Сепаратистська видумка кремлівських ЗМІ щодо Закарпаття виявилась невдалою

Нещодавно, 29 травня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба здійснив свій перший закордонний візит до Угорщини у якості глави зовнішньополітичного відомства і зустрівся з міністром зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петером Сійярто.
Сторони відзначили обопільну зацікавленість у розбудові дружніх та добросусідських відносин, а також налаштованість відкрити нову сторінку двостороннього партнерства. Окрім співпраці у стримуванні поширені COVID-19, сторони відзначили, що «….Немає жодних об’єктивних підстав для того, щоб між Україною та Угорщиною існували будь-які суттєві проблеми…». Також, міністри приділили питанням розбудови прикордонної інфраструктури, в тому числі модернізації пункту Чоп-Загонь та побудові нового пункту Дийда-Берегдароц.
За результатами цієї зустрічі, ряд кремлівських ЗМІ у контексті своєї гібридної агресії розтиражували новини про ніби то готовність України до створення в Закарпатті «Венгерского района с румунскими и русинскими поселениями».
1 червня 2020 року Верховна рада України винесла проект постанови про створення в Закарпатській області п’яти районів, зокрема: Берегівський район (з адміністративним центром у місті Берегове) у складі територій Батівської селищної, Берегівської міської, Великоберезької сільської, Великобийганської сільської, Вилоцької селищної, Виноградівської міської, Королівської селищної, Косонської сільської, Пийтерфолвівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України; Мукачівський район (з адміністративним центром у місті Мукачево) у складі територій Білківської сільської, Великолучківської сільської, Верхньокоропецької сільської, Воловецької селищної, Горондівської сільської, Довжанської сільської, Жденіївської селищної, Зарічанської сільської, Івановецької сільської, Іршавської міської, Кам’янської сільської, керецьківської сільської, Кольчинської селищної, Мукачівської міської, Неліпинської сільської, Нижньоворітської сільської, Полянської сільської, Свалявської міської, Чинадіївської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України; Тячівський район (з адміністративним центром у місті Тячів) у складі територій Бедевлянської сільської, Богданської сільської, Буштинської селищної, Великобичківської селищної, Вільховецької сільської, Дубівської селищної, Нересницької сільської, Рахівської міської, Солотвинської селищної, Тересвянської селищної, Тячівської міської, Углянської сільської, Усть-Чорнянської селищної, Ясінянської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України; Ужгородський район (з адміністративним центром у місті Ужгород) у складі територій Баранинської сільської, Великоберезнянської селищної, Великодобрянської сільської, Дубриницько-Малоберезнянської сільської, Костринської сільської, Оноківської сільської, Перечинської міської, Середнянської селищної, Ставненської сільської, Сюртівської сільської, Тур’є-Реметівської сільської, Ужгородської міської, Холмківської сільської, Чопської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України; Хустський район (з адміністративним центром у місті Хуст) у складі територій Вишківської селищної, Горінчівської сільської, Драгівської сільської, Колочавської сільської, Міжгірської селищної, Пилипецької сільської, Синевирської сільської, Хустської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Незважаючи на те, що в Берегівському районі проживає переважна більшість етнічних угорців (близько 75%), він був і залишатиметься надалі українським Берегівським районом Закарпатської області.
І як ми бачим, ніяких ні «Венгерских», ні «румунских», ні «русинских» районів Україна не створює, а тому це означає, що агресор використовуючи невдалі пропагандистські дії будь яким чином намагається загострити протиріччя з сусідньою Угорщиною.