Яким стане цей день в історії. Нариси про червень 2013 року

Оглядачі та політологи з нетерпінням чекають на проведення запланованого на 15 червня об’єднавчого з’їзду опозиції. Події, які відбудуться в цей день на Михайлівській площі, матимуть колосальні наслідки для найближчого майбутнього країни. По перше, після з’їзду буде зрозуміло, як саме буде працювати парламент країни та наскільки можлива буде відставка Уряду Миколи Азарова, яку заплановано ініціювати найближчим часом, по – друге, стане ясно хто з трійці опозиційних лідерів (Яценюк, Кличко, Тягнибок) матимете найбільше шансів стати «єдиним» кандидатом від опозиції, а головне отримає підтримку Юлії Тимошенко. Зрозуміло, що боротьба буде жорстока, але акуратна, а тому неодмінно будуть постраждалі. Економістам відомий суто економічний закон – у випадку концентрації економічних сил чи засобів одна з сторін завжди виступає у ролі захопленого, «кровопролитність» такого процесу залежить від того, наскільки таке поглинання «дружнє». Підсумовуючи напрацювання, з якими опозиціонери йдуть на з’їзд, та аби бачити картину повністю, слід звернути увагу на такі обставини, на які не звернути увагу за таких умов просто не можливо. Основними учасниками з’їзду будуть дві політичні сили партія «Батьківщина» та партія «Фронт Змін». Саме в наявності глибинних протиріч між членами цих партій і криється загроза для створення сильного об’єднання. Кулуарами парламенту ходять чутки про те, що Олександр Турчинов прямо заявив Арсенію Яценюку, що переважна частина депутатів від «Батьківщини» не хочуть бачити у керівному складі об’єднаної структури Миколи Мартиненка і бажання це настільки сильне, що у випадку призначення Мартиненка на керівну посаду Турчинов та ті, хто поділяють його точку зору, вступлять у конфронтацію з Яценюком, та протистояння змінить площину з політичного на особистісне. У той же час, враховуючи близкість Мартиненка до Яценюка, складається враження, що Миколою Мартиненком, також, не задоволений хтось з середини Фронту змін. Таку теорію підтверджують ті ж чутки, стверджуючи, що «Батьківщина» проти Мартиненка, але не проти Андрія Іванчука, який вже не є таким близьким до А.Яценюка. Не так давно в Інтернеті, зокрема на сайті Тиждень.ua, було розміщено листа, написаного головою київської міської організації до Тимошенко. Нагадаємо, у згаданому листі Одарченко жалівся Юлії Володимирівні на прямий конфлікт з Яценюком та Мартиненком. Одарченко благає не допустити об’єднання, так як його очолить Яценюк. Розміщений лист не містив підписів однак подейкують, що Одарченко підтримують такі видні та досвідчені соратники по опозиційній боротьбі як Андрій Кожемякін, Сергій Власенко та Микола Томенко. Поступово стає зрозуміло, що не один Київський осередок «Батьківщини» противиться об’єднанню з силою Яценюка. Бояться перерозподілу посад у партійній ієрархії також у Полтавський, Сумський, Чернігівський, Кіровоградській та інших обласних осередках та готові ігнорувати об’єднавчий з’їзд. «Боротьбу в партері» з особливою зацікавленістю веде Федорчук, який у партійному штабі «Батьківщини» безпосередньо займається організацією роботи по обласним осередкам партії. Подейкують, що останній готовий докласти усіх сил, аби зірвати запланований з’їзд, чи хоча б не сприяти його проведенню. Як людина, яка розуміється на тонкощах політичної кухні, з цією метою Федорчук хоче заручитись підтримкою ув’язненої Тимошенко, контакти з якою усіляко обмежує не тільки пенітенціарна служба, а й однопартійці Федорчука. Федорчуку настільки важливо не допустити зміни політичного клімату у партії, що він турує дорогу до харківської лікарняної палати через доньку Тимошенко, Євгенію. Євгенії регулярно вкладають у вуха думку про те, що Яценюк – політичний хижак, який хоче захопити партію матері, потім стати єдиним кандидатом від опозиції. З іншого боку, очевидним для самої Тимошенко є викривлення та спотворення її настанов, які передають широкому загалу Турчинов, Яценюк та Пашинський, щоправда, інтерес останнього для багатьох лишається незрозумілим. Столичний осередок «Фронту змін», на чолі з Андрієм Мельничуком, за словами політичних опонентів планує провести власний з’їзд з метою відмежуватись від своїх політичних побратимів та розкручувати той бренд, який об’єднання планує поховати – «Фронт змін». Львівський, Івано – Франківський та Рівненський обласні «фронти» всерйоз задумуються над тим аби просто на просто змінити партійні стяги в залежності від запропонованих політичних позицій ВО «Свобода» та «УДАР». Результат такої фрагментації неможливо передбачити, однак можливо він надихне депутатів у парламенті створити свою, окрему депутатську групу. Усі чекають та намагаються спрогнозувати, чи закінчення з’їзду не повернеться скандалом. Одним – самим простим рішенням, що може прийняти Яценюк – провести об’єднавче засідання до 15 числа, а на мітингу вже просто всім повідомити. Одним з безперечних плюсів такого рішення є те, що про закритий з’їзд можна повідомити тільки своїх, а інших лишити за бортом і у властивій Арсенію Петровичу манері поставити усіх перед фактом, як і личить демократичному лідеру діяти чесно, відкрито та прозоро. Конспірологія стверджує – закритість у випадках прийняття рішення стосовно групи людей, які у зв’язку з тим, що не присутні на такій зустрічі, просто позбавлені такого права. Історії відомі такі випадки. Одне ясно точно, у всьому цьому не зацікавлений Яценюк, який, як вже раніше зазначалось, покладає на це об’єднання надії з реалізації особистих амбіцій. Яценюк, на відміну від Тимошенко, не зацікавлений відкладати з’їзд на потім. Бажання зрозуміле, адже той, хто отримає контроль над «Батьківщиною», приємним подарунком отримує не тільки готовий механізм національного масштабу, розкручений бренд, але й дуже шанованого в Європі в’язня Юлію Тимошенко, яка у випадку втрати впливу на політичні процеси всередині партії стане просто – на просто маріонеткою, лялькою у пісочнику геополітичних торгів, тобто не потрібною нікому.