ЗВЕРНЕННЯ ДО КЕРІВНИКІВ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ, РАЙОНІВ, УСІХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ КРАЮ З ПРИВОДУ ПЕРЕПИСУ НАСЕЛЕННЯ У 2013 році

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ – ЗВЕРНЕННЯ ДО КЕРІВНИКІВ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ, РАЙОНІВ, УСІХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ КРАЮ З ПРИВОДУ НАСТУПНОГО ПЕРЕПИСУ НАСЕЛЕННЯ У 2013 РОЦІ (переклад з русинської) http://rusin.forum24.ru/?1-3-0-00000730-000-0-0-1358293121 Перепис населення в Україні 2013 р. надзвичайно важлива подія для всіх громадян, особливо для русинів Закарпаття. Від його результатів у значній мірі залежатиме подальша доля прав і свобод русинського населення Закарпатської області і всіх національностей. Саме владі потрібно докласти максимум зусиль для створення сприятливих умов, згідно Закону, для вільного відновлення та повернення підкарпатськими русинами етнічної самоназви своїх предків “русини”. Згідно неофіційних даних перепису 2001 р. русинами за національністю нібито записалися 10 196 чол. Є всі підстави не довіряти цим даним, бо на офіційному сайті держави русини не числяться взагалі. Без сумніву, причиною такої “кількості русинів” були не стільки недостатність освітньої роботи, чи самосвідомості русинів, скільки злочинний адміністративний тиск. Адже надзвичайно ревно виконується всіма гілками влади прийнятий Кабінетом Міністрів України протизаконний, антиконституційний, дискримінаційний і зловісний щодо русинської нації (тому й таємний!) урядовий «План заходів щодо розв’язання проблем українців-русинів» (№ 13-884/2 від 7 жовтня 1996 р.). Ним передбачено насильно асимілювати-українізувати найчисленнішу групу корінного населення області - русинів, котрі становлять не менше 70% жителів краю згідно попередніх переписів. Офіційно «Плани-заходи…» від 1996 року не відмінено й досі, і цим вони ще примушують чиновників його виконувати. Намагання етно знищити русинську націю сплановано з метою грубо закрити “питання русинів” та цинічно проігнорувати волю народу нашого регіону на надання області автономного статусу, чи згідно тексту обласного референдуму 1 грудня 1991 року “спеціальної самоврядної території, як суб'єкт в складі України, який не входить ні в які інші адміністративно-територіальні утворення”. Але плани антирусинів приречені на провал. На сьогодні багато чого вже змінилося завдяки тому, що 20-річні тотальні порушення прав і свобод підкарпатських русинів українською владою, стали відомі всьому світові. Комітет ООН з ліквідації расової дискримінації, розглянувши доповідь, представлену Україною, на 69-й сесії 31.07-18.08.2006 р. відреагував так (п. 20): «Комітет занепокоєний відсутністю офіційного визнання меншини русинів, незважаючи на їх явні етнічні особливості. Комітет рекомендує державі-учасниці (Україні - авт.) розглянути питання про визнання русинів як національної меншини». У відповіді Єврокомісії (8.11.2006 р.) на звернення Свалявського Общества подкарпатських русинів сказано, зокрема: «Дуже вдячні Вам за листа… та за привернення уваги ЄС до сучасної ситуації карпаторусинів в Україні». У «Плані дії Україна – ЄС від 2005 р.» влада України зобов’язалася «…продовжувати свої внутрішні реформи для зміцнення демократії, верховенства права та прав осіб, що належать до меншин. У контексті цього, Європейська Комісія дуже уважно продовжить моніторинг поваги цих прав органами влади України». Підписала листа Гіде Гардеман. Зрозуміло, що українська влада змушена була реагувати. Але ця реакція була лише на затягування справжнього, законного і справедливого розв’язання проблем підкарпатських русинів в Україні. Обласна рада визнала національність на території Закарпаття «русин» і вирішила внести її у перелік національностей Закарпатської області (№241 від 7.03.2007 р.). Припускають, що дане рішення було прийнято владою, щоб хоч якось відреагувати на рекомендацію ООН, але не для повного правового вирішення питання русинів в Україні. Свідчення цьому – подальша нерішучість облради в реалізації свого ж законного рішення під тиском центру. Верховна Рада України визнала русинську мову як регіональну чинним Законом «Про засади державної мовної політики» (№5029-VI від 3.07.2012 р.). У ЗМІ повідомлялося, що русинська мова була внесена до переліку мов національних меншин та регіональних мов також і за наполяганням Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). Рахуємо за злочин, що Л. Кравчук обіцяв виключити русинську мову в новому «доопрацьованому» мовному законопроекті. Обласна рада 21 грудня 2012 р. прийняла законне рішення про особливий статус русинської мови і цим відкрила шлях для його втілення. Русини вдячні депутатам Верховної Ради та обласної ради, котрі проголосували за підтвердження прийнятого Закону в області та рішення на підтримку права русинів користуватися рідною мовою, і очікують від центру відповідний прояв поваги до самоідентифікакції русинів, жителів Закарпаття, та офіційного визнання русинської національності на державному рівні з наданням області згаданого автономного статусу в складі України. У відповіді з Інституту демографії та соціальних досліджень (січень 2013 р.) на лист Свалявського Общества Подкарпатських русинов сказано, що в усі документи для перепису населення 2013 р. вже включені національність «русини» та “русинська мова”, хоча таку обіцянку вони давали перед попереднім переписом, але цинічно підвели і обманули русинів, чим створили відкритий прецедент етноциду, та привід і сьогодні їм не вірити. Ми звертаємось до влади, бо особливістю менталітету законослухняних русинів є важливим сáме законна демократична позиція влади. Прикладами позитивних наслідків лояльності русинів до влади були успішна боротьба проти функціонування Пістрялівської радіолокаційної станції ще в часи СРСР і законні успішні результати всенародного голосування під час державотворчих Всеукраїнського та законного обласного референдумів 1 грудня 1991 року. Далекоглядний Александер Духнович ще в 19 сторіччі закликав русинів: «Подкарпатскіи русины, Оставьте глубокій сонъ! Народный голосъ зовет васъ: Не забудьте о своємъ! Дуже важливо, щоб заклик Будителя зрозуміли і сприйняли керівники та інші пред-ставники влади всіх рівнів в області, також етнічні русини. І тоді всі русини, що національно пробудилися, будуть визнані нарівні з усіма національностями держави. Позитивні зрушення відносно законного розв’язання правового питання русинської нації у значній мірі зумовлені тим, що порушенням прав і свобод русинів в Україні занепокоєні у світі. Це є демократичним сигналом русинам та органам місцевого самоврядування області до більш активних законних дій по відновлення наших прав і свобод. Ми пропонуємо владі до перепису населення обов’язково дозволити провести в усіх населених пунктах збори щоб пояснити людям, що їм під час перепису можна вільно (і без загрози переслідувань) визначитися, в своїй національності “русини” та материнській “русинській мові”, і цим вільно повернути собі самоназву предків. Настав час записатися нам “русинами” за національністю, а материнську мову сміло назвати “русинську”. Активісти русинських організацій хочуть бути обліковцями і брати участь у різних зборах, в тому числі нарадах обліковців, куди їх мають запрошувати і повідомляти місця, дати, години початку зібрань — все на законних підставах. Керівникам області, районів, міст і сіл в усіх засобах масової інформації, на різних зібраннях, наприклад на сесіях рад, при зустрічах з людьми потрібно офіційно повідомляти місцевих жителів русинів про їх право вільно відновити свою національність. У кожному населеному пункті в публічних місцях вивісити тексти з витягами із Закону України «Про засади державної мовної політики» (№5029-VI, п. 2, ст. 7), рішень обласної ради про визнання національності «русин» та особливий статус русинської мови. Дати можливість активістам русинських організацій вільно виступати на телебаченні, по радіо, надати правову інформацію в газеті «Новини Закарпаття», районних газетах для регулярного висвітлення сьогоденних проблем русинів, як вільних громадян країни, яку вони, русини, разом з іншими утворили в 1991 році. Бажано, щоб це наше звернення опублікувала газета «Новини Закарпаття» та інші ЗМІ. Необхідно провести інструктаж обліковців так, щоб усі вони знали про рішення обласної ради, про мовний закон, про рекомендації для української влади від ООН, позицію Європейського Союзу, ОБСЄ, тощо. І щоб обліковці пояснювали респондентам (кого опитуватимуть) їх законні права - права тих, чиї предки-русини стали «українцями» не за власним бажанням, а були зараховані по волі Й. Сталіна в 1944-1946 р. Тепер є законна можливість знову вільно повернути собі древню історичну самоназву – “русини”. Доречно та логічно, що обласна рада прийняла рішення про регіональний статус русинської мови ще до перепису населення. Адже «Європейська хартія регіональних мов або мов меншин» прийнята насамперед для захисту тих мов, котрим загрожує зникнення. Мова підкарпатських русинів є саме такою, що з 1946 року й до сьогодні (66 років) була поза законом. Використовувалася лише українська та російська мови, а русинська збереглася лише завдяки консерватизму русинів та їх дітей, котрі використовують її безперервно вище тисячу років як мову міжнаціонального спілкування. У Національній академії наук України зберігається картотека Миколи Грицака, в котрій є сотні тисяч русинських слів - підтвердження цьому. Обласній раді треба звернутися в НАН з вимогою повернути цей доробок русинській нації. Щодо збереження та розвитку русинської мови, рішення обласної ради від 21 грудня про надання їй «особливого статусу» треба вважати лише поштовхом, а далі наповнювати його правовим змістом. Було би правильно прийняти окреме рішення обласної ради і скласти план заходів, спрямованих на збереження і подальший розвиток русинської мови. Ні угорській, ні румунській мовам зникнення не загрожує, а русинська справді потребує захисту, бо русини не з своєї волі втратили власну національну державність в 1945 році і вище 600 русинських шкіл. Є злочинним фінансування друку тих видань, в котрих “знавці” перекладають автохтонний русинський фольклор на ново українську, чим фальсифікують його, щоб виробити цим міфічні «підстави» українським філологам рахувати русинську мову лише діалектом української, безцеремонно антинауково включаючи русинські слова в нові словники української мови. Це надзвичайно злочинна і небезпечна політика, що свідомо спрямована проти існування русинської нації, її мови та культури. Обласна телерадіокомпанія могла б допустити, щоб на їх хвилях частіше звучали мелодії корінного населення області, а не «шедеври» естрадних невдах. В переважних селах, зокрема, Неліпино, Ганьковиця Свалявського району, відсоток тих, що записалися русинами в 2001 р., набагато перевищує 10%, а соціальні опитування показали цифру вищу від 80%. Але це лише завдячуючи тому, що там очолювали переписну компанію і запобігли повній фальсифікації такі русинські активісти як Богдан Лакатош. Більшість сільських рад можуть приймати рішення про визнання русинської мови регіональною, а у випадку чийогось сумніву, законно провести для таких випадків опитування в населеному пункті лиш по двом питанням: національність і материнська мова-бесіда. Русинські організації готові прийняти пропозиції органів влади на всіх рівнях і зустрітися для координації підготовки до першого демократичного вільного перепису населення. Якщо всі або переважна більшість етнічних русинів при переписі запишеться русинами, а рідною мовою вкаже русинську, це доведе логічність рішень обласної ради про визнання національності «русин» і надання русинській мові особливого статусу, дозволить відроджувати й розвивати древню культуру, мову, фольклор, звичаї, правдиву історію карпатських русинів, а разом з цим збагачувати й укріпляти державу. А центральна влада, враховуючи наслідки вільного перепису прискорить надання області спеціального самоврядного статусу в складі України згідно результатів обласного референдуму від 1 грудня 1991 року, що без сумніву, укріпить єдність держави Україна, яку русини разом з усіма народами утворили в 1991 році. Однак, 20 річна історія незалежної України показала, що тільки за умови законного надання Закарпатській області автономного статусу русинська нація має шанс на збереження і вільний розвиток. Агресивні псевдопатріоти-«свободовці» та їм подібні, насильницькі гасла й дії яких офіційно засуджують депутати Європарламенту, (і виключили їх з числа європейських організацій), пробують нахабно проводити свою брудну роботу проти прав русинської нації. Цим вони нам нагадають сумні події 1938-1939 років, коли штурмовики «Карпатської Січі» з числа галицьких нелегалів спробували захопити владу в національній республіці Підкарпатьска Русь. Дехто з антирусинів й досі керується ідеологією сталінських часів і вважає, що за свою антирусинську войовничу позицію підніме власні «акції» в очах начальства і отримає нагороду. У цьому зв’язку нагадуємо, що 6 вересня 2012 року набув чинності дуже вчасний і актуальний Закон № 5207-VI «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». Русинська нація, як відомо всім, піддається дискримінації вже 68 років, з яких 21 рік в Україні. І відповідатиме за прояви прямої чи непрямої дискримінації русинів або бездіяльність не хтось, хто усно давав інструкції, вказівки чи поради, а безпосередньо той, хто порушуватиме Конституцію та закони. В цьому має попрацювати прокуратура, яка за 20 років ні разу не виконала своїх прямих обов'язків і не стала на захист законних прав русинів Закарпаття. Якщо ми всі разом, народ та влада, не скористаємося можливістю позитивно вирішити русинську проблему відповідно до вимог міжнародного права, Конституції, законів країни та загальнолюдських норм моралі під час перепису 2013 р., то це справить загрозливий негативний вплив на подальшу долю краю. Край з мирним населенням залишатиметься безправним, а регіон депресивним, «дотаційним», дискримінованим і ненадійним. Потерпатимуть не лише русини, а й всі її жителі та вся країна. Можливо хтось и планує так провести роботу, щоб при переписі виявилася мізерна кількість тих, хто запишеться “русинами” за національністю і рідною мовою назве “русинську”. Центру завжди потрібний придуманий “аргумент”, щоб неправдиво відповідати на всі запити міжнародних правових інститутів, наприклад, так, як вони вже доповідали Європі, нібито: «Більшість підкарпатських русинів усвідомили себе українцями не лише як громадяни України, але й за національністю, їх вже не цікавить рідна русинська мова, культура, звичаї, фольклор, незважаючи навіть на те, що в 2012 р. ми визнали їх мову”. Однак, нагадаємо, що згідно закону про національні меншини, всі громадяни мають право вільно обирати та відновлювати національність. Якщо більшість етнічних русинів обрали собі українське громадянство, а національність саме русинську, то влада має цю волю народу прийняти. На жаль ми добре знаємо і відчуваємо, що й далі грізно виконується (і навіть перевиконується) таємний урядовий злочинний «План заходів…» по етно ліквідації русинської національності. Антирусинам допомагають крайні ультрарадикальні націоналісти платними пікетами, нахабними антирусинськими, антимадярськими закликами до насильницьких дій, статтями та коментарями до них, особливо на антирусинських сайтах в інтернеті. Показово, що ці статті і агресивні коментарі до них довго залишаються там, хоча їх зміст тягне на застосування до коментаторів чи адміністраторів Кримінального Кодексу. Навпаки, аргументовані коментарі-відповіді на антирусинські статті видаляються. Складається враження, що адміністратори сайтів спеціально розміщують такі статті, як зачіпки для вже майже штатних коментаторів-«свободівців» демонструвати свій «героїзм», а водночас затуманювати людям голови. Антирусинська кампанія у вигляді психологічного тиску не вщухає, а після визнання русинської мови Верховною Радою та обласною радою ще й посилилася з боку галицьких радикалів-нацистів. Для прикладу наведемо витяги лише з кількох коментарів, взятих із «zakarpattya.net.ua» з приводу сесії обласної ради 21.12.2012 р. На статтю «Закарпатців скликають на пікет під стіни облради», «Свободівець» пише: «Геть єуропейців та їхніх посіпак русинів з БОГОМ-ДАНОЇ-НАМ-ЗЕМЛІ»; «ВО «Свобода»: «І опублікувати хто голосував ЗА, їх фамілії і адреса де жиють ці Сволочі і Зрадники України!!» [zakarpattya.net.ua/1014565-zakarpatsiv-sklikaiut-na-piket-pid-stiny-Zakarpatskoi-oblrady]. Ще кілька прикладів. На статтю «Свобода виступає проти надання угорській мові статусу регіональної…» знову ж таки «Свободівець» пише: «…ми перевиховаємо в патріотично-виховних таборах всю оцю лакейську нечисть». Нагадаємо, що таке вже було – в концентраційний табір на горі Думен поблизу Рахова в 1938-1939 рр. з ініціативи галицьких «січовиків» ув’язнювали русинів, котрі не погоджувалися «усвідомлювати» себе українцями. «Свободівець» увійшов у раж: «Один раз ЗАВОЙОВАНЕ (Сталіним ???) ніколи не віддамо. Били чеських імперіалістів, били мадярських шовіністів побьєм і русинських окупантів. Смерть ворогам!»; «…ні клаптика української землі єуропейським прокаженим, а далі Пряшівщина, Доброчинь…». На це ні якої реакціїї від правоохоронних органів! Огидно читати таке. Однак, визнають, що «завоювали територію русинів» при Сталіні, але вважають уже своєю. Але «побити русинських окупантів» «Свободівцю» ще замало, він замахується на території Угорщини та Словаччини, що може спричинити міжнародний скандал. Ще один коментар («правопис» оригіналу): «Гарна справа, що бачимо ворогів в лице. Вже не далеко той час коли БОГОМ-НАМ-ДАНА земля буде звільнена від русинської нечисти агунтів ЦРУ і світого масонства ліберастів толерасів геїв, лізбіянів.Майже готова вже документація на виправно-патріотичний табір у (галицькому) Яворові і скоро він вже почне поповнюватися "будівельниками". Там "русини" й доживуть свого віку, а на Закарпатті ЗАПАНУЮТЬ навічно справдешні ГОСПОДАРІ - УКРАЇНЦІ. "Русинів" як і за чехів УКРАНЕЦЬ ніколи і до худоби не допустить, бо то є жалюгідні створіння» [ua-reporter.com/novosti/127871].Якою може бути реакція законних господарів цієї землі – русинів на такі випади?Чи є в області спецслужби, котрі зобов’язані відслідковувати дотримання громадянами вимог Конституції та Законів держави? Чи вони лиш всі слідкують виключно за русинськими «сепаратистами» і навіть позбавляють їх волі лише за «заклики в голові», до того ж — надумані “непрямі”, як священика-русина Димитрія Сидора. А на відкриті і публічні заклики псевдопатріотів до міжнаціональної ворожнечі в Закарпатській області спецслужби та прокуратура закривають очі? Русинські організації вжен з 1996 року вимагають від влади скасувати ганебний злочинний урядовий «План заходів щодо розв’язання проблем українців-русинів» від 1996 року. Згідно перепису в Австро-Угорщині вже з 1849 року визнавалися владою окремо національність “русини” в Угорщині, та окремо “українці” в Австрії і Галичині, тобто там ніхто не плутав русинів з українцями, як про це твердить вигаданий міф.В 1910 роцінарусинській територіїнараховувалось при переписі 294,8 тисяч русинів із 595,5 тисяч населення. В Чехословаччині у 1921 р. - 372,8 тис. із 604,5 тис. населення. В 1930 р. - 450,9 тис. із 725,3 тис. населення. В 1936 р - 520,2 тис. із 798,3 тис. населення. В Угорщині в 1941 році перепис виявив 502,3 тисячі русинів з 852,5 тисяч загальної кількості населення, і лише декілька сот етнічних українців з числа емігрантів. Куди ж тоді поділися пів мільйона русинів після 1944-1946 роках, коли Підкарпатську Русь приєднали до СРСР-УРСР? А нікуди! Їх просто стали зараховувати до українців, але самі русини та їх діти зоставалися русинами, спілкуючись між собою лише русинською мовою. Настав час пробудженим національно русинам бути визнаними! Всім визнаним русинам діяти на благо України та рідного краю і нашого довготерпеливого мирного русинського народу! Для цього потрібно зробити все, дозволене законами, щоб під час перепису в 2013 р. корінне населення вільно, без тиску влади та націоналістичних елементів, повернуло собі свою історичну самоназву “русини” для верховенства права в Україні! Голова Воловецького Общества подкарпатських русинів М. І. Канайло Голова Перечинського Общества подкарпатських русинів В. І. Іваник Голова Свалявського Общества подкарпатських русинів І. Ю. Кушнір Голова Хустського Общества подкарпатських русинів Д. Д. Скрип Голова Свалявського Общества ім. А. Духновича, та заступник голови СОЙМУ Підкарпатських Русинів Б. Ю. Лакатош Голова Свалявської Громадської організації «Правозахист» В. Ю. Шетеля Голова Свалявського Общества захисту прав корінного населення І. Д. Талабішка Голова Свалявського Общества ім. Кирила і Мефодія, заст. голови обласного товариства І. А. Фотул Заступник Голови Русинського науково-освітнього товариства М. І. Завадяк Одноголосно підтримано на зборах Закарпатського Народного Об’єднання (ЗНО) «Субкарпатія». Підтримано на засіданні правління Сойму ПР.Syd Dim, написано 19 января 2013 г. в 19:57 · Дата: Підписи та печатки