Потужний генератор дезінформації серед русинів (Конгрес помер! Хай живе Конгрес?)

«Конгрес помер! Хай живе Конгрес?» - під таким заголовком розміщено інтерв’ю з В.Падяком на сайті газети «Неділя». Чесно кажучи, крім сміху, це інтерв’ю не викликає жодних емоцій. Читаючи, м’яко кажучи, цю гру слів, приходить на думку байка Крилова «Лисиця та виноград», у якій лисиця не змогла дістати гроно винограда, то заспокоїла себе – він зелений та кислий. Але все по порядку. В.Падяк: «…За двадцять днів до початку організатори посунули термін проведення …». Ніхто терміни Конгресу не посував. В.Падяк: «… Сам Конгрес з фінансових проблем винесли за межі Будапешта – у село Пілішсенткерест, кілометрів за тридцять від столиці. Занадто маленьким, тому й незручним, виявилось (мабуть, єдине в селі) приміщення якогось дитячого пансіонату, на базі якого відбувався конгрес…». Так, Конгрес проходив у мальовничому гірському с. Пілішсенткерест, чисте повітря, тиша, подібність до природи наших Карпат, прекрасна угорська кухня і це, звичайно, фінансово вигідніше ніж у Будапешті. Тим паче на дворі була спека 40 градусів. Організатори добре все продумали і провели. В.Падяк: «…саме життя підштовхує русинів до висновку: конгреси є фінансово обтяжливою формою спілкування, коштів вимагають чималих…», «… Конгрес – занадто пафосне та занадто громіздке і заформалізоване утворення…». Поки Русинські конгреси проводив академік П-Р.Магочій, маючи фінансову підтримку від канадського мецената Стивена Чепи (організатори 11 СКР не мали можливостей навіть контактувати з С.Чепою дякуючи …) все було фінансово оправдано і не було пафосно, а зараз уже не вигідно і пафосно? Щось не клеїться панове…. В.Падяк : «… Нарешті, про свій вихід із Конгресу заявив Закарпатський обласний благодійний фонд «Русинська школа». Такої заяви не було зроблено В.Падяком. Тільки після майже двох місяців Містер Критизер згадав, що не його організацію виключили з СКР, а вона сама вирішила вийти із складу СКР. Цинічна дезінформація. Трохи історії. У 2009 році на СКР (Сербія, Р.Керестур)П-Р.Магочій, як голова СРР запропонував прийняти ОБФ «Русинська школа» до СКР. Але на той час ця організація не мала двох років від дати реєстрації і звичайно не мала двох років стажу роботи. В таких же умовах була і організація з Росії. Де тоді рівне ставлення до всіх. Виходить ОБФ «Русинська школа» була прийнята з порушенням Статуту СКР. В.Падяк: «…Може, не по тих підручниках історію карпатських русинів діти вивчали? …». На цій фразі хотілося б зупинитися детальніше. За три роки(після смерті Великого Русина, родоначальника і першого керівника «Русинських недільних шкіл В.В.Сарканича) «видавцем» В.Падяком не було видано жодного підручника для русинських учнів, зате видана масштабна енциклопедія П-Р.Магочія «Історія та культура карпатських русинів», яка коштує в крамницях біля 400 грн.. В Ужгороді (де проживає В.Падяк) та ужгородському районі не відкрито за три роки «газдованя» В.Падяка у русинській освіті жодного класу. До прихода В.Падяка нараховувалось 40 русинських класів. Зараз у ОБФ «Русинська школа» функціонує трохи більше двадцяти. Тобто ця організація налічує АЖ трохи більше двадцяти членів. До речі, Крайове товариство підкарпатських русинів налічує більше тисячі членів і активісти КТПР розбудовували русинську освіту. Іще у 2008 році переважна більшість учителів на зборах русинських класів у Сваляві висловили недовіру В.Падякови очолювати РНШ. Але, заручившись підтримкою П-Р.Магочія, В.Падяк отримав фінансування русинських класів від благодійників. Звичайно, який учитель відмовиться від додаткових на місяць 300-400 грн., а три члена так званої шкільної ради русинської школи по 600 грн.. На даний час ОБФ «Русинська школа» є формальною , та є способом отримання немалих коштів від благодійників з Америки В.Падяком. Падяк: «… Достатньо підкреслити, що протягом останніх двох років голова СРР Д. Папуґа двічі був* на Закарпатті, але не знайшов часу зустрітись із представниками громадських організацій краю. Не кажучи вже про демонстративне ігнорування діяльності Русинських недільних шкіл…». Хочу нагадати Містеру Критизеру, що обидва візити голови СРР Д. Папуґи були відомі всім русинам Подкарпатя і хто мав бажання зустрітися з головою СРР - зустрівся. Були зустрічі Д. Папуґи і з учителями русинських шкіл, які не мають бажання співпрацювати з В.Падяком і фактично працюють на ентузіазмі та патріотизмі. Зустрічався голова СРР з губернатором Закарпаття Олександром Ледидою. В.Падяк: «…Присутні загалом слухали уважно, а от члени делегації від України та Д.Папуґа з В.Противняком намагались заважати – гасили виступ оплесками…» Невдячний В.Падяк забув, що право виступити на Конгресі (Падяк не був навіть гостем на СКР) йому дав Д.Папуґа, але коли Містер Критизер начав, м’яко кажучи, фантазувати, то більше як пів зала ( делегації з України, Угорщини, Чехії,…) почали аплодувати. Голова СРР пробував призвати В.Падка до толерантності та «Остапа понесло…». В.Падяк: «…Тому конфлікт функціонерів та інтелектуалів неминучий. Фактично, хоче того хтось чи ні, вже розпочалось творення нових світових русинських інституцій…» Хто дав моральне право В.Падякови давати оцінку людям, хто є функціонером, а хто –інтелектуалом. Це є цинічно і високо мірно. Починати все треба із себе. СКР у Р.Керестурі (2009 рік). П-Р.Магочій, А.Зозуляк відмовляються далІ працювати у СКР. СКР у село Пілішсенткерест (2011 рік). П-Р.Магочій висловлює думку, що треба відмовитися від конгресової форми роботи СКР (розпустити СКР) . Коли стало відомо, що В.Падяк не буде мати вплив на СКР І СРР, тоді і було вирішено розвалити Світову організацію русинів(СКР). Якщо би Штатутна комісія Конгреса погодилася із пропозицією А.Копчі змінити назву СКР, то В.Падяка би влаштувало все як є і не було б ідей про нові форми Конгреса. Як назвати такі рухи? P.S. Світовий Конгрес Русинів буде продовжувати свою роботу і будь які заяви В.Падяка є тільки його власною, безпідставною думкою. Заступник голови СРР, голова Крайового товариства підкарпатських русинів М.Бобинець