Хто приспав совість ТРК Україна?

Чи можна назвати українськими ті методи боротьби за глядача, котрі застосовують зараз вітчизняні телеканали? Давайте розбиратися разом. «Глядач як свідок»: «Було – ваше, стало – наше»! Коли на телеканалі ТРК Україна анонсувалась нова програма – ток-шоу «Глядач як свідок», – автори проекту обіцяли глядачам проводити розслідування резонансних злочинів. Безпосередньо у студії програми свідки подій повинні були проводити пошуки винних. Програма опозиціонувалася авторами проекту, перш за все, як програма про справедливість, а не про правосуддя, а справедливість рано чи пізно повинна перемогти. Погодьтесь, ідея програми досить цікава. Тому не дивно, що пропозиція взяти участь в одній із її передач, котра пролунала з вуст Анни Терещенко – працівниці продакшн-студії, яка співпрацює з ТРК, голові правозахисної організації «Громадський нагляд», шеф-редактору видання «Наша Версія» видалася Дмитру Федоренку досить привабливою. Особливо з огляду на те, що темою передачі стала резонансна справа стосовно вбивства громадянина Вірменії мільйонера Єреми Пайлаковича Геворгяна, підозрюваними у якому стали українські бізнесмени Олег Марасін, Дмитро Луч та Жолт Шаркезі. Дмитро не тільки погодився стати учасником програми, але й надав згоду на демонстрацію невеличкого уривку відео, присвяченого цій темі, яке було взято з його особистого аккаунта в Ютубі. У тому числі він має право як автор на інтелектуальну власність на відеоматеріал. Уявіть, яким було його подивування, коли днями те саме відео (тривалістю 30 хвилин) заблокували на Ютубі у зв’язку… зі скаргою ТРК Україна, де канал посилається на (ні більше, ні меньше) порушення своїх авторських прав! Отакої! Як кажуть, «Було ваше – стало наше!» Притому авторів проекту не хвилює, що до процесу створення цього відеоматеріалу журналісти програми не доклали жодних зусиль. Більше того, їх взагалі обходить, що заблоковані через їхню скаргу відео стосуються прокурорів та суддів Дарницького районного суду, а також одного із суддів Апеляційного суду міста Києва і є свідченням зловживання владою, корупції та непрозорістю дій судової системи! А втім, ми можемо й помилятися. Бо, з огляду на те, як була вибудувана передача, присвячена розкриттю резонансної справи, пов’язаної з вбивством Єреми Геворгяна та ролі, яка відводилася в ній Дмитру Федоренку, подальші дії керівників ТРК Україна з блокуванням відео в Ютубі могли бути спрогнозовані: занадто заангажованими під час передачі були «свідки», а розрекламована справедливість, за яку нібито намагалися боротися автори проекту, так і не наважилась зайти на знімальний майданчик ток-шоу «Глядач як свідок». Загарбники цинічні – ви! Та є в усій цій історії із привласненими відеоматеріалами й інший аспект, до якого хочеться привернути увагу читачів, і стосується він найперше нашої української самосвідомості. Невже не розуміють сенсу свого існування на вітчизняному телепросторі працівники каналу ТРК Україна? А якщо розуміють, то чому чинять так, що від того стає не просто соромно, а й огидно? І не стільки за канал, скільки за Україну! Інна КУПРІЄНКО http://n-v.com.ua/