Осінні страхи

Третій рік поспіль із наближенням осені українці чекають приходу нової фінансової кризи. Пам’ятаючи осінь 2008 р. та коливання курсу нацвалюти під час передвиборчих кампаній, фізособи активно скуповують долари, аби пережити з мінімальними втратами неспокійні часи. В липні загальний попит фізосіб на валюту зріс на 26% порівняно із червнем 2012 р., склавши $2,35 млрд. Востаннє таке спостерігалося у вересні 2011 р, перед введенням «паспортизації» обмінних операцій. До того ж банкіри другий місяць поспіль фіксують відтік депозитів населення в гривнях (за липень скорочення 0,4%, до 179,6 млрд грн.) та приріст валютних внесків (на 2,1%, портфель перевищив $20 млрд). Незважаючи на те, що проценти в гривні майже вдвічі більші за валютні. Додатково на курс гривні тисне дефіцит платіжного балансу ($1,1 млрд за перше півріччя 2012 р). Частково він був сформований за рахунок повернення частини кредитів МВФ та погашення єврооблігацій. До кінця року Україна має погасити близько $4 млрд зовнішніх запозичень (з урахуванням відсоткових нарахувань). Дефіцит зовнішнього фінансування, брак інвестицій та чергове падіння цін на світових сировинних ринках (зокрема, на метал) може суттєво вплинути на стан держфінансів. В такій ситуації Національний банк відчайдушно намагається втримати гривну від падіння. Широкому загалу представники регулятора пояснюють, що боятися нічого, при майже нульовій інфляції доходи українців зросли на 12-13% (тобто зростає добробут), а попит на валюту – традиційне для літа явище, коли громадяни їдуть за кордон у відпустку. Більш дієвим інструментом мають стати постанови НБУ №303 та №308 від 19 серпня 2012 р. Ці документи роблять більш жорсткими вимоги до формування банками резервів, не відміняючи штрафів за порушення норм резервування. Крім того, порушники автоматично позбуваються права на купівлю-продаж валюти для власних потреб впродовж одного місяця. Тобто фінустанови зможуть закупати валюту лише під контракти своїх клієнтів. В той же час підприємствам заборонили мати декілька валютних рахунків під один контракт. Тим самим руйнуючи схему, коли під одну угоду підприємство купувало валюту в декількох банках. Часто під «фіктивний імпорт», коли закуплена валюта йшла на рахунок нерезидента, а через 90 днів поверталася в країну (бо поставка товару не відбулася) і знову продавалася на міжбанківському ринку. Але вже по іншому, більш високому курсу. Тепер подібні операції будуть обмежені в об’ємах. В майбутньому регулятор сподівається отримати право на півроку вводити обов’язковий продаж валютної виручки експортерами, а також тимчасово змінювати строки розрахунків по зовнішньоекономічним контрактам (законопроект №11033 від 25.07.12 р.). А от ввозити готівкову валюту вже з 31 серпня юрособам буде значно простіше, без документів, які підтверджують її зняття із банківських рахунків (постанова НБУ №312). Звісно, жорстка політика Нацбанку має дати результат, але може статися так, що ці зусилля виявляться марними на тлі високої інфляції. Вартість більшості соціально значущих товарів в Україні в середині серпня вже продемонструвала невелике зростання (на 0,1-1,6%). До цього треба додати зниження врожаю та підвищення соціальних виплат перед виборами. Якщо зростання цін виявиться значним, довге стримування курсу накопичить значний розрив між конкурентоздатністю українських товарів та купівельною спроможністю гривні. І тоді падіння курсу буде неминучим, як у 2008 році.