Ось знайшов сповідь мадяра, зробив переклад - прочитайте!!!!

Ki törődik többet az ukrán magyarokkal Ukrajna vagy Magyarország? Az egész életemet Ukrajnában éltem le, s én, mint kisebbségi magyar, ezt a vidéket tartom a hazámnak. Éppen ezért olvasva az internetet, mégpedig azt, hogy Ukrajna minket mennyire elnyom, nem finanszírozza a fejlődésünket, arra kényszeríti gyermekeinket, hogy ukránul tanuljanak, üldöz minket a jogvédő szervei által, olyan véleményem alakult ki bennem, miszerint tudatosan próbálják bemagyarázni, azt, hogy elveszett nemzet vagyunk. Én ezt nem hiszem el! Elfogadom, hogy Ukrajna nem tagja az EU-nak, Schengennek, más privilegizált szervezetnek, nincs minden rendben a kül - és belpolitikában. Azonban én mint rendes magyar ember, akit a szülei megtanították tisztelni azt az országot ahol élek, ahol kitanítottak és munkát adtak, bár lehet hogy nem túl magas fizetéssel, de reménnyel a jövőhöz. Olvasva a felszólalásokat, pontosabban vezéregyéniségeink siránkozásait, világos számomra, hogy az elnyomás végül is túlzás és az ő siránkozásuk a bibliai Jeremiás siránkozása mely egy ruszin anekdotára emlékeztet: «Iván, miért vagy bolond? Azért, mert szegény vagyok! És miért vagy szegény? Azért, mert bolond vagyok». Na de nézzük meg a dolgokat szép sorjában! Higgyék el, hogy tudom miről beszélek. A példának okáért megemlítek egy pár adatot arról, hogy mennyi pénzt utaltak ki az állami és a helyi költségvetésből a magyar iskolák részére 2009 és 2010 folyamán: - nagydobronyi református líceum (Ungvári járás) tankönyvek vásárlására - 60 ezer grivnya; - karácsfalvai görög katolikus líceum (Nagyszőlősi járás) a kommunális díjak törlesztésére - 127 ezer grivnya; - péterfalvai református líceum ( Nagyszőlősi járás) – 206 640 grivnya; - munkácsi Szent István líceum a tanárok fizetésére – 57 ezer grivnya; - nagyberegi református líceum (Beregszászi járás) a tanárok fizetésére – 26 ezer grivnya; Mindezt összevéve 476 ezer grivnya lett folyósítva! Kevés? Én ezt nem így gondolom. Ezen kívül, folyó év szeptember 6-án a Kárpátaljai Pedagógus-továbbképző Intézet bázisán megrendezésre került szemináriumon, mely az ukrán nyelv nemzetiségi iskolákban történő oktatásának programját prezentálta, bemutatásra került egy ukrán nyelvtankönyv az első osztály számára (Keszler Sztella az Ungvári Dajka Gábor 10. számu Középiskola tanára mutatta be). Mint arról a hivatalos tudósítás szólt, az állami szabvány szerint a tanárok előtt az a feladat áll, hogy fejlesszék a tanulók gondolkodását, figyelembe véve felfogási készségüket és a szükségletüket. A program az összemberi értékeken, a tudományosság, multikulturalizmus, rendszeresség, integrációskészség alapelvein, az oktatás és a nevelés egységén, a humanizmus, demokrácia, állampolgári tudatosság, népek és nemzetek kölcsönös tiszteletére alapozódjon az egyén, a család, a társadalom és az állam érdekében. Kevés? Akkor beszélgessünk a magyar nemzetiségűek rendőrség általi üldözéséről. Minden állam megköveteli a saját állampolgáraitól a törvények betartását. Hogyha azokat megsértik, ezért felelni kell. Nem nyitok vitát a kettős állampolgárságról. De mióta a KMKSZ Kovács Miklóssal az élén vezeti a kárpátaljai magyarokat, azóta fel vagyunk osztva fehérekre és feketékre. Jelenleg, mikor más magyar szervezetek rovására csak a KMKSZ kapott megbízást bizonyos magyarországi struktúráktól a garancialevelek kiadására a vízumok, állampolgárság stb. megszerzéséhez, ilyen dokumentumokat csak Kovács Miklós támogatói kaphatnak. És mi legyen a többi elégedetlen magyarral? Úgy tűnik hogy az UMDSZ tagjai nem határon túli magyarok és csak zavarják a KMKSZ-t a pénzösszegek önkényes elszórásában, a külföldi átutalásokat beleszámítva. Mivel Magyarországon nekik nincs mit tenni, ezért egész magyar falvak, mint például Gát, nemkívánatos személlyé minősül Budapest szemében. Ezen kivül 2010 végén Magyarországon a magyar kormány keretén belül létrejött a Bethlen Gábor Alapkezelő zrt. mely az anyaország és a határon túli magyarok közötti kapcsolattartásért felel. 2011-ben a Bethlen Gábor Alapkezelő zrt. vagyona 13 milliárd forintot, azaz 55 millió USA dollárt tett ki. Ez összegből 5 milliárd forint, vagyis közel 20 millió USA dollár a Kárpát medencében élő magyar kisebbség óvodáinak fejlesztésére és támogatására van szánva. Ebből kétszáz millió forint, azaz nyolcszáz ezer dollár lesz átirányítva a Rákóczi Ferenc Kárpátaljai magyar főiskola részére. 500 millió forint, azaz közel 2 millió dollár a magyarországi gimnazisták támogatására lesz fordítva, akik kapcsolatot tartanak fenn a magyar tanulókkal Magyarország határain kívül. Így már világos miért nem enged Kovács Miklós és a KMKSZ senkit ehhez a zsíros falathoz. És ha a magyarok megkérdezik tőlük, hogy mit csináltatok? Hát semmit! Nem dicsérem én az UMDSZ-t Gajdos Istvánnal az élén, de az ő idejükben a magyar iskolák is problémamentesen működtek. Az újságok, melyeket alapítottak máig megjelennek, a rádió és tévéadások szintén elérhetőek és az ukrán hatalommal semmilyen gondjuk nem adódott. Igy hát le kell vonni a következtetéseket! PS. Még egy momentum a megye és Budapest magyarjainak! Amikor Ungváron ünnepélyesen megnyitották a szlovák iskolát nem merültek fel kérdések a tannyelvet illetően. Nem került szó a rekonstrukcióra fordított pénzösszegről (3 millió az ukrán, 5 millió a szlovák költségvetésből) sem egyéb problémákról. A szlovákoknak nincs jó (rossz) jelenlegi (régi) hatalom. Mindenki megkapta a megérdemelt jutalmát. Lehet, hogy bennünk van a hiba?Хто більше піклується про українських мадярів: Україна чи Угорщина? Проживаючи все свою свідоме життя на Закарпатті, я, як етнічний угорець рахую цей край своєю батьківщиною. Тому, читаючи інформацію в Інтернеті про те, як Україна нас гнобить: не дає коштів на розвиток, заставляє вчитися на іноземній (українській) мові дітей, переслідує своїми правоохоронними органами і т.п. у мене складається враження, або ж його хочуть мені нав’язати, що ми як нація приречені. Не вірю!!! Прекрасно розумію що Україна не є членом ЄС, Шенгену та інших привілейованих організацій та структур, не все в порядку у зовнішній та внутрішній політиці. Але, перш за все, я порядний мадяр, який навчений батьками поважати ту державу де живеш, яка тебе вивчила, і дала роботу, може й не високооплачувану, та надію на краще майбутнє. Читаю виступи, точніше сказати «плач» наших доморощених лідерів розумію, що всі питання навколо утисків - перебільшення, а їх «плач» - це “плач Єремії”, який нагадує старий русинський анекдот: - Іване, чому-сь такий дурний? - Бо бідний. - А чому бідний? - Бо дурний. Ну а тепер давайте розберемо все по порядку. Повірте мені, знаю про що говорю. Наведу лише кілька цифр, які показують скільки коштів було виділено угорським школам по області з державного та місцевих бюджетів у 2009-2010 роках:  Ліцей у с.Велика Добронь (Ужгородський район) для забезпечення підручниками - 60 тис.грв.;  Ліцей у с.Карачин (Виноградівський район) (дир.Стойка Шандор) для оплати комунальних послуг та здійснення капітального ремонту - 127 тис.грв.;  Ліцей у с.Петрово (Виноградівський район) – 206640 грв.;  Мукачівський ліцей ім.Св.Іштвана – від мерії міста на виплату зарплати вчительському персоналу - 57 тис.грв.;  Ліцей у с.Великі Береги (Берегівський район) – 26 тис.грв. Всього було виділено понад 476 тис. грв. Мало? Я так не вважаю! Крім того, 6 вересня п.р. на базі Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти проведено нараду-семінар з презентації програм вивчення української мови у загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням мовами національних меншин, на якій було представлено підручник для 1 класу „Українська мова. Усний курс" (зауважте, представляла Стелла Кеслер, учитель Ужгородської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10 ім. Дойко Габора). Як вказано в офіційній публікації щодо вказаного питання: «Відповідно до Державного стандарту перед вчителями ставиться завдання розвивати в учнів логічне мислення, пам'ять з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб. Зміст програм повинен ґрунтуватися на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави». Мало? Давайте поговоримо про переслідування угорців з боку міліціянтів. Кожна країна повинна вимагати від своїх громадян дотримуватися внутрішніх законів, і якщо вони їх порушують - то потрібно за це відповідати. Не буду вдаватися у риторику навколо подвійного громадянства, але за період перебування ТУКЗ з Міклошем Ковачем на чолі угорців Закарпаття останні були поділені на “правильних” та “неправильних”. Зараз, з поміж низки інших угорських організацій, лише ТУКЗ “уповноважений” відповідними угорськими структурами видавати “гарантійні” листи на отримання угорського громадянства. І ці листи отримують лише палкі прибічники М. Ковача. А як з іншими «знедоленими» угорцями? Виявляється, члени ДСУУ не є закордонними угорцями та заважають ТУКЗ тринькати одноосібно гроші, в тому числі і закордонні. Тому, в Угорщині їм робити нічого, і тому, цілі угорські села, Гать наприклад, є персонами “нон-грата” для Будапешту. Крім того, наприкінці 2010 року в Угорщині було створено, під егідою уряду країни, фонду “Фонд Габора Бетлена” (“Bethlen Gábor Alapot”), який займається підтриманням зв'язків між Угорщиною та етнічними угорцями за кордоном. На 2011 р. Фонд ім.Г.Бетлена має 13 мільярдів форинтів (55 млн. дол. США). З цієї суми найбільшу частку – 5 мільярдів форинтів (близько 20 млн. дол. США), буде спрямовано на підтримку і розвиток дитячих дошкільних закладів та шкіл з угорською мовою навчання співвітчизників, які проживають у Карпатському басейні. З цих грошей 200 мільйонів форинтів (800 тис. дол. США) буде переказано на підтримку роботи Закарпатського угорськомовного педінституту ім.Ф.Раковці ІІ; 500 млн.форинтів (2 млн. дол. США) буде витрачено на підтримку гімназистів Угорщини, які мають робочі зв’язки з учнями-угорцями, які навчаються у школах і гімназіях за межами Угорщини. Тепер зрозуміло чому М. Ковач та ТУКЗ не допускають нікого до такого ласого шматка!? А якщо мадяри спитають у них - де наші гроші, що ви зробили? А нічогісеньки! Не обілюю ДССУ з Іштваном Гайдошем, але у тих і школи мадярські без проблем працювали, і газети, засновані ними же, виходять до цих пір, і передачі на радіо та ТБ з'являються, і з українською владою у них проблем не було. Так що робіть висновки!!!! P.S. А тепер один момент для угорців області та Будапешту. Подумайте і зробіть правильні висновки. Коли в Ужгороді урочисто відкривали словацьку школу, то чомусь не було ніяких питань щодо мови навчання у ній, ні про виділені на її реконструкцію гроші (3 млн. з бюджету українського, а 5 млн. - зі словацького), ні про інші проблеми. Для словаків немає доброї (поганої) теперішньої (колишньої) влади, нагороди отримали та були відзначені всі причетні особи. Може справа у нас самих?