей – ганьба! Чому? А тому що, плювати ці “свободні” патріоти хотіли на закон і на правосуддя, аби тільки їх пустили до влади, аби дістатися омріяного бюджетного “корита”! Тут і “геббельсівська” риторика, і розпалення фанатичної віри в те, що навколо тебе всі вороги, оскільки, не люблять Україну так, як ти, не плачуть при перших нотах її гімну і не стискають кулаки, коли хтось називає Бандеру і Шухевича посібниками фашистів. Медики, мабуть, назвали б це душевною хворобою, проте, сміх-сміхом, а ми маємо таких народних депутатів, яких обираємо. Точніше, ми їх обираємо, а вони мріють і мають нас… у тому числі й під патріотичними гаслами. Чомусь здається, що із такими політиками нам до Європи не ближче, ніж до Луни.