ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Чи спить хоч трохи МНС?

    18 апреля 2024 четверг
    75 переглядів

    Відповіді на це питання ми шукали з помічником начальника Управління МНС України в Закарпатській області, підполковником Василем КОВАЧЕМ.— Небезпека осінніх паводків оминула край, але чи спала тривога взимку, чи спить хоч трохи МНС?

    — Міністерство надзвичайних ситуацій не спить ніколи, як цього не робила і пожежна охорона, що і стала фундаментом нашого Міністерства. Спокій зазвичай тільки сниться, бо в нашому віданні зараз, крім пожеж, увесь спектр надзвичайних ситуацій: загроза виникнення і реагування на випадки повеней, НП техногенного (аварії, вибухи) характеру і природного (зсуви, землетруси). А пригадуєте обвал будинку в Ужгороді на вулиці Волошина, що виник через халатність господарів і будівельників? Вибухнув і газовий котел у Чопі. Цим усім опікується МНС. А загалом ми займаємося забезпеченням нормальної життєдіяльності усіх структур народногосподарського комплексу, населених пунктів. Маємо думати і про нормальне транспортне сполучення при снігопадах,ожеледиці, хуртовинах, які часто створюють проблеми на перевалах. Ми самі, звісно, не очищаємо дороги, але щодо цього скоординовуємо дії відповідних структур цивільного захисту населення. Робиться це у відповідності до Закону України “Про головні засади цивільного захисту України”. За минулий рік по Україні проведена переорієнтація самих основ цивільної оборони, яка замінена на цивільний захист, що більш органічно для мирного часу. Ми захищаємо громадян від пожеж, небезпек у горах, коли вони випадково заблукають. Не завжди останнє закінчується вдало для загублених на суворих Рахівщині та Міжгірщині. Минулоріч, на щастя, буквально всіх утрачених знайшли. А ще, хоч річки в нас і невеликі, але й у них тонуть. Виявляємо і знешкоджуємо вибухонебезпечні предмети, що залишилися в грунті з Другої світової війни.

    — Змалюйте для пересічного читача структуру МНС у Закарпатті?

    — Вона досить складна. У січні 2003 року був підписаний Указ про перехід пожежної охорони МВС у склад МНС. Із цього й почалося перетворення цивільної оборони в цивільний захист. Сьогодні Управління МНС є єдиним уповноваженим органом державного управління, який займається питаннями цивільного захисту населення. В кожному районі є відділення цивільного захисту. Наразі триває комплектування їх штату. Поки що ми укомплектовані тільки пожежними машинами, хоча багато з них і відпрацювали свій ресурс. На базі окремого рятувального загону на Радванці зараз створено 3-й територіальний рятувальний загін. Ним командує полковник Крицький. Війська цивільної оборони повсюдно реформовані в такі рятувальні загони. Є і спеціальні воєнізовані аварійно-рятувальні загони. Такий в обласному центрі дислокується на вулиці Робочій. Там служать рятувальники на водах і в горах (верхолази), вони виловлюють і змій, які заповзли в людські будівлі. В різні ж регіони Землі на ліквідацію наслідків стихійних лих виїжджає Центральний спеціальний аварійно-рятувальний загін МНС УКраїни. Кадри нам готує в головному Харківська акдемія цивільного захисту.

    — З яких регіонів служать в МНС? Чи є орієнтація на місцевий контингент, який, приміром, ліпше за приїжджих знає гори?

    — Якщо брати соціальний зріз, то пожежники в основному формувалися кадрово за місцем проживання. Сюди їх і напрвляли в першу чергу після вузів. А у військах цивільної оборони служили за направленням з інших областей. Розподіл з вузів нині почав робитися за пріоритетом місця проживання.

    — Які тривоги додалися для МНС узимку?

    — З нашої точки зору непогано, що довго не було великих морозів. Під час них люди ж починають інітенсивно вмикати не завжди справні обігрівачі. Зараз, на жаль, і без цього є загибелі. Особливо через паління в нетверезому стагні в ліжку. Погода вряди-годи викликає транспортні проблеми. Були проблеми з енергопостачанням через обледеніння. І постійно жива загроза паводків. Проблеми виникають із мережами нафтопроводів, газопроводів. В минулому році був прорив у Дубриничах. У 2003-му був прорив і викид у Латорицю нафтопродуктів на Воловеччині. Знову ж таки недремні ми щодо загублення туристів у гірській місцевості. Відслідковуємо поганий стан гірськолижних витягів. На Великоберезнянщині з шістнадцяти жодний не відповідає сьогоднішнім вимогам, особливо турбує гора Красія. Один заборонили використовувати на Міжгірщині — старий. Забезпечити безпеку громадян у туристичній галузі поки що складно. Нам це додає зайві клопоти. Власники туристичних об’єктів уже думають про комфорт відвідувачів, але забувають, що вони сповна відповідають і за безпеку своїх гостей. Тому люди, не проінструктовані власником об°єкта належним чином, і губляться в гірських туманах.

    — Чи можна назвати якісь минулі випадки, коли вдалося запобігти якимось бідам завдяки умілим діям працівників МНС?

    — Одного разу навіть жінку знімали з балкона, котра випадково подумала, що до неї рвуться розбійники і почала втікати таким дивним для її віку чином. Зняли її швидко. В Хусті один веселун виліз на трубу котельні, а вгорі заціпенів і назад спуститися не міг. Зняли і його. Маса випадків рятування при пожежах. Близько ста чоловік за таких ситуацій урятовано. Навесні люди продовжують знаходити снаряди, а ми терміново їдемо на місця подій. Велика мужність узяти в руки проіржавілий боєприпас, який може вибухнути. Розливалася ртуть. Ми й там мали працювати. Навіть корова падала в яму. Крім пожежників, ніхто не зміг її витягнути. Отже, ми впливаємо і на виробництво молока в Україні. Впала маршрутка на Воловеччині у воду. Думали, що там водій. Полізли в холод у воду. Наші люди готові до всього.

    — Чи не принесли несподіванок новорічні свята?

    — Першого і другого січня людина на пожежі загинула, є і травмовані. Причина — власна необережність. Не варто легкозаймистими речовинами розпалювати печі. Та про це забувають. Найбільше зло — алкоголь. Під його дією втрачають обережність. Через дурощі й виникають надзвичайні ситуації.

    — До чого ви готуєтеся з приходом весни?

    — До виявлення небезпечних предметів у грунті, до інтенсивного спалювання людьми різного сміття, займання від того сухостою, трав, спалахування дачних будівель. Починають пустувати з вогнем діти.

    — Як ви самі прийшли до служби в МНС? Що цьому передувало в житті?

    — Цьогоріч мені виповнюється сорок років. Двадцять два з половиною з них я віддав пожежній службі. Після закінчення Хустської школи-інтернату вступив на стаціонарне відділення Львівського пожежно-технічного училища ще за СРСР. Здобув фах техніка пожежної служби. Закінчив і Вищу пожежно-технічну школу МВС СРСР. У 1992 році прибув сюди для проходження служби. Звідтоді тут, в Ужгороді, на різних посадах. Працював у відділі державного пожежного нагляду, відділенні державного пожежного нагляду обласного апарату, наглядав за будівництвом, у пожежній охороні Ужгорода, через деякий час очолив її. Із моменту реформування державної пожежної охоролни у службу цивільного захисту перейшов на службу туди.

    — Які плани на майбутнє — особисті й робочі?

    — Ростуть сини. Старшому сімнадцять, молодшому — чотири роки. Дмитро і Денис. Молодому батькові є про що турбуватися. Закінчую роботу весь час о дев’ятнадцятій, а то й пізніше. Частенько втручаються в нерівний і так ритм службові відрядження. Дбаємо про попередження надзвичайних ситуацій через засоби масової інформації. Служба пропаганди, самі бачите, робить багато. Віддається роботі начальник Центру пропаганди Ярослав Бабяк, старший інженер Федір Філіп, відома в крайовій журналістиці Вікторія Бокій, співробітниця Ольга Яковець. Діємо на свідомість народу через пресу, радіо, телебачення. Випускаємо власну газету “Захист і безпека”, застережні плакати, методичні рекомендації, дуже багато працюємо з дітками. Щороку, десять літ підряд, проводимо фестивалі юних пожежних.

    — Як ваплинуть зміни в країні на МНС?

    — Останні два роки пройшли в постійному реформуванні системи. Об’єдналися структури з однорідними функціями. Думаю, що в нашому напрямку будуть продовжені ті структурні перетворення системи цивільного захисту, доведені до логічного завершення. За будь-якого президента ці речі потрібно робити. Це ж — безпека. Надіємося на створення більш надійного матеріального ресурсу для цивільного захисту. Без цього не можемо претендувати,скажімо, на вступ до НАТО. Не хотілося би, щоб новий уряд, не врахувавши наших здобутеків, почав їх ламати . Наші досягнення треба лише завершити.

    Розмовляв Василь Зубач
    Ситуація на річках Закарпаття
    Ожеледиця на Закарпатті збережеться до завтра
    На Закарпатті через негоду знеструмлено 3 населені пункти

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору