Коли Матіца Словенська стане матір’ю всіх словаків України

(або темні справи Й. Гайніша) Йосип Гайніш – етнічний словак, що проживає на Закарпатті. Він сам себе називає батьком ренесансу словацької нацменшини в Закарпатській області та Україні, позиціонується як один з основних словацьких авторитетів в регіоні та керівник найбільш потужної громадської організації словацької нацменшини «Матіца Словенська на Закарпатті». Як в місцевих так і в словацьких засобах масової інформації та мережі «Інтернет» можна знайти ще багато інших похвальних епітетів на адресу Й. Гайніша. Та чи насправді все так безхмарно в словацькому русі Закарпаття, як це нам намагається подавати п. Гайніш в замовних інтерв’ю??? Перед всіма словацькими чиновниками, які прибувають з візитами в Закарпатську область Й. Гайніш намагається подати себе як особу, що реанімувала словацьку нацменшину регіону та досягла в даному питанні неабияких висот. При цьому, всі інші словацькі товариства обласного рівня (Товариство словаків Закарпаття ім. Л. Штура, Закарпатське обласне культурно-просвітнє товариств словацьких жінок «Довіра» та Обласне товариство словацької інтелігенції Закарпаття), не кажучи вже про районні – до зустрічі з словацькими делегаціями не допускаються. Мова не йде про якісь там фізичні перешкоджання, просто пан Гайніш настільки «натягнув на себе одіяло», що всі словацькі чиновники сліпо йому вірять і особливої потреби спілкуватись ще з кимось окрім нього - не виказують. Всі інші товариства Й. Гайніш намагається огородити від інформації про приїзди словацьких делегацій, про розміри сум коштів, які виділяються Словаччиною на підтримку та розвиток нацменшини в Україні, тощо. Неодноразові скарги до високопосадовців Словаччини на Й. Гайніша від представників словацької спільноти, членів інших товариств області, ситуацію на краще не поміняли. Не став винятком і останній приїзд наприкінці жовтня 2010 року в Закарпатську область Надзвичайного і повноважного посла Словацької Республіки в Україні Павола Гамжіка в Закарпатську область. Вже декілька років під ряд пан Гайніш окрім вмілого привласнення коштів, що виділяються із-за кордону для нацменшини, на непоганий дохід перетворив видачу від імені очолюваної ним організації «Матіца Словенська на Закарпатті» рекомендацій для виїзду молоді від словацької меншини на навчання в Словаччину, отримання статусу закордонного словака тощо. Подейкуюють, що за такі довідки та рекомендації він отримував до 500 у.о. і більше. Про те, що Й. Гайніш та створений ним сімейний клан дуже непогано заробляє на словацькій меншині Закарпатської області – не секрет. Тому з метою утримання «корита» «головний словак» намагається не допускати до цих процесів всі інші товариства та рядових представників словацької спільноти, відвівши їм функцію танцівників та співаків на плесах, які він організовує для «високих» гостей-інвесторів з Словаччини. В м. Ужгороді під діяльність ніби-то редакції словацької газети «Підкарпатський Словак» (адреса редакції: м. Ужгород, вул. Шумна, 26/3) придбана та використовується за відповідні кошти квартира, яка як недивно зареєстрована на дружину пана Гайніша – Марію. Газета «Подкарпатський Словак», на яку Словаччиною виділяються щорічно кошти, в цьому році практично не виходила, а попередні її тиражі були символічними, нерегулярними і ніколи не доходили до пересічних словаків Закарпатської області. Більше того, за свої плідні труди очолювана п. Гайнішем організація «Матіца словенська на Закарпатті» від Словаччини в подарунок отримала два новеньких авто марки «Шкода-Феліція» та «Фольсваген-Поло», які п. Гайніш успішно привласнив. При цьому, іншим трьом громадським обласним організаціям словацької нацменшини і не снилась подібна увага та підтримка. Черговим мегапроектом для Й. Гайніша є відкриття в м. Ужгороді Словацького культурного центру, який відповідно отримає окрему статтю фінансування з словацького бюджету, декілька новеньких кабінетів в приміщенні колишньої школи №4 на пл. Жупанацькій, 10 м. Ужгорода. Але насторожує інше: всі інші словацькі організації окрім очолюваної п. Гайнішем «Матіци Словенської» до діяльності Словацького культурного центру, за наполяганням того ж Й. Гайніша, запрошені не будуть. Очолить Словацький Культурний центр в м. Ужгороді сам п. Гайніш Йосип Йосипович особисто. Складається враження, що все в словацькій меншині робиться під Гайніша?… Окрім цього, щорічно Словаччиною для нацменшини через організацію «Матіца Словенська» виділяються суми еквіваленті 300-400 тис. гривень. Мовчазно та пасивно за цим «подвигами» п. Гайніша спостерігає та благословляє їх Словацьке консульство в м. Ужгороді, яке мало б створювати рівні умови для всіх словацьких товариств та нацменшини загалом. Багато етнічних словаків з прикордонних із Словаччиною сіл Ужгородського району не схвалюють зініційоване Й. Гайнішем перенесення з с. Сторожниця Ужгородського району, де компактно проживає словацька національна меншина, в м. Ужгород школи з словацькою мовою викладання. По скільки в м. Ужгороді словацьких сімей одиниці, тож для кого п. Гайніш провернув такий проект як словацька школа в м. Ужгороді? Залишається не зрозумілим. Відповісти на зазначене запитання стає досить просто, якщо звернути увагу на той факт, що словацька школа в м. Ужгороді діє під патронатом очолюваної Й. Гайнішем організації «Матіца словенська на Закарпатті», і всі кошти на розвиток зазначеного навчального закладу з Словаччини проходять через цю ж – таки підконтрольну п. Гайнішу організацію. Попри це словацька школа як загальноосвітня школа з поглибленим вивченням словацької мови знаходиться в системі українських державних навчальних закладів і фінансується як всі інші навчальні заклади з держбюджету України (в даному випадку – бюджету м. Ужгорода). Однак, особливої різниці як у зовнішньому так і у внутрішньому вигляді зазначеної школи у порівнянні з іншими школами м. Ужгорода не має. А отже: куди йдуть кошти, які Словаччиною виділяються п. Гайнішу на підтримку даного навчального закладу?... Черговим фінансовим проектом, який дозволяє зіграти по-великому є проведення ремонту в приміщенні, що на пл. Жупанацькій, 10 м. Ужгорода, в якому планується відкриття Словацького культурного центру та перенесення в його стіни школи з словацькою мовою навчання. Починаючи з 2008 року вказаний об’єкт став «бермудським трикутником», в якому зникають мільйонні суми коштів, виділені Словаччиною та із Закарпатського обласного бюджету. Термін здачі вказаного об’єкту переносився три рази: кінець 2008 року, 1 вересня 2009 року, 1 вересня 2010 року, а зараз він ще перенесений на 2011 рік. І якщо кошти, які виділяє українська сторона, контролюються українськими відповідними контролюючими органами, то словацькими коштами, а це суми еквівалентні декільком мільйонам гривень, розпоряджається той же самий пан Гайніш, на рахунки організації якого («Матіца Словенська на Закарпатті») вони і перераховуються. Загальна сума коштів, виділених на ремонтні роботи в приміщенні на пл. Жупанацькій, 10 м. Ужгорода перевищує 7 млн. гривнів, більша частина з яких виділена Словаччиною через громадську організацію «Матіца словенська на Закарпатті». Але інформація про конкретні суми коштів, що виділяються Словаччиною на ремонт вищевказаного об’єкту та на підтримку словацької нацменшини загалом через рахунки організації «Матіца словенська на Закарпатті», тримаються під «сімома замками». Словацька нацменшина Закарпаття не відає, які суми виділяються і куди вони використовуються. Однією з причин неодноразових перенесень термінів здачі приміщення на пл. Жупанацькій, 10, називається свідоме затягування п. Гайншем проведення розрахунків з підрядниками, а також оплати витратних матеріалів, через використання ним виділених Словаччиною коштів як депозитів з метою отримання прибутків. Іншою схемою отримання прибутків з двома-трьома нулями в гривнях – став продаж п. Й. Гайнішем отриманих євро за найвищим курсом за гривні – і розрахунок з підрядчиками в гривнях за заниженим курсом євро. А різниця – в карман. Окремі словаки-односельці п. Гайніша стверджують, що 2009 року паралельно з ремонтом приміщення в м. Ужгороді під Словацький культурний центр, в селі Глибокому Ужгородського району поряд з уже існуючим будинком Й. Гайніша, виріс новенький двоповерховий будинок з матеріалів ідентичних, що використовувались під час ремонту. За первинною оцінкою вартість подібної будівлі складає понад 30 тисяч євро. «Сірий кардинал» Й. Гайніш до цих пір вмів знаходити спільну мову з усіма словацькими чиновниками та дипломатами, які чомусь вперто не бажали і не бажають бачити окремі, м’яко кажучи, його прорахунки. Чому б це? А може в них в цьому є свої інтереси?... Актив словаків Закарпаття