В Закарпатті МНСники провели рейд руслами річок

У ході останнього такого рейду у Великоберезнянському, Перечинському та Ужгородському районах було обстежено чотирнадцять великих та середніх автомобільних мостів та тридцять вісім дренажних труб і коробів.

Під час рейду найчастіше доводилося зустрічатися з таким недоліком, як “захаращення” підмостових русел річок. Таке скупчення гілляк, а то й цілих стовбурів дерев під час паводку здатне не тільки стримувати прохід води, але й сприятиме нагромадженню інших, що здатне призвести до непередбачуваних наслідків.

З подібним “захаращенням” довелося зустрітися між проміжковими опорами залізобетонного мосту через р. Латориця (автодорога Ужгород-Демічі), де утворився затор. Наслідок - два підмостові прольоти практично не функціонують, що у свою чергу призвело до перекриття русла річки на 60 відсотків.

Іншою, але не менш важливою проблемою є гравієві наноси, які фактично були виявлені в районах всіх перевірених мостів. Вони також перешкоджають безперешкодному пропуску води. Чи не найбільші з них утворилися впродовж літа на річці Уж в районі Перечина та на автодорозі Великий Березний-Чорноголова-Дубриничі , де язики гравію сягають близько 50 метрів. Аналогічна ситуація склалася й на під’їзді до молодіжного міжнародного табору „Верховина” біля села Кам’яниця, що на Ужгородщині. Тут ширина наносу гравію складає близько 10 метрів, а довжина понад 100.

Причиною появи наносів фахівці вважають розташування поблизу діючих мостів, їх старих напівдемонтованих “колег”, від яких залишилися опори. Зокрема, в Перечині старий недемонтований міст призвів до утворення наносу деревини на 3-тю проміжкову опору об’ємом близько 60 кубічних метрів та до замулення підмостового русла діючого.

Найбільше ж вразило, те, що іноді мешканці розташованих в долинах річок сіл іноді самі сприяють виникненню перед паводкових ситуацій. Зокрема селяни Зарічева, на Перечинщині кращого місця для смітника ніж дренажний канал під автодорогою Львів-Самбір-Ужгород не знайшли. Як наслідок, після опадів потічок “Циганський”, який тут протікає, перетворюється на озеро, яке, за умови тривалих опадів, створить загрозу підтопленню найближчих дворогосподарств, і що гірше може призвести до активізації зсувонебезпечної ділянки.

Виявлені недоліки стали приводом до порушення питання безперешкодного пропуску паводку та льодоходу на обласній комісії техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Головуючий на ній, заступник голови Закарпатської ОДА Степан Ревак зазначив, що зацікавлені організації, відомства, міські та районні держадміністрації повинні зробити все, аби паводки 1998 та 2001 року на Закарпатті не повторилися. А Іван Гелебан, перший заступник начальника УМНС України в Закарпатській області вважає, що затрачені сьогодні гроші на розчищення підмостових русел завтра, як-то кажуть росіяни “возздадутся сторицей”. Адже на ліквідацію паводків коштів знадобиться у сотні разів більше.