ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

«Мерські справи»

    17 августа 2018 пятница
    Аватар пользователя UZURAZ

    Незабаром нас очікують чергові вибори – на цей раз місцеві. Україна обиратиме депутатів та керівників населених пунктів. Виборів мера очікують і в Ужгороді, де коло вірогідних кандидатів визначилося ще задовго до призначення дня голосування. Міські вулиці вже давно «прикрашають» біл-борди із зображеннями потенційних претендентів та популістськими гаслами навести в Ужгороді порядок, а на шпальтах місцевої преси регулярно з’являються хвалебні та критичні статті про тих із них, хто дійсно має шанс на перемогу. Отже виборча кампанія ще офіційно не почалася, але список тих із кого ужгородцям доведеться обирати вже майже повністю сформувався. Першим кандидатом, безумовно, є діючий мер Ужгорода Сергій Ратушняк (правда поки що не ясно від якої партії). Немає необхідності переказувати його політичну біографію, скажемо лише одне – до тепер Сергій Миколайович вигравав усі місцеві вибори, у яких брав участь. Він багато років позиціонувався як «вічний опозиціонер» до будь-якої влади, але зараз серйозно потоваришував із новим обласним керівництвом (напевно зрозумівши, що очолювати обласний центр і перебувати в опозиції досить важко). За чотири роки перебування на посаді мера міста Ратушняк може похвалитися кількома вдало реалізованими проектами. Але очевидними є і його прорахунки та недоробки: надмірна засміченість ужгородських вулиць (у порівнянні із тими ж Мукачевом та Береговом), численні скандали навколо земельного питання, неспроможність (чи небажання?) навести лад із «беспределом» деяких підприємців-руйнівників старого Ужгорода. Ратушняк не може не розуміти невдоволення багатьма своїми діями не лише в штабах потенційних опонентів, а й серед пересічних ужгородців. Він все ще залишається фаворитом наступних виборів, але вони, скоріш за все, будуть найважчими в його політичній кар’єрі. Нещодавно офіційно про свою участь у наступних виборах заявив і Віктор Погорєлов. Він не з чуток знає, що таке посада міського голови і міське господарство. Саме, акцентуючи на власному досвіді, Погорєлов будував мерську кампанію у 2002 році, проте зміг виграти (та й то з далеко непереконливим результатом) лише за підтримки тодішнього губернатора Геннадія Москаля, провладних політичних сил та мовчазної згоди Ратушняка. А от на повторних виборах в 2006 р. діючий мер Погорелов спромігся посісти лише четверте місце. Однак надії повернутися у владне крісло на площі Поштовій Віктор Володимирович не втратив. Свого часу міцно закріпившись на посаді керівника обласного управління економіки і працевлаштувавши старшого сина начальником управлінням природних ресурсів, Погорелов доклав чималих зусиль для популяризації власної персони та критики діяльності нинішнього ужгородського мера. Віктор Погорелов один із небагатьох потенційних кандидатів, який може вдало зіграти на наростаючому невдоволенні ужгородців діями Ратушняка, а тому його шанси на перемогу на наступних виборах мера досить високі. Саме високі шанси Погорелова на перемогу стали основною причиною його недавньої відставки з облдержадміністрації. А сама відставка стала лишнім доказом того, що нинішнє керівництво ОДА працюватиме на перемогу Ратушняка. Що ж стосується офіційної позиції обласної влади та владної партії, то донедавна вони декларували невизначеність щодо кандидатури на посаду ужгородського мера. Публічно називалися прізвища заступників губернатора Івана Качура та Віктора Феєра, депутата облради Олега Адамчука, власні амбіції демонстрував Юрій Беляков... Однак більшість експертів ще навесні однозначно стверджували – Партія регіонів підтримає Ратушняка. На таку думку наводило і різке зближення останнього і новим губернатором Закарпаття. Події останніх місяців демонструють, що власний кандидат у регіоналів таки з’явився і звати його Володимир Приходько. Володимир Опанасович – особистість відома (колишній керівник обласного комсомолу та заступник трьох губернаторів, знаний науковець та спеціаліст із залучення інвестицій) однак серед ужгородського електорату призабута. Стислі строки виборчої кампанії не дають йому змоги для достатньої "розкрутки" і роблять шанси на перемогу нульовими. Висновок той самий – обласна влада і Партія регіонів працюють на перемогу Ратушняка, а Приходько – лише технічний кандидат проти його суперників (в першу чергу проти Погорелова). Не зрозуміло лише, як поставляться у Києві до офіційної підтримки владною партією кандидатури аутсайдера та сприяння перемозі вчорашнього опонента. Аргументи на кшталт «Ратушняк – наш союзник», в цьому випадку неефективні, адже усі пам’ятають хронічну непослідовність Ратушняка у співпраці з тими чи іншими політичними силами. Чим ближче до виборів, тим активніше визначаються із власними кандидатами інші рейтингові в Ужгороді та області політичні сили. Так Тігіпкова «Сильна Україна» схоже зробила ставку на вчорашнього гравця команди Ратушняка Анатолія Синишина. В період першої мерської каденції Ратушняка (1994-1998 рр.) Синишин керував фондом комунального майна міста. Саме на цей час припала тотальна приватизація в Ужгороді об’єктів комунальної власності, процедура якої, згодом, викликала у правоохоронців чимало запитань як до Ратушняка, так і до самого Синишина. В будівлю на площі Поштовій пан Анатолій повернувся у 2002 році в якості депутата, а недовгий час (травень-вересень 2002 р.) і секретаря міської ради, за кілька років потому (2005-2006 рр.) працював заступником міського голови. Він пробував себе в якості кандидата на позачергових виборах мера Ужгорода восени 2002 р., проте зняв кандидатуру ще до дня голосування. До нинішньої кампанії Синишин поставився значно серйозніше – ще кілька років тому очолив організацію із претензійною назвою Громадський альянс «Рідний Ужгород», яка провела в Ужгороді кілька резонансних культурно-спортивних акцій. Свій власний кілька відсотковий рейтинг серед ужгородців Синишин безумовно має, а підтримка з боку партії, лідер якої на минулих президентських виборах посів в Ужгороді друге місце, робить його потужним кандидатом, здатним помітно відібрати голоси у Ратушняка. Очевидним є, що вибори ужгородського мера не проігнорує і партія Віктора Балоги «Єдиний центр». На разі най вірогіднішим кандидатом від неї є колишній об’єднаний есдек і колишній «помаранчевий революціонер» Юрій Чижмарь. Протягом останніх п’яти років Юрій Васильович мав можливість побувати в багатьох керівних кріслах і в повній мірі відчути смак влади. Зрозуміло, що йому по душі стан безвладдя, в якому зараз опинилася балогівська команда, тому в разі участі у виборах він працюватиме виключно на перемогу. Амбіції Чижмаря стосовно посади мера Ужгорода відомі давно. На виборах 2006 р. він посів третє місце із досить непоганим результатом. В нинішніх умовах він один із небагатьох кандидатів, спроможних відірвати голоси як від Ратушняка, так і від його основних суперників. Допоки що невідомою залишається кандидатура на посаду мера Ужгорода, від партії «Батьківшина», лідер якої на минулих президентських виборах здобула в місті над Ужем впевнену перемогу. Потенційними кандидатами від партії Тимошенко на разі є заступник голови обласної ради Андрій Сербайло, та голова міської парторганізації Василь Гнатків. Перший має солідний досвід роботи у міській владі: свого часу очолював міський комсомол, обирався депутатом міськради, працював заступником мера, другий може позиціонуватися як «нове обличчя», що бажає оновлення обласного центру. Ще одним явним претендентом на посаду мера є підприємець Миколи Жолтані. Він один із небагатьох, хто розпочав виборчі перегони, не дочекавшись визначення їх правил, а потім змушений був під них пристосуватися. Свою кампанію пан Жолтані будує на іміджі кризового менеджера, спираючись на результати власної підприємницької діяльності – адже, попри економічну кризу, його бізнес-проекти (магазини «Зіна» та піцерії «Диканька) протягом останнього року заполонили майже все місто. Шанси молодого бізнесмена на перемогу у наступних виборах поки що дуже абстрактні – відсутні власна досвідчена команда та підтримка збоку впливових політичних сил (Молодіжна партія України до таких явно невідноситься). Проте його надмірна публічність і громадська активність останнім часом, схоже, занепокоїла навіть фаворита виборів Ратушняка –саме так можна пояснити критичні публікації у підконтрольних Ратушняку ЗМІ щодо деяких підприємницьких структур пана Жолтані. До офіційного початку виборчих перегонів залишається ще близько місяця і цілком можливо, що список кандидатів поповниться ще кількома відомими, чи менш відомими прізвищами. Зокрема, можливою є участь у перегонах Володимира Гісема, Федора Ващука, Сергія Слободянюка, Володимира Бобкова, Тетяни Мясковської (останні двоє ще кілька місяців тому відверто заявляли про своє бажання балотуватися на посаду мера, однак після прийняття Закону про місцеві вибори мінімізували активність), Маргарити Мощак та ще кількох бажаючих "засвітитися". Однак зрозуміло одне – появи дійсно нового кандидата, здатного здобути електоральні симпатії ужгородців на цих виборах не очікується, а отже оновлення влади в Ужгороді найближчим часом не прогнозується.
    www.mukachevo.net

    Рейтинг: 
    Загрузка...