ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

СПЕЦІАЛЬНА ДОПОВІДЬ УПОВНОВАЖЕНОГО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ

    17 августа 2018 пятница
    Аватар пользователя Микола Жалива

    “Стан дотримання Україною міжнародних
    стандартів у галузі прав і свобод людини”
    ІІІ. Виконання Україною зауважень та рекомендацій
    Комітету ООН з ліквідації расової дискримінації

    У 1997 р. Україною подано об’єднані тринадцяту і чотирнадцяту періодичні доповіді, які було розглянуто Комітетом ООН з ліквідації расової дискримінації у березні 1998 р., у 2000 р. – об’єднані п’ятнадцяту та шістнадцяту періодичні доповіді, які було розглянуто у серпні 2001 р., у 2004 р. – об’єднані сімнадцяту та вісімнадцяту періодичні доповіді, які було розглянуто у серпні 2006 р. Термін подання дев’ятнадцятої, двадцятої та двадцять першої доповідей визначено на квітень 2010 р.
    Хід виконання Україною зауважень і рекомендацій Комітету ООН з ліквідації расової дискримінації за наслідками розгляду тринадцятої і чотирнадцятої періодичних доповідей України було прискіпливо проаналізовано Уповноваженим у першій Щорічній доповіді про стан дотримання прав людини в Україні і визнано незадовільним.
    Представлення Україною до Комітету ООН п'ятнадцятої та шістнадцятої періодичних доповідей та їх розгляд засвідчили, що в країні вжито заходів щодо посилення боротьби з різними формами дискримінації. Зокрема, Верховною Радою України в січні 2000 р. ухвалено Закон України “Про біженців”, у січні 2001 р. — Закон України “Про громадянство України”, у квітні 2001 р. – Кримінальний кодекс України (ст. 161) і Закон “Про політичні партії в Україні” (ст. 5), які забороняють пропаганду расової й етнічної ненависті та створення організацій і політичних партій, які засновуються на принципах расової ненависті чи дискримінації, у червні 2001 р. — Закон України “Про імміграцію”. В Україні, зрештою, була скасована смертна кара, запроваджено систему апеляційних судів, яка дає змогу більш ефективно захищати права, зокрема і національних меншин, подальшого розвитку набуло надання освітніх послуг мовами кількох національних меншин.
    Водночас Комітет ООН наголосив, що основні проблеми щодо виконання Україною зобов'язань, передбачених Міжнародною конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, зберігаються і надалі. Цей висновок збігся із критичною оцінкою ситуації Уповноваженим з прав людини, яка була представлена ще у першій Щорічній доповіді.
    Уповноважений вважає за необхідне привернути увагу до того, що Комітет ООН не отримував жодного повідомлення від окремих осіб, які перебувають під юрисдикцією держави-учасниці, попри те, що держава-учасниця визнала передбачені ст.14 повноваження Комітету ООН щодо права приймати і розглядати скарги окремих осіб чи їх груп. Проте це свідчить не про відсутність порушень положень Конвенції в країні, а насамперед про недостатню поінформованість громадськості з цього питання.
    Оскільки проблемні питання щодо виконання Україною зобов'язань за Міжнародною конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації продовжують зберігатись і загострюватись, Комітет ООН рекомендував Україні, зокрема, вжити всіх відповідних законодавчих заходів, щоб положення Конвенції повністю відбити в національному законодавстві. Комітет наголосив на важливості відповідної заборони та покарання за вчинки расової сегрегації й дискримінації, незалежно від того, скоїли їх окремі особи чи групи осіб.
    Україні було запропоновано внести до своєї наступної періодичної доповіді інформацію про подані скарги, розпочате розслідування та судове переслідування, а також про кримінальні й цивільні санкції, застосовані у справах щодо порушень, в основі яких лежить расова дискримінація, зокрема, результати розслідування за скаргами, доведеними до відома Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Також країна мала вжити негайних і ефективних заходів задля припинення зловживань стосовно ромів та будь-яких тенденцій щодо навішування ярликів на певні етнічні групи, огульних звинувачень, стереотипних уявлень, оскільки це може призвести до того, що працівники міліції та міграційні служби, а також засоби масової інформації й суспільство загалом оцінюватимуть ті чи інші групи населення за ознакою їх расової належності.
    На виконання зауважень і рекомендацій Комітету ООН Україною було зроблено ряд важливих кроків у сфері реформування законодавства з метою приведення його у відповідність до положень конвенції. Зокрема, у вересні 2001 р. указом Президента України за Державним комітетом України у справах національностей і міграції закріплено функції центрального органу державної влади, який реалізує державну політику у сфері міжнаціональних відносин.
    У січні 2002 р. Україна приєдналась до Конвенції про статус біженців 1951 р. і Протоколу про статус біженців 1967 р. У травні 2003 р. вдруге було ратифіковано Європейську хартію регіональних мов або мов меншин. У вересні 2003 р. урядом було затверджено Програму соціально-духовного відродження ромів України на період до 2006 р., відповідно до якої впроваджені спеціальні методики навчання дітей ромської національності з урахуванням традицій їх виховання і побуту, надано ряд пільг: безплатне харчування, медичне обслуговування, запроваджені факультативні курси з історії, культури і традицій ромів. З метою реалізації положень Європейської хартії у 2005 р. введена державна програма фінансової підтримки заходів з реалізації її положень, на що з держбюджету було виділено близько 1 млн грн. Урядом затверджено і реалізовано Комплексні заходи з розвитку культур національних меншин України на період до 2005 року, зокрема заходи з підтримки збереження культурної спадщини кримських караїмів і кримчаків.
    У липні 2004 р. розпочав роботу пункт тимчасового тримання біженців у Одеській області. Триває будівництво такого ж пункту в Київській області. У травні 2005 р. були внесені зміни до статей 9, 13 Закону України “Про біженців”, якими скасовано максимальний термін подання заяви про надання статусу біженця та подовжено термін розгляду таких заяв.
    Водночас, як засвідчив моніторинг Уповноваженого, рекомендації Комітету щодо посилення судового переслідування за злочини, пов’язані з расовою дискримінацією, Україною не були виконані. В органах МВС збереглася тенденція щодо кваліфікації злочинів стосовно іноземців та представників меншин на расовій основі як проявів хуліганства. Як наслідок, офіційні статистичні дані щодо подібних злочинів відсутні. З іншого боку, у суспільстві відбувається зростання актів вандалізму щодо могил, проявів ксенофобії та расизму, зростає кількість насильницьких дій на расовому підґрунті, у тому числі вбивств.
    У розгляді Комітетом ООН сімнадцятої та вісімнадцятої періодичних доповідей України у серпні 2006 р. узяла участь делегація Уповноваженого з прав людини, яка поінформувала про результати незалежного моніторингу, здійсненого Уповноваженим, виконання Україною зауважень та рекомендацій Комітету та про збереження негативних тенденцій у суспільстві щодо проявів расової дискримінації та расизму. Комітет ООН також було поінформовано про спільний проект Уповноваженого з прав людини з Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин щодо моніторингу дотримання прав національних меншин в Україні, який проведено у шести регіонах України, матеріали якого було використано при підготовці Спеціальної доповіді Уповноваженого про стан дотримання і захисту прав національних меншин в Україні, яка була надана кожному члену Комітету ООН.
    Членам Комітету ООН було надано збірник “Заключні зауваження і рекомендації конвенційних органів ООН”, виданий трьома мовами за ініціативою Уповноваженого з прав людини, який було високо оцінено головою Комітету ООН. Крім того, голова Комітету ООН зазначив, що оцінка Уповноваженим ситуації в Україні щодо виконання зобов’язань за Конвенцією в багатьох питаннях збігається з позицією Комітету ООН.
    Делегація Уповноваженого також представила Спеціальну доповідь Уповноваженого з прав людини “Стан дотримання і захисту прав громадян України за кордоном” та поінформувала про прийнятий на основі цієї доповіді план дій Кабінету Міністрів України. Ця доповідь уперше у міжнародній практиці комплексно порушила проблеми прав трудових мігрантів. Вона надала можливість членам Комітету ООН ознайомитись із ситуацією з дотриманням прав українських мігрантів у ряді держав–учасниць Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
    У своїх заключних зауваженнях до сімнадцятої та вісімнадцятої періодичних доповідей України Комітет ООН відзначив певний прогрес у законодавчій сфері, зокрема, подання до Верховної Ради України законопроекту про поправки до Закону України “Про національні меншини”, в якому визнається право представників національних меншин на використання своїх традиційних імен і національних мов; скасування у Законі України “Про біженців” обмежувальних термінів для подання клопотань про надання притулку тощо.
    Зазначалось, що, починаючи з 2004 р., в Україні за підтримки Європейського Союзу реалізується проект “Захист прав ромів в Україні і забезпечення їх доступу до правосуддя”. У межах цього проекту працюють 15 ромських правозахисних центрів у різних регіонах України, зокрема у Вінницькій, Волинській, Черкаській, Донецькій, Херсонській областях, у м.Києві. Лише протягом 2006–2007 рр. до цих центрів звернулися за правовою допомогою близько однієї тисячі ромів.
    У березні 2007 р. запрацював Державний комітет у справах національностей та релігій – правонаступник Державного комітету у справах національностей та міграції. До його завдань, зокрема, належить розгляд заяв про надання політичного притулку та боротьба з расизмом і расовою дискримінацією.

    Водночас Комітет ООН підтвердив збереження в Україні певних негативних тенденцій у забезпеченні прав людини, що базуються на зобов’язаннях України відповідно до Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, та у своїх заключних зауваженнях і рекомендаціях запропонував вжити невідкладних заходів для поліпшення ситуації. Так, Комітет висловив стурбованість відсутністю офіційного визнання меншини русинів, попри їхні наявні етнічні особливості. Тому Комітет рекомендував Україні вивчити питання про визнання русинів національною меншиною.
    Також Комітет ООН з ліквідації расової дискримінації висловив стурбованість відсутністю випадків порушення кримінальних справ за ст.191 Кримінального кодексу щодо злочинів, вчинених стосовно іноземців.
    Незалежний моніторинг, здійснений Уповноваженим щодо стану виконання Україною зауважень і рекомендацій Комітету ООН за наслідками розгляду сімнадцятої та вісімнадцятої періодичних доповідей, свідчить, що, попри вжиті заходи, в суспільстві наростають негативні тенденції щодо проявів ксенофобії, релігійної, національної і расової нетерпимості. Спостерігається тенденція збільшення протягом останніх років кількості випадків насильства та вандалізму на релігійному, етнічному та расовому ґрунті.
    У 2006 р. зареєстровано понад 60 випадків насильства стосовно іноземців на расовому ґрунті, передусім африканців, зокрема арабів, вихідців із Далекого Сходу, з-поміж яких семеро осіб було вбито. У 2007 р. кількість таких нападів перевищила 80. Протягом 2006–2007 рр. зафіксовано 92 акти наруги над могилами, в тому числі сім випадків пошкодження святинь та надгробків у місцях поховань. Така ситуація викликала потребу у створенні у 2007 р. у складі СБУ та МВС відповідних підрозділів щодо правопорушень на расовому, етнічному та релігійному ґрунті.
    Ці тенденції свідчать про серйозні прогалини в державній політиці щодо протидії дискримінаційним явищам у суспільстві, а також щодо забезпечення прав національних меншин. Зважаючи на актуальність цих питань, Уповноважений найближчим часом представить Верховній Раді України Спеціальну доповідь щодо стану забезпечення прав національних меншин в Україні, підготовлену на основі власного моніторингу.

    Рейтинг: 
    Загрузка...