ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Олександр Ледида: «В нашому краї не може бути жорсткої опозиції…»

    23 июля 2019 вторник
    Аватар пользователя UZURAZ

    oleksandr-ledida-v-nashomu-kraji-ne-mozhe-buti-zhorstkoji-opoziciji_2072.jpgВ Україні останнім часом стало модно підводити перші підсумки роботи влади вже через 100 днів. 100 днів Президента, 100 днів Уряду, 100 днів губернаторів… Чому обрано саме такий короткий проміжок часу – толком ніхто сказати не може. Тим паче в країні, де за останні 5 років слово влада звучало здебільшого у негативному значенні. Так склалося, що можновладці в цей час жили у власне задоволення, а народ – у злиднях. Після президентських виборів в Україні ситуація, схоже, потрохи змінюється. Принаймні, і в країні, і в області, і в районах, люди тепер чітко знають: хто приймає рішення і хто персонально за це несе відповідальність. Це, мабуть, – головний підсумок діяльності нової влади. А 100 днів – гарний привід поспілкуватися і окреслити напрямки подальшої роботи. Вашій увазі пропонуємо інтерв’ю з головою Закарпатської облдержадміністрації Олександром Ледидою.
    «Команда виконавчої влади Закарпатської області нині сформована на 98%...»

    – Зрозуміло, що за перші сто днів керівництва областю говорити про реальні результати роботи передчасно, але про перші кроки, зроблені на цій посаді – саме час. Які вони, перші кроки?

    – Зазначу, перші кроки – завжди важкі. Адже знаєш, на що йдеш. Треба було, перш за все, підібрати команду фахівців, з якими можна вирішувати проблеми закарпатців. Хочу запевнити краян, що команда виконавчої влади Закарпатської області нині сформована на 98%. Питання, можливо, ще відкрите по декількох заступниках голів РДА. Але, в цілому, робота розпочата. Стартовий майданчик визначено: це ситуація, яка нині має місце в області. Вимушений констатувати, що накопилося чимало боргів за вже виконані роботи: будівництво шкіл, дитячих садків, лікарень, інших важливих для краю об’єктів. Як відомо, наприкінці минулого року Держказначейство заблокувало усі рахунки і мій попередник не мав можливості розрахуватися за вже виконані роботи. На найближчій сесії ці кошти будуть внесені у видаткову частину відповідної програми бюджету і ми розрахуємося з усіма боргами.

    – Під час останнього розширеного засідання уряду, що відбулося 23 червня, Віктор Янукович сказав, що чекає від Вас звіту щодо виконання галузевих інвестиційних програм. Ви готові до розмови з Президентом?

    – Звісно. Нагадаю, що найбільша динаміка інвестування в економіку Закарпаття спостерігалась після прийняття закону про вільну економічну зону – саме під час прем’єрства Віктора Януковича. Тоді були чітко окреслені зони пріоритетного розвитку, створено здоровий інвестиційний клімат та зрозумілу систему оподаткування. Як наслідок, підприємства зі світовими іменами – «Гроклін-Карпати», «Джейбіл», «Ядзакі», «Єврокар» та багато інших, прийшли на Закарпаття. У 2004-2005 роках усе це було ліквідовано. Фактично відтоді, всі ці виробники залишились сам на сам зі своїми проблемами. Інвестиційна привабливість краю зникла, а ставки ПДВ – налякали бізнес. Зазначу – такого більше ніде в світі нема. Бо коли ввозиться обладнання для внутрішніх потреб, ПДВ підприємства не сплачують. Ці питання я піднімав і перед Президентом, і перед Прем’єр-міністром. Над їхнім вирішенням, безперечно, зосереджена увага керівництва країни. Щодо нових інвестиційних проектів… На їхню підготовку, адаптацію та впровадження потрібно чимало часу. Інвестор повинен відчути позитивні зміни в інвестиційному кліматі країни, повірити у те, що правила гри не змінюватимуться чи не щоквартально. Наразі, можу констатувати, що ситуація в Україні стабілізувалася. На це вказує курс гривні та злагоджена робота усіх гілок влади. І Президент, і Прем’єр-міністр, і Верховна рада спільно, крок за кроком виконують завдання, передбачені програмою «Україна для людей».

    – Під часперших зустрічей із Президентом Ви ставили питання про відновлення роботи підприємств в СЕЗ «Закарпаття». Що вдалося зробити і чи реально повернутися до дії цього закону?

    – Усе, однозначно, реально! Але треба зрозуміти, що є бюджетний період – бюджетний рік, упродовж якого змінити законодавство не можливо. Навіть якщо сьогодні приймуть якийсь закон, пов’язаний із бюджетом, то він може почати працювати лише з 1 січня 2011 року. Це питання піднімалось на Раді регіонів, є відповідне доручення Президента. І сьогодні Кабмін, Мінекономіки, міністерство фінансів працюють над цим питанням.

    « Будемо лобіювати інтереси фермерів, щоби останнім держава відшкодувала збитки…»

    – За цей період – 100 днів, в області сталися два потужних паводки. Оголилися нові проблеми – з потічками та каналами, адже через їхню засміченість були підтоплені будинки, сільгоспугіддя, тощо. Як буде влада допомагати людям?

    – Я би до цього додав ще й червневий буревій на Виноградівщині. Відзначу, що вже кілька років поспіль в Україні діє державна протипаводкова програма «Тиса». На її виконання цьогоріч виділено 100 мільйонів гривень. Результати роботи попередніх років видно, як кажуть, неозброєним оком. Протипаводкові споруди впоралися із своїм головним завданням. Паводки пройшли, суттєво не зачепивши населенні пункти краю. У наших же сусідів – Угорщині, Словаччині та Польщі, вода наробила чималого лиха: із людськими жертвами та мільярдними збитками. Натомість, область зіткнулася з новою проблемою: підтопленнями з канав та меліоративних споруд. Свого часу, з ліквідацією колгоспів, вони були передані на баланс сільрад. В останніх коштів на їхню очистку немає. Ці канали позаростали чагарниками, стали засміченими й перестали пропускати воду. Тому це – проблема для краю і її необхідно терміново вирішувати. За наслідками травневого та червневого паводків був складений кошторис збитків на 36 мільйонів гривень. 21 мільйон – виділив Кабмін. Ці кошти й мають піти на очистку каналів. Щодо буревію, то постраждали 824 дворогосподарства. З резервного фонду обласного бюджету на закупівлю шиферу для людей виділено 200 тисяч гривень.

    – До речі, про допомогу. Нещодавно – на позачерговій сесії облради, депутати прийняли рішення виділити допомогу постраждалим по 2 тисячі гривень. Як Ви до цього ставитесь?

    – Як на мене, це – популістське рішення. Є бюджетна комісія в облраді, існують відповідні процедури розгляду актів із відшкодування збитків. Не можна «під одну гребінку» рівняти тих людей, із чиїх будинків вітер зняв один лист шиферу, і тих, які взагалі залишилися без даху над головою. Повторюся, є конкретні акти комісій, задокументовані збитки людей і по кожному випадку слід приймати конкретне рішення.

    – Під час весняних дощів постраждало чимало фермерських господарств області. Чи можуть ці сільгоспвиробники розрахувати на компенсацію?

    – Розумію, що це – дуже суттєва проблема для фермерів, бо вони брали кредити, щоб засіяти поля. Нині підготовлені відповідні матеріали для розгляду в Кабінет Міністрів. Будемо лобіювати інтереси фермерів, щоби останнім держава відшкодувала збитки. Але, водночас відзначу, що в цілому світі посіви страхуються.

    – У нас так здавна повелося, що збитки від стихій людям компенсовує держава. На Вашу думку, чому Україна досі не переклала цей тягар відповідальності на плечі страхових компаній?

    – Знаєте, ми живемо в пострадянський період. В колишньому СРСР держава брала на себе виконання багатьох функцій. Нині ж стає зрозумілим, що країна не спроможна «тягнути» на собі усі проблеми. Це стосується не лише надзвичайних ситуацій на Закарпатті. В державі нема стільки грошей, аби постійно гасити «полум’я» стихій. В усьому цивілізованому світі діє система страхування. Страхують життя, житло, транспорт, сільгоспугіддя, урожай і т.д. У разі стихії збитки компенсують страховики. Думаю, незабаром і ми «дозріємо» до обов’язкового страхування.

    «Треба звикнути, що за газ, як і за будь-який інший товар, треба розраховуватися вчасно…»

    – Ви зустрічалися з керівниками органів місцевого самоврядування – Ужгорода, Мукачева, Берегова, Хуста, тощо. Які проблеми найбільш притаманні цим містам? І від кого, в першу чергу, залежить їхнє вирішення?

    – В першу чергу, це залежить від міських голів. Проблеми в усіх містах майже однакові. Основна: розрахунки за житлово-комунальні послуги. Адже незабаром – початок нового опалювального сезону. Восени знову гостро постане питання виділення лімітів на газ для опалення. Треба зрозуміти, що держава надає субвенції для бюджетів. Тому треба звикнути, що за газ, як і за будь-який інший товар, треба розраховуватися вчасно. В частини споживачів ще не має тієї платіжної дисципліни, яка є нині в Європі. Хоча, з іншого боку, розумію, що під час кризи чимало людей залишилися без роботи і, відповідно, не можуть вчасно і в повному обсязі сплатити за комунальні послуги.

    – Водночас, за комунальні послуги нерідко боргують далеко не бідні люди. Як змусити підприємства теплокомуненерго вести активнішу претензійну роботу?

    – Платіжною дисципліною насамперед мають перейматися працівники теплокомуненерго. Вони повинні більш активно проводити серед населення роз’яснювальну роботу. Ну, не можна отримувати газ, електроенергію, воду безкоштовно! Щодо підприємств, то, в цьому плані, великої проблеми нема. Не розрахувався вчасно за послуги, тобі припинили їх надавати. Ви праві: є чимало людей, які можуть платити, але не роблять цього. Переконаний, тут потрібний більш жорсткий підхід.

    – Через таке ставлення до платіжної дисципліни на одній із селекторних нарад Закарпаття назвали в числі злісних боржників. Які заходи будуть вживатися органами виконавчої влади для того, щоб погасити цю заборгованість і не допустити відключення котелень від газопостачання?

    – Дійсно, такий факт мав місце. Найбільше заборгували підприємства теплокомуненерго Мукачева та Ужгорода. Я зустрічався з керівництвом цих двох міст. Ми обговорили необхідність здійснення кроків, що дозволять цим підприємствам підписати контракти на постачання газу. Від цього залежить тепло в домівках. У бюджетах міст передбачаються дотації на енергоносії. Крім того, вивчається тарифна політика, доцільність підняття тарифів, тощо. Не може бути так, що в якомусь місті вода, наприклад, коштує одну ціну, а в іншому вона – вдвічі дорожча. Зрозуміло, що в мережах є втрати, але це питання треба урегульовувати.

    – Хто має вирішувати ці питання? І яка відповідальність ляже на міських голів за те, що цього не зроблено?

    – По-перше, міські голови діють згідно з законом про місцеве самоврядування. Їх обирає громада. Коди вони йдуть на вибори, то обіцяють світло, тепло в домівках, заможне життя – усе, аби тільки люди їх обрали. Це треба зрозуміти. Тому мешканці мають цікавитися в кожного кандидата: чи здатен він забезпечити виконання обіцянок, з якими йде на вибори чи це – чистої води популізм. Висновок: громада обирає собі керівника, з якого потім повинна і вимагати роботу.

    «Люди вже побачили , яка різниця між обіцянками та реальними діями …»

    – На 31 жовтня попередньо заплановані вибори до місцевих рад. Кого Ви, в першу чергу, як голова ОДА і як лідер обласного осередку Партії регіонів будете підтримувати на них: своїх однопартійців чи професіоналів, незалежно від їхньої політичної приналежності?

    – Х очу відзначити, в проекті закону про місцеві вибори є положення, що кандидатом на посаду міського голови може бути людина, висунута політичною силою. Щодо виборів місцевих депутатів, то там передбачена змішана система: 50% – за партійними списками і 50% – в мажоритарних округах. Усі кандидати також висуваються партіями, хоча вони не обов’язково повинні бути членами тієї чи іншої політичної сили. Це – європейська модель, за якою політична сила має брати на себе відповідальність.

    – Ви особисто покладаєте надії на вибори до органів місцевого самоврядування?

    – Однозначно, надія є. Люди вже побачили, яка різниця між обіцянками та реальними діями.Переконаний, що закарпатці за останній час стали досвідченішими щодо системи виборів та участі в них.

    – Як Ви збираєтеся будувати взаємини з опозицією?

    – Моє бачення обласного, районного і міського рівнів приблизно таке: за 2 місяці до виборів кожен політик починає працювати на свою партію. По завершенню виборів усі мають братися за спільну роботу. В нашому краї не може бути жорсткої опозиції.

    До чого? Або ж до кого? Повторюся, після підведення результатів волевиявлення громадян, політики повинні сісти за круглий стіл, щоб вирішувати проблеми та потреби закарпатців, разом визначити пріоритети розвитку краю.

    – Ваш колега – г убернатор Едуард Матвій чук, нещодавно сказав, що цього літа працівники Одеської облдержадміністрації у відпустки не підуть . Мовляв, хто з таким рішенням не погоджується – може писати заяву на звільнення . Ви свою цьогорічну відпустку плануєте ? І чи відпускатимете на відпочинок працівник ів ОДА?

    – Мені навряд чи вдасться піти цього року у відпустку. Щодо працівників ОДА…Якщо людина відпрацювала 10-11 місяців, думаю, їй потрібно відпочити. Я не бачу в цьому загрози виконавчій службі області. Тим паче, всі одночасно на відпочинок не йдуть, є графіки відпусток. Звісно, хто залишається на робочому місці, мусить працювати і за себе, і за того, хто тимчасово відпочиває. А потім вони поміняються місцями.

    – А як Ваша родина ставиться до того, що у Вас цього літа не буде відпустки, що Ви весь час віддаєте роботі? Дружина , до речі, ще не ревнує Вас до роботи?

    – Ще ні (сміється – авт.). Звісно, не скажу, що сім’яу захваті від того, що мене постійно немає вдома. Але це – робота. Від цього нікуди не дінешся.

    – Що Вам хочеться побажати закарпатцям?

    – Щоб закарпатці зрозуміли: кожна людина – творець власної долі. Кожен на своєму рівні мусить займатися своєю роботою. Не думати, що хтось приїде з Києва чи іншого міста і займатиметься проблемами, що нині стоять перед областю. Ми разом маємо вирішувати ці питання, щоб у нашому краї жилося комфортно, щоб до нас приїздили туристи з усього світу відпочивати. Аби людина, яка хоч раз побувала на Закарпатті, захотіла повертатися сюди знову і знову.

    Інтерв’ю п ідготовлен е спільно: телеканалом «Тиса», газетою «Європа-Центр» та Управлінням інформації та зв’язків із громадськістю Закарпатської ОДА

    Рейтинг: