ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Хто, для чого і за чиї гроші нав'язує Закарпаттю проблему сепаратизму?

    19 августа 2018 воскресенье
    Аватар пользователя Націоналіст.

    На сьогодні Закарпаття, як і Крим, є одним з найскладніших регіонів України – оскільки повсякчас перебуває у зоні впливу войовничих антиукраїнських сил – як не місцевих угорських партій, очільники котрих сплять і бачать Закарпаття у складі сусідньої Угорщини, то так званих русинів, котрі всупереч історичним реаліям вважають себе окремим народом, спорідненим ментально й духовно не з українцями, а з росіянами. Хто, для чого і за чиї гроші нав'язує Закарпаттю проблему сепаратизму – розпитуємо голову Закарпатської "Свободи" Олега Куцина, який добре знає надскладні місцеві проблеми…

    - Олеже, нині одна з найболючіших проблем, з якими зіштовхується Закарпаття, – це проблема сепаратизму. Коли і з чого вона розпочалася?

    - Проблема русинства відома з кінця ХІХ – початку ХХ століть як течія, що чинила спротив мадяризації краю. На той час галицькі, буковинські й закарпатські карпатороси вважали себе одним народом – русинами Австрійської держави, які намагалися зберегти свою національну ідентичність в умовах угорського наступу на культурно-національні права закарпатців. Себто на початках так зване русинство було рухом, що об'єднувало українців з обох боків Карпат. Але його ідеологи, які орієнтувалися на царську Росію і російську мову, прийняли "язик образованного сословия" – таке собі язичіє, суміш російської і церковнослов'янської мов, вкупі з місцевими діалектами й мадяризмами.

    Згодом тему русинства взяли на озброєння шовіністичні угорські сили, які заповзялися розвивати його як власне антиукраїнський, який стверджує, нібито русини – окрема нація.

    У період, коли Закарпаття відійшло до Чехословаччини, русинство підтримувала офіційна чеська влада, а після 1939 року, коли впала Карпатська Україна, – угорсько-фашистські окупанти. Русинський рух вже не був політичною загрозою для угорців – він вів до асиміляції русинів (слова "Україна" й "український" до 1939 року в Закарпатті були офіційно заборонені). Оця самоназва – русини – й дала поштовх русинській течії.

    - А хто є головним дійовими особами "новітнього" русинства?

    - Русинський рух завше підтримували і підтримують з-за меж Закарпаття – з Угорщини. Офіційно "Общество подкарпатских русинов" було засноване 20 лютого 1990 року, тоді, коли з'явилися перші національні рухи в Україні, що розпочали боротьбу за незалежну українську державу. Спочатку "общество" маскували як "Обласне культурно-освітнє товариство", яке нібито мало на меті виключно культурно-освітні завдання, але після реєстрації його діяльність стала наскрізь політичною. Вже у вересні цього ж року русини виступили за повернення Закарпаттю статусу автономної республіки, який воно мало у жовтні 1938 року, коли за Мюнхенською змовою Закарпатський регіон став автономним краєм у складі Чехії і Словаччини. До речі, період існування незалежної Карпатської держави (1938-1939 роки) русини "стерли" зі своєї свідомості, а галичано- й українофобія стали наріжним каменем політичного русинства. В 1993 році був створений уряд русинів – "Временное правительство подкарпатской Русі", – який вимагав визнати русинів Закарпаття окремим народом і відмовитись від української літературної мови. Власне тоді почали створювати русинські школи із неіснуючою насправді "русинською" мовою викладання.

    В Угорщині у 90-х роках минулого століття почали порушувати питання приналежності Закарпаття до їхньої держави й проголошення закарпатців окремою, належною до угорців, нацією. Цю тему вчасно підхопило тодішнє каґебістське керівництво, яке дістало завдання розвивати русинсько-сепаратистський рух.

    У вересні 1990 року відбулася секретна нарада радянських і німецьких експертів, на якій обговорювали геополітичні проблеми Середньої Європи. Чеська газета "Політика" 15 листопада 1990 року оприлюднила зміст ухваленого на ній таємного договору, у якому йшлося, що "СРСР не буде забороняти…приєднання Закарпатської України до Угорської Республіки у разі дестабілізуючої діяльності українських націоналістів". Вже тоді передбачали розпад Радянського союзу і вирішили використати русинство як дестабілізуючий фактор.

    - Коли мова про сепаратизм – угорські партії і так звані "русини" діють заодно чи окремо?

    - Звісно, угорські партії постійно діють разом з русинами і завжди підтримують їхні ініціативи. Угорські сили Закарпаття роблять все можливе, щоб заявити про себе. У своїх засобах інформації – на радіо, телебаченні, в пресі, в книжках – вони називають Ужгород винятково Унгвар – аби повернути місту стару адміністративну назву часів угорсько-фашиської окупації. Ця назва має щодня нагадувати українцям про належність до "Великої Угорської держави". Проугорський рух набрав особливо агресивних форм навесні позаминулого року, коли Угорщина встановлювала пам'ятник до 1100-річчю Угорської державності на Верецькому перевалі на Закарпатті. Цей пам'ятник за задумом мав нагадувати, що начебто саме звідси починається Велика Угорщина і що Закарпаття історично належить до неї. Тож регіональна проблема русинства втягується в такі масштабні проекти, як перегляд кордонів і перерозподіл Європи.

    - Яка історія пам'ятника на Верецькому перевалі?

    - Цей пам'ятник планували відкрити урочисто – за присутності двох президентів – України та Угорщини. Але карпатські села й місцева "Свобода" організували акції протесту і не дозволили приїхати туди президентам (при тому, що президент Угорщини тоді вже був на території Україні, а Ющенко – на Закарпатті). Тоді Міністерство закордонних справ Угорщини видало ноту, у якій відмовилося на президентському рівні брати участь у відкритті пам'ятника, зважаючи на "відсутність правопорядку". Нам вдалося перешкодити помпезному відкриттю, але через кілька місяців угорське консульство тихенько привезло туди невеличку кількість свого людей і без жодних повідомлень та оголошень пам'ятник таки відкрили. Цей монумент офіційно не внесено до реєстру пам'ятників України, тому ми вважаємо його лише грудою каміння. Проте угорці туди організовують екскурсії, навіть привозять своїх школярів.

    Але найгірше те, що пам'ятник встановлено на кістках закарпатських січовиків – 600 українців, яких розстріляли там угорські і польські шовіністи. До сьогодні ще не знайдено всі могили загиблих, а над убитими вже височіє символ Угорської імперії.

    …Місцеві свободівці здійснюють розкопки на місцях розстрілів. Вже знайдено перші рештки наших героїв і відбулось їх перепоховання.

    - Чи й далі на Закарпатті височіють чужоземні символи, зокрема птах Турул – символ мадярської династії Арпадовичів, встановлений на одному з бастіонів Мукачівського замку?

    - І в Мукачівському замку, і в багатьох закарпатських селах… А в одному з сіл Хустського району символ Угорської імперії – Турул – стоїть в центрі села, а поруч – український перевернений прапор (жовто-синій). І на заяви місцевої "Свободи" влада практично не звертає уваги. Така ж ситуація з угорськими прапорами, які майорять в тамтешніх селах, назви яких теж написані чужою мовою. Часто можна побачити порушення законодавства України, коли угорський прапор більший, охайніший, чи розміщений вище над українським. Зрештою, і сам прапор русинів червоно-біло-синій…

    - Які ще держави, окрім Угорщини, причетні до русинського руху й до сепаратизму на Закарпатті?

    - Звісно, вирішуючи закарпатські проблеми, ми недооцінюємо роль Москви, яка зацікавлена в цьому регіоні. Адже із Закарпаття в Європу прокладені три залізничні і чотири шосейні дороги, електролінії, газо- й нафтопроводи. У Мукачеві з 1994-1995 років було створено понад 200 московсько-іноземних підприємств, які працюють аж ніяк не на збагачення місцевого населення. Закарпатців тут використовують як дешеву робочу силу.

    - Хто стоїть за русинством? Є його ідеологами? Чи варта уваги, на Вашу думку, персона так званого "русина", сепаратиста "батюшки" Сидора?

    - За русинством стоять інтелектуалісти, наукові комуністи, колишня партійно-комсомольська номенклатура, які штучно роздувають проблему специфіки Закарпаття і наголошують на поліетнічності краю, в якому нібито проживає понад 70 національностей. Хоча на Закарпатті, згідно з останнім переписом, 78% становлять українці, близько 15% - угорці, 4% - росіяни, 2,5% - румуни, 0,6% - словаки, 0,3% - німці, 0,2% - євреї. А всіх решти – лише одиниці й десятки (наприклад, в Ужгороді проживає 15 азербайджанців). В політичному русинстві головну роль зараз відіграє російська церква. Її лідер – настоятель Ужгородського православного катедрального собору отець Дмитрій Сидор – претендує на роль основного ідеолога русинства, розпалюючи не лише релігійний, а й національний розбрат, забуваючи про своє покликання. ВО "Свобода" надіслала свого часу подання в СБУ про антиукраїнську діяльність цього "Сойму подкарпатских русинов", зокрема, о.Сидора, і проти нього було порушено кримінальну справу. Зараз її, як і всі подібні у нашій країні, затягують, і, швидше за все ,"вона ляже під сукно". І це тоді, коли він відкрито заявляв про намір русинів самостійно проголосити "свою государственность", "создать свой орган правительства" і видати русинам інші паспорти, говорив, що русини сприймають українців, як окупантів і не бояться Конституції, бо для них вона "не основной закон", що Україна керує Закарпатською областю незаконно і "осуществляєт геноцид русинского народа"!

    - Чи відомо Вам, хто фінансує цей рух?

    - Нещодавно став відомий текст листа до отця Сидора від голови фонду "Русский мир" Ніконова (написаний 2008 р.), який було опубліковано в ужгородському інтернет-виданні "Закарпаття-онлайн". В ньому Ніконов повідомляв про виділення "970 тисяч рублей" на підтримку і розвиток русинських і російських шкіл Закарпаття. Ніконов – син високопоставленого офіцера НКВД і внук Сталінського наркома закордонних справ Молотова. Сам Путін призначив його головою цього фонду, який є структурним підрозділом служби зовнішньої розвідки Російської Федерації. Ніконов особисто відвідував Закарпаття й саме до нього звертався о.Сидір із проханням залучити російських миротворців для запобігання збройному конфлікту, який тут назрівав. Головний його метод – масштабна русифікація всієї області, а на це Російська держава грошей не шкодує. І це лише один факт, який став відомим, а скільки таких є для нас таємницею?!

    - Як русини ідентифікують себе? Хто вони?

    - Вони себе називають окремою нацією, яка не має нічого спільного з українцями. За словами їхніх ідеологів вони є ближчими ментально і духовно до росіян. Це така собі очевидна антиукраїнська провокація з боку Угорщини, Праги, Росії і навіть Америки. А самих закарпатців (90 % населення) ці проблеми абсолютно не цікавлять, більшість навіть не знає про них. Здебільшого місцеві жителі працюють за кордоном, а додому приїжджають на Різдво й на Паску. Хоча останнім часом русинським рухом "переймається" місцева влада, створюючи для русинів школи і навіть дійшовши до такого абсурду, що, спілкуючись на прийомі з людиною, можновладці запитують її: "ти русин, чи українець?". Звісно, якщо ти українець, тебе ніхто не хоче слухати… Зараз, наприклад, йде активна підготовка до перепису населення в 2012 році й ідеологи русизму роблять все можливе, щоб якомога більше людей записали себе русинами, тільки тоді можна буде ставити питання про етнічно-національну автономію.
    Леся Салій
    Газета ВО "Свобода" http://www.zakarpattya.svoboda.org.ua/dopysy/zmi/015070/

    Рейтинг: 
    Загрузка...