ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

ЗА ГЕМОРОЙ - ЛАУРЕАТ

    26 февраля 2021 пятница
    Аватар пользователя понашому ненашим

    Уже ня ни чудувуть єдностайні отвіты читалникuв нашого края

    на новинарські звіданя за вто, ош што они читавуть:

    “Книг закарпатських письменників не читаю !”…

    Божечку, пак як такоє годно быти, кить они, сигіняшні закарпатські писатилї, догделабы вшыткы сорок, суть лауреатами многых премий, та й тото по дакuлко раз !..

    До приміру, Петро Скунць, кой ищи быв редактором новинкы “Карпатська Україна”, та, гикойбы фіглювучи, у полеміцї

    з якымись дописовачом до новинкы, сам перераховав онь сїмнадцить лауреатськых премий, котрыма го щи за команїштuв наградили: комсомольські премиї – обласна имени Дмитра Вакарова, республїканська имени Николая Островського…и.т.д.

    Иван Чендей мав премий менше, айбо и в нього того щи й за команїштuв было бивно: у 1992 – имени Винниченка, дале пак имени Головка.., имени Шевченка, яку потuм и його цїмбор Скунць дuстав, та й на котру, обы ї дuстати, сигіняшный ся самовысував онь шість раз…

    Айбо сисе суть лауреатські чемпійоны в нашому краю.

    Типирькы з “высоты” сих двох “литературных” монстрuв попризирайме ся до нашої “литературної” дрuбноты.

    Догделабы вшыткы сорок закарпатськых членuв спілкы писатильuв Украйины суть лауреатами обласної комсомольської премиї имени Дмитра Вакарова (дuстали ї в комаништичні часы, и вто по дакuлко раз !). У часы “низависимої” Украйины иппен сисю премию перейменовали у премию имени Федора Потушняка – и впят догделабы вшыткы сорок закарпатськых членuв спілкы писатильuв Украйины нив ся олауреатили, (и вто по дакuлко раз !).

    Треба вповісти, ош у сьому лауреатстві не лем званиє цїнноє:

    из дипломом лавреата награжденый дuставав три изрї гривньuв. Иппен сисе послїдноє - три изрї гривньuв – и было та й ся упстає май притягателным у каждорuчнuв смертелнuв войнї закарпатськых писатильuв за вты – уд прошлого года не три,

    ай уже – вuсьuм ! - изрьuв гривньuв.

    Писатильська сімя Ходанич-Повх ся спромогла збагатити свuй домашный бюджет онь пятнадцятьма изрями лауреатськых гривньuв: трічї лауреатом обласної премії ставав Петро Ходанич (3х3=9), и двычї жона му Ліда Повх (2х3=6), а з сього ся дuстає: (9+6=15). Но туйкы нич ниє чудного: гикой голова комісії по присудженю обласної литературної премиї (слава богу,

    донидавна !), Петро Ходанич нигда ни узбытковав свою сімю.

    Процес олауреачения у “писательського” тандема йшов так: Ходанич-Повх выбивали гроші в облдержадминистрациї на выданя свойых книг (сумы нималі!), книгы за державный счот ся печатали, и такый нараз йих усували на добытя премії, пак самі собі вже премиї присуждали.

    Тото, ош йих книжичкы по тых нимногых книжных бовтах, куды йих самі Ходанич-Повх поприносили, нитко нигда ни купує – тото йих домак ни интересує, бо они й так ся умудрили мати гроші за “продаж” свойых книг: гикой преподаватилї обласного института усовершенствованя учитильuв, кажду групу вчитильuв, што приходили из сїльськых ошкuл ся “совершенствовати”, примушовали куповати йих нидuдаві книгы. И сигіняшні учитилї мусїли куповати по двычі, а то й по трічі єдны й тоты нидuдаві, непотребні книгы уд свойых преподаватильuв.

    Аттакым є писатильсько-научницькый бізнес сімї Ходанич-Повх!.

    Айбо в кuнци пришлого года у “писательського” тандема Ходанич-Повх ся стала велика пришта.

    Обласна держадминистрация рішила уплачовати кажду премию уже не по три, ай – по вuсьuм изрьuв гривньuв. У Ходанича ся затрясли рукы - тоты вuсьuм изрьuв овuн мусить дuстати !.. И – упят ся усунув на здобытя премії у четвертый раз.

    Лем туйкы ся стало так, ош членам комісії, у котрої донедавна овuн быв началником, насточортїла жаднuсть Ходанича, и на голосованю из девяти членuв комісії за Ходанича проголосовало лем двоє… - овuн сам и щи якыйись його пудлизинь…

    Ходанич ся на сьому ни спер – побіг у облдержадминистрацию, и, гикой ищи товдышный началник обласных писатильuв, ублагав обласноє начальство заставити тоту комісію … переголосовати…

    Переголосовали. Резултат: за Ходанича – єден голос ! – овuн сам.

    Аттак попиля скарідных зубuв Ходанича пролитїла ЧЕТВЕРТА премия, а з нив и - вuсьuм изрьuв гривньuв !

    Смішным было у прошлому годї присуждениє обласної премиї

    у вuсьuм изрьuв гривньuв “писатильови” Андрійови Дурундї.

    Хоть овuн уже и быв лауреатом сиї премиї, айбо наші обласні “писатилї” ся дорадили, ош Дурундови тоты вuсьuм изрьuв гривньuв мусайно дати, бо йому нидавно учинили дуже тяжку – уже четверту ! – операцию на геморой. И йому дуже треба гроші на усокочіня безцінної “писатильської” гузці, из якої тот андьолськый геморой и по четвертuв операції у нього нияк ни проходить.

    И дали: Андрій Дурунда став лауреатом премиї облдержадминистрациї – за геморой !

    Лауреатками сиї геморойної премиї суть ушыткы “писатилницї”-прийшлячкы: Галина Малик, Надія Панчук, Людмила Кудрявська… Ни тямлю вже по кuлко раз они лауреаткы.

    Най мuй читалник ся ни чудує, ош ни называву книгы, за котры тоты “писатилї” стали лауреатами.

    Мушу вповісти, ош и в облдержадминистрациї прекрасно знавуть, што плачені ними книгы закарпацькых писатильuв нигда нитко ни читать.

    Сисе годен пудтвердити и я, бо продажив книг ся занимаву дванадцятый гuд, та прекрасно знаву што иннишньый читалник потребує.

    Є два наші писатилї, книгы котрых чилядь просить навхтемашно, тото суть Федор Потушняк и Михайил Томчаній,

    а з типирьuшньых подаколи звідавуть книгы Дмитра Креміня,

    Мирослава Дочинця и Василя Густія. И на сьому – вшытко !

    Подеко ми годен заверичи, ош ни упомнянув им за Петра Мідянку, котрому сього года дали державну премию.

    А я вас звідаву: ”Вы читали шрайбанину Мідянкы !?..”.

    Но, та кить вы истинно любите поезию, кить вы ся розумієте

    в поезиї, ци хоть раз исьте почуствовали бадаякоє наслаждениє

    уд читаня його стишкuв, нилогічно, нивмотивовано понатыканых нашыма русинськыма словами?!?..

    Будьте супокuйні, нитко за межами Закарпатя ни розуміє бисїдный римованый вінегрет Мідянкы. И ни рахує його писанину поезійов !

    А за што Мідянкови дали лауреата !?...

    Елементарна політична акція: Мідянка свойыма (най украйинцями и нипорозумілыма !) текстами “збагачує” на дниська мертвотну украйинську мову “русинським лексичним ресурсом”. Иппен туйкы тот здыхлый украйинськый пес и закопанный !

    Книгы многоразово олауреаченых Чендея и Скунця у біблїотеках

    и книжных бовтах ани послїдный циганин ни просить !

    У мойому бовтї “Файні книгы”, што ся находить на первому емелетї дома быта на площади Петефія, 47, в Ужгородї, уже бuлше года стоять никому нитрібні вuсьuмнадцьить разных книг “лауреата” Чендея и сїм никому нитрібных книг иппен аттакого “лауреата” Скунця.

    Дїло в тому, што я принимаву уд чиляди хосновані книгы,

    та маву много поздаваных людьми книжок як Скунця, так Чендея из йих авторськыма солодкавыма автографами уже Господь Бог знає кому…

    А кить спомнянеме, ош кuлко лепу, шилиякого паскудства на наш русинськый народ улляли Чендей из Скунцьом, обы хоть яков цїнов тоті премиї урвати, уковдовати уд нинавидящого нас, русинuв, Кыйова !...

    Но та пак сталося: ублагали, упросили, умолили, уковдовали

    уд украйинського началства шилиякі премиї як литературні монстры Скунць-Чендей, так дрuбніші монстрикы Ходанич-Повх-Дурында-Мідянка-Панчук-Кузан-Малик…

    Айно: премиї мавуть (збuлшого - за геморой !), айбо єдного

    ни мавуть: читалника.

    И навхтемашно на новинарські звіданя за вто, ош што наша чилядь читать, отвіт єден:

    “Книг закарпатських письменників не читаю !”…

    А ци й треба !?..

    Иван Петровцій,

    русинськый писатиль

    Рейтинг: