ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

СЕЗ "Закарпаття" бореться за виживання

    23 июля 2018 понедельник
    Аватар пользователя uzhgorod

    Обласним центром Закарпаття містом Ужгородом ширяться чутки, ніби найближчим часом чимало людей може залишитися без роботи. Ті, що працюють на підприємствах, якi знаходяться на території спеціальної економічної зони (СЕЗ), розповідають, що пiсля вiдмiни пiльг фiрми опинилися у настiльки невигідних умовах, що можуть закритися i перенести виробництво в iншi країни. Чесно кажучи, у це вiрилося важко. Невже компанії можуть просто залишити побудованi заводи пiсля того, як вклали в них величезнi кошти?

    Виявляється, що це аж ніяк не перебільшення. Деякi компанiї, що працюють на територiї СЕЗ «Закарпаття», дійсно не виключають згортання свого виробництва в областi. Нагадаємо, що у проектi змiн до Держбюджету уряд вирiшив скасувати всi СЕЗи України, бо вони, мовляв, слугували для рiзноманiтних тiньових операцiй. Цi змiни стали цiлковитою несподiванкою для закарпатських iнвесторiв. Тому керiвники 18 підприємств Закарпаття, якi працюють в умовах СЕЗ i територiї пріоритетного розвитку (ТПР), написали листа Президенту України та прем’єр-міністру, в якому висловлюють свою незгоду з таким рiшенням.

    «Рiч у тiм, — пояснює заступник директора ЗАТ «Єврокар» Володимир Панов, — що коли наше підприємство приходило в Україну, то усi технiко-економiчнi показники завод розробляв, виходячи з реального правового поля. Нам обіцяли можливість працювати на пільгових умовах 30 років. А наразi, у зв’язку зi змінами правил економічної гри (до чого майже ніхто не був готовий), керівництво заводу не знає, чи доцільно працювати надалi». Поки що компанiя призупинила будівництво другої черги заводу, куди мали входити зварювальний, монтажний цехи, центри якостi, склади продукції, автомобільний трек та адмiнiстративний корпус.

    Що скасували

    1. Звільнення не більш, ніж на 5 років вiд обкладання ввізним митом i ПДВ пiд час ввезення в Україну обладнання.

    2. Звільнення на 2 роки вiд оподаткування прибутку, а з 3 по 5 рiк прибуток оподатковувався в розмiрi 50% діючої ставки.

    3. Звільнення на 2 роки новостворених підприємств вiд сплати збору до Державного інноваційного фонду.

    4. Не включення до валового доходу підприємства суми інвестиції.

    Для чого потрібні СЕЗи?

    «Головною метою ТПР було відродити дiючi підприємства, головною метою СЕЗ — залучити інвестиції європейських підприємств та створити новi робочi мiсця, — розповiдає гендиректор СЕЗ «Закарпаття» Володимир Приходько. — Розпочинали ми дуже важко, але в останнi 2-3 роки з’явився реальний результат. За весь період роботи СЕЗ «Закарпаття» було залучено 208 млн. доларів інвестицій, з яких 112 млн. — іноземні. Виконання графіків інвестування до 2010 року могло б дати ще 285 млн. доларів. Окрім того, вдалося створити майже 20 тисяч робочих місць (це близько 40% усіх зайнятих на промислових підприємствах у краї). Компанії, що працюють у СЕЗ, торік сплатили 182 млн. грн. податків. Але нині це вже в минулому через вiдмiну державою спеціальних режимів».

    Водночас, Володимир Приходько каже, що розуміє наміри держави відмінити цi режими, бо уряд хоче відкрити шляхи для вільного пересування капіталу Україною. До того ж, такi структури не подобаються Світовій організації торгiвлi, в яку Україна планує вступити, та іншим міжнародним фінансовим структурам. Звичайно, деякі українські СЕЗи дискредитували себе. Але влада мала б попередити iнвесторiв: мовляв, цi ставки нам здаються неефективними, давайте разом переглянемо бізнес-плани. Тоді, можливо, такої реакції i не було б.

    Що може трапитися

    Насамперед, погіршення економічного іміджу України. «Нині ми виходимо на ринок з новим статусом країни з молодою демократією. I тут, раптом, буквально за одну ніч, приймаються змiни, якими ліквідовуються СЕЗи, — каже гендиректор СЕЗ «Закарпаття». — На жаль, уряд не провів жодної експертизи, яка б виявила «добрi» та «поганi» підприємства — всi вони потрапили пiд одну гребінку». Уряд, як учасник угод з іноземними інвесторами, порушив домовленостi. З правової точки зору це може спричинити судові позови до України. Хоча у найближчому майбутньому це навряд чи трапиться. Поки що підприємства роблять новi перерахунки, аби з’ясувати, чи можуть вони працювати в нових умовах, переглядають свої бізнес-плани. Більш зрозумілою ситуація стане наприкінці року. Але галас, піднятий компаніями, насторожив потенційних iнвесторiв. Iз СЕЗ «Закарпаття» планували працювати ще 15 нових підприємств (щоправда, 10 з них не витримали перевірки i їм відмовили), а нині загальмували переговори i чекають, як вирішиться ситуація. Якщо нинішні умови здадуться підприємствам невигідними, то може статися перетік капіталів з України до інших небагатих держав на кшталт Албанії, Сербії, Болгарії, якi зацiкавленi в інвесторах i гарантують стабiльнi умови. Водночас, Володимир Приходько налаштований доволі оптимістично. На його думку, навіть за нинішніх умов підприємства працюватимуть в Україні завдяки дешевій робочій силi.

    Однак, конкретнi мiнуси вже з’явилися. Зокрема «Єврокар» не знає, чи будуть втiленi плани розвитку підприємства до 2007 року. До цієї дати компанiя хотіла збiльшити потужність свого виробництва до 45 тисяч автомобілів на рiк, забезпечити роботою 2 тисячі працівників (нині там працює лише 250) та сплатити до бюджету близько 350 млн. грн. На сьогодні виникли серйозні сумніви у виконаннi цього плану. А завод «Ядзакi» скасував свiй черговий проект (виробництво автомобільних джгутів для «Пежо»), який планував відкрити в середині лiта i залучити до нього 1200 працівників.

    «Наша реакція буде твердою»

    Про теперішні плани компанiї «Ядзакi», яка мала намір інвестувати в краї 30 млн. доларів і вже дала роботу півтори тисячі робітників із середньою зарплатою 800 грн., ми поцікавилися в менеджера відділу по роботі з персоналом Миколи Грейнарта:

    – Коли компанiя «Ядзакi» вела переговори з українською стороною, ми отримали певнi гарантії i пільги. Нині через прийняття змiн до бюджету їх скасовано. Це стало для нас цiлковитою несподiванкою. Тепер ми повинні в повному обсязі сплачувати мито, ПДВ. Це грубо порушило всi домовленостi, iнвестплан. Ввізне мито на необхідні нам компоненти становить вiд 5 до 50%. Це є основною проблемою заводу i ліквідовує комерційний інтерес. За нинішніх обсягів виробництва збитки становитимуть 4 млн. євро на рiк.

    – Але ж разом iз тим в Українi набагато нижчі зарплати, ніж в Євросоюзі. Хіба дешева робоча сила не перекриває збитки?

    – Нi. Доля зарплати є невеликою частиною загальних витрат. Усi iншi витрати — закупівля матеріалів і т. д. Тобто, якщо вартість комплектуючих в результаті підвищення долі ввізного мита збільшується до 50%, то це перекриває переваги нижчої зарплати.

    – Що збирається робити керівництво «Ядзакi», аби вийти iз цієї ситуацiї?

    – Ми поiнформували про свої проблеми обласне керiвництво. Але я впевнений, що уряд, вносячи змiни до закону, знав, чим вони обернуться для нас. Реакція «Ядзакi» на ці зміни дуже тверда. Ми рiшуче не згоднi з такими порушеннями угод. Це взагалi безпрецедентний випадок в iсторiї. Я не чув, аби подiбне траплялося в iнших країнах.

    – Чи може «Ядзакi» подати в суд на Україну?

    – Це юридичне питання, воно не в моїй компетенції. Однак такий варіант розробляють нашi юристи. Поки що компанiя призупинила підготовку виробництва під новий проект "Пежо", існуючі проекти "Опель" та "Ягуар" продовжують діяти, але постає питання, до якого часу. Усе залежить вiд того, настiльки тривалим буде пошук компромісу.

    Довіра закордонних інвесторів до України досить сильно підірвана. Це я суджу з того, що чую. Про нашi проблеми знають уже чимало компаній за кордоном. Діловий свiт дуже тісний, тому ця інформація поширюється дуже швидко.

    Коментар податківця

    Голова Державної податкової адмiнiстрацiї Закарпатської області Iгор Кріль хоча й частково, все ж погоджується з думкою підприємців. «Якщо чесно, то я б на мiсцi облдержадмiнiстрацiї залишив працювати 2-3 iнвестицiйнi проекти. Тi, якi дiйсно виплачують реальну зарплатню, відрахування до бюджету. Я б боровся за завод «Єврокар», який торiк сплатив до бюджету 78 млн. грн. Нещодавно я мав розмову з керівництвом пiдприємства. Вони вважають, що змiни не є страшними. На запитання, чи залишаться вони в областi, я отримав позитивну відповідь. Гадаю, що цi змiни є логічними. Держава просто хоче, щоб iз нею ділилися коштами», — розповів нам Ігор Іванович.

    Окрема думка

    Як не дивно, поділяють таку точку зору й чимало працівників інвестиційних підприємств. Зокрема Iрина, працівниця заводу «Ядзакi» повідомила нам, що «скасування СЕЗ є правильним i з точки зору державних інтересів. Iноземнi компанiї не працюють на Україну, а всю свою продукцiю відправляють за кордон. А окрiм того, ще й мають великi пiльги. Повинна ж щось i Україна отримувати. А якщо «Ядзакi» дiйсно закриє свiй завод, що ж, будемо шукати iнше мiсце роботи — безвихідних ситуацій не буває. Хоча, чесно кажучи, я сумніваюся, що компанiя піде на такий крок».

    До речі

    З прийняттям змiн до бюджету проблеми з’явилися не лише в підприємств СЕЗ, але i в тих компаній, якi працюють iз давальницькою сировиною. Зокрема, директор Ужгородської швейної фабрики Мирослава Каламуняк розповiдає: «З прийняттям закону, згідно з яким нам довелося авалювати векселi не напряму на митницi, як раніше, а через банки, ми стикнулися з низкою проблем. По-перше, це додатковi витрати, оскільки банки за таку операцію беруть 0,1%. По-друге, необхiдно шукати якiсь забудови пiд заставу. На це йшло багато часу та фiнансових витрат. Тим паче, що банки не знали, як проводити подiбнi операцiї, а, відповідно, не вмiли цього робити i їхнi фiлiї в Ужгородi. Таким чином, це ускладнювало перетин кордонiв та порушувало терміни виконання замовлень. На щастя, нам вдалося поки що знайти порозуміння з банками. Зокрема, «Приватбанк» погодився авалювати векселi пiд 0,01% i без застави. Це дещо пом’якшує проблему, бо за попередніх умов підприємство стояло майже тиждень без сировини».

    ...Щиро кажучи, прикро, що вiд необдуманих рішень можуть постраждати пересічні працiвники заводiв. Бо повертатися на декiлька рокiв назад, коли вдень iз вогнем не можна було знайти хоча б якусь роботу, не хочеться нiкому.

    Закарпаття: інвестори пакують валізи...

    Рейтинг: 
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору
    Загрузка...