ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

ОтецьСтефан Сюч главенствовав у Римі (ФОТО)

    24 сентября 2020 четверг
    Аватар пользователя Transkarpatia

    1329146540_syuch.jpgУ тому роцї справив ювілей познатый межи Русинами отецьСтефан Сюч из Марамороша. Як вун ся признає всягды и спередвшыткыма: „Быв єм и є Русином, учив єм русинськый язык у школї
    и надале вшытко зроблю, жебы мої краяне незабыли за своє коріня”.

    Правда є, же сей заслуженый чоловік ищи добрі памнятать из властнуй біоґрафії за тотї часы у
    днешнюм Пудкарпатю, коли не дішкуровало ся, гиднесь, чи суть Русины окремым народом, чи мавуть право на властный ідентітет, властноє вошколованя и културу, а вшытко тото было! Русинськый язык быв вєдно з мадярськым офіціалным языком прообывателюв края, фунґовали русинські народнї школы, горожанкы и ґімназії, вуходили вшелиякі
    русинські новинкы и книгы...Довгу путь свою зачав честованый ювілант на березї Тисы, де в селї Теково ся родив 11. януара 1931. года. По народнуй школї пушов у Хустську
    Ґімназію, котру не закончив по причинї зміны режима. Уже в совєтськый час закончив Чорно-
    тисовську Середню Школу, дале пак встиг поучителёвати. Цїль, котру переслїдовав з дїточых рокув, вуучити ся, ги стрико Карел, на сященика, по причинї безбожнуй власти пришло ся откласти на будучность. У Лвові закончив ветеринарный інститут, пак пузднїйше и Московську Ветеринарну Академію. Трудова біоґрафія пройшла на Мараморощинї, де трудив ся по спеціалности. Айбо зерна, посїянї у богобойнуй фамілії, стрічі з чудесныма духовныма особами привели ку тому, ку чому была го, видав, жывотна місія. По рекомендації о. Николая Ляховича, котрому якыйсь час помагав приконченю нелеґалных Служеб Божых у Рахові, из
    1968. рока пуд веденём о. Йосифа Головача и о. Елемира Ортутая зачинать штудовати у нелеґалнуй духовнуй семінарії...Главна цїль жывота была ним досягнута 26.авґуста 1990. рока у параднуй церькві Доробратова, де го рукоположив у сященикы єпископ-ординарій
    Мукачовськуй Ґрекокатолицькуй Єпархії Йоан Семедій. Зачинать ся аґілна духовна робота на
    благо родного русинського народа. 1994. рока призначеный деканом у Марамороші (днешнї Хустськый, Тячовськый и Раховськый районы). Од того же рока парохує у Буштинї, служить по другых селах околицї. У актіві сященика и декана много хосенных и резултатівных ініціатив на духовнуй стезї. Будує храмы, орґанізує духовнї центры „Петрос” и „Одродженя” имени благореченого Теодора Ромжи, оздоровчый молодїжный табор имени сятої Терезы у Нижнюм Быструм, вєдно ищи из єдным подвижником на духовнуй ниві о. Даніилом Бендасом тримлють виницю и каплицю з Хрестнов Дорогов у краснум містї пуд Чернов горов, де не єдна красна богоугодна акція ся сповнили. Не позеравучи на файнї рокы о. Стефан Сюч фурт тримле руку на пулсї днешнёсти. Аґілность у сфері наверненя духовности по страшных роках совєтського безчасу не обстали ся без позора сосполности и церьковных єрархув. Обновленя Марійськуй конґреґації в Хустї по пятьдесятёх рокох ї заказаня в 1949 роцї, котру отворили дякувучи майнаперед о. Стефану Сючу пуд имнём „Одродженя”, достало од майвысшої власти из Ватікана Ікону Божуй Матери. Ипен тогды, уже далекого 2000. рока неутомимый робутник на ниві духовнуй обернув ся из ініціативов ку Йоану Павлу ІІ. установити на площі Сятого Петра у вічнум вароші ялицю из-пуд майвысшого карпатського верьха Говерлы. Ипен сёго рока сеся ініціатива наконець реалізовала ся! Красна ялиця из-пуд Говерлы на днешнїй день, накулько знаєме, уже є у Римі, а уже доста скоро, 16. децембра с. р., на ї осяченя прийдуть паломникы з цїлого світа и само собов из Пудкарпатя (многі и из Мадярщины, так же чекайте, честованї читателї, наш матеріал у слїдуючум числї “Русинського Світа” за йсю красну акцію), обы пудтримати сімволичный ґест скромного пароха з Марамороша у його намаганёх навернути властный народ ку европськым културным и духовным цїнностюм, на котрі вни ся оріентовали стовкы пережых рокув до прихода безбожникув восены 1944. рока.
    Многая и благая лїта, велёчестованый отець
    Стефан Сюч!
    (Русинський світ)
    http://www.transkarpatia.net/index.php

    Рейтинг: