ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Про кордон, список FORBES та закарпатську «Барву»

    26 октября 2020 понедельник
    Аватар пользователя Закарпатье

    Ніколи не мучило питання про те, чому в одних контрабандистів постійно є неприємності (то склад «накриють», то товар «упаде»), а інші роками працюють собі спокійно і їм «усе як з гуски вода»?
    Або таке, наприклад: хто усім заправляє? Адже про те, що майже всі «служби» крутяться навколо кордону і щось на цьому «заробляють» знає кожен, але тільки обрані знають, «чий» кордон насправді.
    Він, звісно, державний, але…
    Довелося мені нещодавно попаритися в баньці з одними знайомими. Випили горілки, як годиться. Потім ще випили. Знайомі у мене, варто сказати, непрості. Люди вони серйозні, потилиці — голені, автомобілі — дорогі. А працюють вони «на зеленці».
    Може і не відбулася б подібна розмова (тим паче, що про роботу хлопці говорити не люблять), але на столі з’явився квітневий номер журнала Forbes із сотнею найбагатших українців.
    Переглянувши його до кінця і не знайшовши у цьому списку свого постачальника, вони довго та добряче плювалися та лаялися. Мало-помалу емоції взяли гору над обережністю і розмова таки увійшла у правильне русло.
    Багато бажаючих, я знаю, заплатили б великі гроші за те, щоб дізнатися, як виглядає схема роботи контрабанди на Закарпатті.
    Є 2 ключові точки, які працюють у тісній взаємодії. По-перше, це постачальники, тобто компанія «Барва», яка забирає усі «квотні» сигарети, призначені для області. А по-друге, є прикордонники, через яких ця ж таки «квота» протікає по «зеленці» за межі нашої дивовижної країни.
    Прикордонників можна вважати свого роду маркетинговою службою «Барви», що контролює об’єми продажу товарів закордонним партнерам. Виявляється, утримувачі «квот» із інших областей (ну, за винятком, думаю, Одеської), з величезним задоволенням хотіли б вийти на закарпатський ринок. Та й контрабандисти з не меншим задоволенням хотіли б жити в умовах ринкового ціноутворення, а не прогинатися перед монополістом-постачальником, котрий диктує всі умови. Однак багаторічні «потуги» оптовиків-сигаретників вийти на закарпатський ринок завершувалися нічим саме «завдяки» прикордонникам.
    Ця служба регулярно проводить рітейл-аудит, і в головний офіс «Барви» щоранку надходять звітні таблички з показниками про переправлений товар.
    Саме таким чином структура, що належить Міністру МНС і голові Закарпатської облради, контролює ринок контрабандних сигарет у Закарпатті.
    А якщо раптом хтось бажає попрацювати з іншим постачальником, що ж, його чекає незавидна доля. Навряд чи він зможе зробити більше одної «ходки». «Здадуть».
    У мене виник цілком резонне питання: для чого це потрібно прикордонникам? І що їм до «Барви»?
    — Хм, — відповідь одного із моїх співрозмовників, — знаєш, скільки беруть прикордонники за кожен ящик сигарет?
    — Щось мені таке казали… — відповів я. — Щось ніби $50 за ящик. Правильно?
    — $55, якщо бути точним. От. А тепер доклади зверху ще стільки ж, ну, або трішки менше.
    — Як так? Хто їх заплатить? Звідки вони беруться?
    — А які ціни на «Барві» ти бачив? Ти додай 50 копійок до вартості кожної пачки. Скільки в ящику, знаєш?
    — 50 блоків, по 10 пачок у блоці…
    — Ну, а тепер множ. Тому і пускають тільки тих, хто товар на «Барві» взяв — за нього ж «відстібають» у два рази більше! От тобі і вся економіка.
    Кажуть, таку схему налагодили свого часу нинішній міністр МНС Віктор Балога і колишній «верховний» прикордонник Ігор Левадний. Ще багато хто пам’ятає, як у грудні 2010 Левадного зупинила «Кобра», коли він їхав за кермом п’яний після бані. Він, кажуть, любив «понти кидати». Та з «Коброю» такі фокуси не проходять.
    На тому і погорів…
    Після усунення Левадного справи у господарів «Барви» пішли кепсько. За деякими даними, тепер брати контролюють не 90% ринку, як раніше, а всього 70%. Але схема працює ще й досі.
    Після Левадного, якщо я правильно зрозумів, змінилося уже чимало начальників Мукачіського прикордонного загону, але ситуація залишається такою ж. На моє питання про те, чому так відбувається, мені дали відповідь, що «ноги ростуть з Києва», і що, мовляв, «сам голова прикордонної служби Микола Литвин усім заправляє», «має долю, а тому і в Закарпаття не сується, на відміну від інших міністрів та інших чиновників, щоб не «нарватися на неприємності».
    Про те, які неприємності можуть чекати Литвина, мені розповіли, і запевнили, що такі обов’язково виникли б, якби він прилетів сюди бодай на годину.
    Ну, а на завершення мені оголосили, що міністр МНС у тому злощасному списку Forbes повинен був знаходитися на 4 місці, акурат між І.Коломойським та Г.Боголюбовим. а це тому, що статки його оцінюють близько у 3 мільярди доларів США.
    Від себе додам, що, звісно ж, випустив із розмови всю нецензурщину, і не можу з точністю стверджувати, якими є статки Віктора Балоги, так само як і те, скільки платять прикордонникам контрабандисти (і чи платять взагалі), а скільки — «Барва».
    Історія ця має швидше художній характер, а тому прошу не вважати її заявою у прокуратуру та інші контролюючі органи.

    Іван Фургів http://закарпатье.net/

    Рейтинг: