Суд відхилив прохання прокуратури про продовження перебування під вартою Івана Різака

Апеляційний суд Закарпатської області 9 вересня відхилив прохання прокуратури продовжити перебування під вартою колишнього голови Закарпатської обласної державної адміністрації, секретаря обласної організації Соціал-демократичної партії (об’єднаної) Івана Різака і прийняв рішення звільнити його з-під варти 12 вересня.

Іван Різак

Згідно з попереднім рішенням суду, термін перебування Різака під вартою закінчується в понеділок, 12 вересня, о 12:00, тому до понеділка Різак буде залишатися під вартою. Валюк також не виключає, що до 12:00 понеділка Різаку можуть бути пред’явлені нові звинувачення і його можуть знову взяти під варту.

Як повідомлялося, 13 травня прокуратура затримала Різака. 15 травня прокуратура Закарпатської області порушила кримінальну справу відносно Різака за підозрою в перевищенні ним службових повноважень. 16 травня Різака було доставлено у Закарпатський обласний кардіологічний центр в Ужгороді. Раніше в цей же день Ужгородський районно-міський суд вирішив заарештувати Різака. 6 липня прокуратура Закарпатської області порушила ще одну кримінальну справу відносно Різака за підозрою в організації масових безладів і зловживанні владою.

Справа порушена за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 365 (перевищення влади або службових повноважень, що спричинили тяжкі наслідки) і ч. 2 ст. 294 (організація масових безладів, що спричинила загибель людей або інших тяжких наслідків).

Кому вигідна ізоляція Івана Різака

Охочі розправитися з екс-губернатором Закарпаття Іваном Різаком таки чимось дуже «ображені», бо заради задоволення власних амбіцій переступають і через мораль, і через закон.

Один за одним з'являються «факти» начебто злочинної діяльності І. Різака. І це не банальна політична помста — схоже, що серед зацікавлених у арешті колишнього голови ОДА чимало представників великого бізнесу, котрим він свого часу прищемив хвоста. Отже, слід шукати відповіді на питання, кому вигідно, щоб Різак сидів — тоді чимало крапок над «і» розставляться самі по собі.

Гасло «відокремимо владу від бізнесу!» якось дуже мляво втілюється новою владою в життя. Чи не тому, що влада і є тим самим бізнесом? Та що там говорити, коли навіть від такого тимчасового звання, як народний депутат, багатьом представникам виконавчої влади несила відмовитися.

Не було такого клопоту в І. Різака — ні зі здачею депутатського мандату, ні із відділенням влади та бізнесу, коли у вересні 2002 року його призначили головою Закарпатської облдержадміністрації. Нагадаю: на той час він обіймав посаду, прирівнювану до міністерської, очолюючи Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Однак заяву про складання з себе депутатських повноважень Іван Михайлович написав одразу. Бо так вимагав закон.

Утім, І. Різаку і не було чого приховувати за депутатською недоторканністю. Бізнесу не мав ні він, ні його дружина, ні будь-хто з близьких родичів. Від усіх бізнесових структур Закарпаття він був рівновіддаленим. А в ставленні до підприємств і фірм губернатор керувався тільки конкретними показниками їхньої діяльності: фінансовою прибутковістю, розміром середньомісячної зарплати, рівнем зборів і платежів до бюджетів усіх рівнів. І ніяких «кум — брат — сват».

Звісно, це могло дратувати тих керівників, котрі впевнені, що давня дружба чи сусідство мають впливати на ступінь лояльності губернатора до «незначних» огріхів у роботі. Але колишня обласна влада не поступалася своїми принципами. Що з цього мала? Влада — нічого, а ось закарпатці не могли не відчути, що в соціально-економічній сфері краю намітилися непогані перспективи.

Хотілося б нагадати кілька фактів. Так, 1997 рік підприємства Закарпаття завершили з балансовими збитками в майже 12 млн. грн. У наступному році збитки зросли на 5 млн., у 1999му — понад 25 млн., а в 2000 р. — майже 60 млн. грн. Для того, щоб переломити цю тенденцію, одного бажання виявилося замало. Потрібно було працювати. Чим, власне, і зайнялася команда під керівництвом Різака.

Було розроблено систему оперативного контролю за фінансовими результатами діяльності економіки регіону та найбільш збиткових підприємств. Вона працювала досить успішно, бо якщо за підсумками 8 місяців 2002 року фінансовий результат економіки області становив трохи більше 2 млн. грн. збитків, то вже за 2003 рік було отримано прибутків майже на 90 млн.

«Ображених» на екс-губернатора директорів і начальників було багато. Це ж треба: вимагає якнайскоріше погасити зарплатну заборгованість, стовідсотково сплатити податки та вивести підприємство у розряд прибуткових. До нього було набагато спокійніше...

Різак на частих зустрічах із журналістами жартував, що він — «за», аби на нього ображалися за його вимогливість і наполегливість, хай тільки виконують свої обов'язки перед робітниками, котрі на них працюють, та перед державою, яка дає їм можливість займатися ділом.

Така політика дала свої результати: вперше за роки незалежності на Закарпатті за 11 місяців 2004-го було зібрано податків, зборів і платежів до бюджетів усіх рівнів на суму понад мільярд гривень! (Для порівняння: у 2002р. — 500 млн. грн.)

Уперше за роки незалежності вдалося досягти і фінансової прибутковості підприємствам області. За січень — жовтень 2004 року порівняно з аналогічним періодом 2002-го вона зросла у 80 разів! А питома вага збиткових підприємств за 2 роки зменшилася з 35% до 6%. Зарплатні борги до минулого жовтня скоротилися з майже 14 млн. грн. до 300 тисяч. Тобто — в 45 разів!

Думаю, ніхто не кине докору, мовляв, цифри на хліб не намажеш. Погодьтеся, і на хліб ще з рік тому було, і до хліба. Ось чого бракувало колишній владі, так це вміння влаштовувати видовища! Зате нова робить це понад усяку міру. Арешт Різака та нові кримінальні справи проти нього (точніше, навіть та помпа, з якою їх відкривають), як на мене, — кадри сценарію, написаного задовго до помаранчевих подій.

Серед авторів цього «блокбастера», без сумніву, є й оті «скривджені» вимогою до законної діяльності бізнесмени, котрим екс-губернатор перебив чимало планів швидкої і легкої наживи, для яких перекрив контрабандні канали на митницях і порушив «тіньові» схеми, не дозволив незаконно заволодіти ласими шматками землі в рекреаційно-туристичних районах, не посприяв виділенню кращих лісосік тощо.

Власники «газет і пароплавів» відчували себе некомфортно в умовах тотальної «зрівнялівки» перед законом. Звісно ж, колишній владі навіть на думку не спадала геніальна ідея розподіляти ліс чи землю, влаштовуючи аукціони, як це заповзято практикує влада нинішня (до речі, аукціони були козирною картою команди нинішнього голови ОДА Віктора Балоги і за часів його першого губернаторства у 1999—2000 роках). Їй цього просто не треба було, бо вона домагалася, аби розподіл стратегічних об'єктів не відбувався за принципом «гроші вирішують усе», а так, як поки що лиш декларує нинішня влада, — прозоро і відкрито.

Можна тільки уявити, скільки ще «зачіпок» проти І. Різака з'явиться незабаром. А от чи принесе помста тим «скривдженим» користь? Утім, це вже інша тема.

Анастасія КОН, Центржурналістських досліджень

Тамара Прошкуратова: Заяви екс-президента ФК "Закарпаття" під час судового засідання про те, що злочинні накази йому віддавав екс-губернатор Різак, — це виключно результати "роботи" представників правоохоронних органів із В.Паульом
Іван Різак: Я захищатиму себе, а час розставить усе на свої місця
Василь Мокану: Мета слідства — навішати на І.Різака "всіх собак"!