ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

П О Д А Н Н Я Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини по “русинах“

    19 сентября 2018 среда
    Аватар пользователя Микола Жалива

    № 1-69/34.2-08-33
    17 січня 2008 року

    Президентові України
    В.А. Ющенку

    П О Д А Н Н Я
    Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

    Про захист конституційного права
    громадян України на відновлення національності “русини“

    Вельмишановний Вікторе Андрійовичу!

    Здійснюючи відповідно до ст.101 Конституції України, Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини“ моніторинг стану дотримання прав і свобод людини на Закарпатті, мені довелося відвідати більшість районів цього краю. Під час зустрічей та спілкування з його мешканцями поряд з іншими питаннями багато людей із занепокоєнням повідомляли про ігнорування органами влади їхнього права на визнання національності “русини“, зокрема, при проведенні останнього Всеукраїнського перепису населення.
    З цього питання до Уповноваженого з прав людини надходять також письмові звернення від мешканців та офіційно зареєстрованих громадських організацій русинів Закарпатської області, в яких наголошується на необхідності офіційного відновлення в Україні зазначеної національності, яка в процесі входження Закарпатської України до складу Української РСР адміністративним шляхом, без прийняття будь-якого юридичного документа і врахування волевиявлення населення, механічно була записана українцями.
    Русини є громадянами України, які споконвічно проживають на її території. Як автохтонам Карпатського регіону їм притаманні унікальна культура, визнана світовою славістикою мова, певні етнічні особливості, традиції, духовність, менталітет, відчуття своєї національної самобутності. Русини зробили унікальний внесок у розвиток науки, культури, інших сфер суспільного життя нашої країни. Як справжні патріоти України вони невтомно працюють над розбудовою соборної, незалежної, демократичної Української держави.
    В усіх 13 районах Закарпатської області діють офіційно зареєстровані русинські громадські організації. Працюють також 7 русинських організацій обласного рівня, зокрема: Асоціація русинських організацій Закарпаття “Сойм підкарпатських русинів“, Закарпатське обласне об’єднання громадян “Народна Рада русинов “Закарпаття“, Закарпатське обласне об’єднання громадян “Крайове товариство подкарпатських русинов“, Закарпатське обласне “Общество подкарпатських русинов“, Закарпатське обласне науково-культурологічне товариство ім. А. Духновича, Русинське науково-освітнє товариство, Науковий центр русиністики.
    В області працюють 27 недільних шкіл, де вивчаються русинська мова, література і культура, плідно працюють русинські письменники, художники, артисти, русинською мовою виходять газети “Подкарпатская Русь“, “Підкарпатський русин“, збірники “Руснацький світ“.
    За роки незалежності України відбулося 20 мистецьких фестивалів русинської культури, проведено 30 виставок закарпатських русинських художників, численні “круглі столи“, науково-практичні конференції з питань розвитку русинської мови і літератури. За період з 1989 р. по цей час видано понад 80 найменувань поліграфічної продукції, в тому числі близько 50 книг русинською мовою.
    За друкованими виданнями русинською мовою Україна посідає друге місце в Європі після Словаччини. Серед найпомітніших видань: “Історія Подкарпатської Руси“ (автор – Д.Поп), “Русинська педагогічна енциклопедія“ (автор – М.Алмаші), книга “І ми в Європі“ (автор – І.Поп), “Подкарпатськая Русь и Украина“ (автори – П.Годьмаш, С.Годьмаш), “Русинсько-українсько-російський словник“ (автори – М.Алмаші, Д.Поп, Д.Сидор), “Русинський синонімічний словник“ (автор – Д.Поп), граматика русинської мови “Слово за словом“ (автор – М.Алмаші), читанка “Живе слово“ (автор – М.Алмаші), “Граматика русинського язика“ (автор – Д.Сидор). Окрім того, завершено переклад Євангелія русинською мовою.
    Низку наукових праць русинських авторів видано за кордоном – у Чехії, Угорщині, Румунії, Канаді, Словаччині, США. Угорська академія наук присвоїла закарпатському русину Ласло Чопею першу премію за русинський словник.
    Відомий український письменник Юрій Чорі завершує роботу над фундаментальним п’ятитомним словником русинської мови. Павло Роберт Магочій видав чотирма мовами – русинською, українською, англійською, румунською – книгу “Народ нізвідки: ілюстрована історія карпаторусинів“, а також “Русинський язык“.
    Великий резонанс у світі викликав Всезакарпатський з’їзд русинів у жовтні 2005 року в м. Мукачевому. Цей форум прийняв Маніфест, в якому звернувся до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України з проханням визнати національність русинів, підкресливши, що історичні джерела і генетична пам’ять русинів аргументовано доводять, що така етнонаціональна спільнота де-факто існує, а її представники відомі у світі й в Україні.
    За ініціативи громадських русинських організацій зібрано понад 130 тисяч підписів закарпатців, які вважають себе русинами.
    Враховуючи волю жителів краю та рекомендації Комітету ООН з ліквідації расової дискримінації, Закарпатська обласна рада 7 березня 2007 року прийняла рішення про визнання на території Закарпатської області національності “русини“ та ввела її до переліку національностей Закарпатської області.
    Наведене дає підстави констатувати, що на Закарпатті розвивається процес національної самоідентифікації русинів. Тому очевидно, що держава не може бути байдужою до прагнення тисяч закарпатців, які іменуються русинами, бути офіційно визнаними в країні, де вони мешкають. Подальше невизнання в Україні русинів окремою національністю може спричинити соціальну і політичну напруженість у краї, що загрожуватиме конфліктами на національному ґрунті.
    До того ж право русинів на вільну етнічну самоідентифікацію і розвиток закріплено в Конституції України, відповідних законах України, міжнародних конвенціях і деклараціях.
    Так, відповідно до ст.11 Конституції України держава сприяє розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин країни. Відповідно до ст.24 Конституції України не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Право кожної людини вільно обирати та відновлювати національність чітко й однозначно проголошується в ст.11 Закону України “Про національні меншини“. Це право задеклароване і в таких фундаментальних, ратифікованих Україною міжнародних документах, як: Загальна декларація прав людини; Конвенція Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод; Декларація ООН про права осіб, які належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин від 18 грудня 1992 року; Рекомендації 1201 ПАРЄ; Рамкова Конвенція Ради Європи про захист національних меншин від 1 лютого 1995 року.
    У 22 країнах світу, зокрема Австрії, Бразилії, Канаді, Німеччині, Польщі, США, Словаччині, Угорщині, Хорватії, русини визнані окремою національністю.
    Подальше невизнання в Україні права її громадян, які ідентифікують себе як русини, вільно обирати та відновлювати свою національність можна розглядати як прояви дискримінації.
    Не випадково у серпні 2006 року Комітет ООН з ліквідації расової дискримінації висловив стурбованість відсутністю офіційного визнання в Україні русинської національності і рекомендував Україні як державі-учасниці розглянути питання про визнання русинів національною меншиною.
    На підставі наведеного та керуючись статтями 11, 24, 101 Конституції України, статтею 11 Закону України “Про національні меншини в Україні“, статтями 13, 15 Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини“,

    П Р О Ш У:

    1. Розглянути питання про відновлення в Україні національності “русини“.

    2. Дати доручення Кабінету Міністрів України внести до Реєстру національностей України національність “русини“ з присвоєнням їй окремого коду, а також розглянути питання щодо кодифікації мови русинів.

    3. Зобов’язати центральні і місцеві органи виконавчої влади здійснити заходи, спрямовані на задоволення етнокультурних та соціальних потреб русинів в Україні.

    З глибокою повагою,
    Н. Карпачова

    Рейтинг: 
    Загрузка...