Румунський журналіст став персоною нон грата в Україні

На шпальтах багатьох румунських газет з"явились повідомлення про те, що 21 квітня українськими прикордонниками було оголошено про заборону в’їзду в Україну ще одному громадянину Румунії - журналісту румунської інформаційної агенції «Rador» Дану Серджіу. Коментуючи в Інтернеті цю подію серед своїх колег по цеху, румунський журналіст в своїх численних заявах, окрім обурення, знизує плечима : він, мовляв, жодних українських законів не порушував, чому до нього так жорстко ставиться українська влада в особі СБУ, з ініціативи якої йому нібито заборонено в’їзд, – незрозуміло. Як припущення, висловлює версію про те, що такі недружні дії щодо нього вочевидь пов’язані з його діяльністю, яка захищає румунську ідентичність в Україні, що не подобається українській владі. Для того, щоб розібратись в цій ситуації та до деякої міри зрозуміти причини вжиття таких санкцій щодо румунського кореспондента, я вирішив трохи посидіти в Інтернеті та проаналізувати діяльність цього шановного «захисника знедолених румунів». І ось про що я дізнався в результаті, думаю, вам теж буде цікаво. По перше, виявляється, що пан Серджіу народився в Закарпатській області і має румунське громадянство (принаймні, з його слів, це так) одночасно з українським, з якого він «забув» вийти, хоча прекрасно проінформований, що це українським законом не дозволяється. Мало того, цей подвійний горе-патріот публічно цим вихваляється. Ще в минулому році він дав розлоге інтерв’ю центральній румунській газеті «Адеверул», яке було надруковано під назвою : «Румунське громадянство означає державну зраду в Україні». Зокрема в цьому інтерв’ю він скаржиться кореспонденту на те, що українська влада нібито переслідує тих румунів, які отримали румунське громадянство, хоча насправді це зовсім не відповідає дійсності, оскільки за це поки що не передбачено жодних санкцій! На жаль, тільки минулого року у Верховній Раді з’явився законопроект, що передбачає такі санкції (переважно у вигляді штрафів, звільнення з роботи державних службовців та військових), який, втім, до цього часу ще не прийнятий. По друге, власне журналістська діяльність цієї особи є доволі неоднозначною для держави Україна. З - під його пера на багатьох румунських сайтах (clubmaramu.ablog.ro, dincolodetisa.blogspot.com) протягом останнього часу виходять виключно негативні матеріали про нашу країну, в яких українська влада нібито є ворогом для всіх румунів та постійно перешкоджає їм зберігати та розвивати мову та культуру (хто з цим обізнаний – добре знає, що це брехня, бо якщо Україна комусь щось і недодає, то в першу чергу – українцям). Мало того, цей вельмишановний пан в своїх статтях постійно наводить аргументи про те, що землі, на яких живуть закарпатські румуни, нібито є «ісконно румунськими», і вони (тобто румуни ) постійно прагнуть до «братських обійм» своєї материнської країни. Відчуваєте, які знайомі пасажі? Точно так говорять російські «великодержавницькі» політики про Крим! Тут вже явно не йдеться про мову та культуру, а відверто пахне інспіруванням сепаратизму. Так, слід визнати, в жодній статті немає прямих закликів до якихось дій, але ж, як казали латиняни, «крапля камінь точить»… По третє, Серджіу Дан, як видно з його публікацій, є ярим адептом румунської ультра націоналістичної організації «Акція 2012», яка фінансується за гроші румунського уряду та ставить собі за мету відновлення «Великої Румунії» в кордонах 1940 року. На першому етапі ці молодчики декларують лише про бажання повернути в лоно «Румунії-матері» Бессарабію (тобто республіку Молдова) , але сам про себе говорить факт розвішування активістами «Акції» в Чернівцях листівок з текстом «Тут – Румунія!» Це - лише короткі штрихи про нашого героя, здобуті у відкритому для всіх Інтернеті. Цілком припускаю, що у СБУ є й інші, більш вагомі аргументи для того, щоб цьому «борцю за права румунів» закрити в’їзд до нашої країни. Я особисто не є великим прихильником спецслужб і методів їхньої роботи. В цьому випадку вони зробили чергового героя-мученика з нікчемного по суті писаки, який за 30 срібників чесно поливає брудом країну, в якій він народився. Але, з іншого боку, країна, яка себе шанує, повинна регулярно вказувати на двері подібним незваним гостям, і не тільки румунським, адже вони з нами за кордоном не церемоняться, за найменші порушення видворяють тисячі наших громадян. Можливо, це стане уроком для інших іноземних «борців за свободу», які, користуючись безкарністю поводяться в нашій країні як у себе вдома.